Отож, запитання: Який тип людей Ви вважайте найбільш негідним?

Лінк на опитування

Скарби провітрюються переважно навесні і на великі свята.У цей час розкриваються гори,виявляються печери,льохи,де зібрані скарби:золото,срібло,зброя і дорогий одяг.
Скарби показуються яким-небудь знаком тому,хто знає до цього підхід.На тому місці,де скарби зариті,свічка вночі горить або голос стогне,а до деяких людей може уві сні приходити стара людина і розказувати,куди потрібно піти і що зробити,щоб взяти скарб.

Щоб узяти в руки скарб,коли знак вже з'явився,потрібно в ніч на Івана Купала піти в ліс,знайти кущ розрив-трави,обвести коло і стати в ньому поряд із кущем,а на шиї щоб не було хреста.
Опівночі з'явиться якесь гукання,трясіння,та треба сидіти мовчки:потім щось з місця штовхатиме,то треба сидіти,опівночі почується постріл,то зацвіла розрив-трава.Отодіхапай той цвіт,бо він квітне недовго,ріж на лівій долоні шкіру,ховай туди той цвіт і біжи хутчій,не озираючись,додому.

Буде тебе і в лице,і по потилиці бити,а ти біжи та читай молитву.Озирнешся - нечиста сила цвіт відніме,а тебе задушить.
З тим цвітом походи по тих місцях,де може бути скарб.І знак неодмінно з'явиться,тоді скажи: "Амінь,амінь,розсипся!" - він і розсипеться грішми.

Може комусь не подобається,те що поляки протягом багатьох років гнобили українців...Але все-таки треба віддати шану загиблим у авіакатастрофі під Смоленськом!

Кілька слів про катастрофу: Влада Польщі оголосила семиденну загальнонаціональну жалобу в зв'язку з катастрофою літака президента Леха Качиньского під російським містом Смоленськ.

Про це заявив глава польського сейму Броніслав Комаровський, який згідно із Конституцією виконує обов'язки президента.

"Я підписав рішення про тижневу національну жалобу", - повідомив він.

Комаровський назвав трагедію жахливою і закликав усіх поляків об'єднатися в ці важкі хвилини.

У той же час оприлюднено список польських офіційних осіб, що загинули в результаті катастрофи літака.

Серед них загиблий президент Польщі Лех Качиньський, перша леді Польщі Марія Качиньська, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровський.

Також серед загиблих віце-спікер Сейму Кшиштоф Путра, віце-спікер Сенату Христина Бохенек, заступник глави МЗС Польщі Анджей Кремер, глава Бюро національної безпеки Олександр Щигло, державний секретар у канцелярії президента Павло Вупуч, представник канцелярії президента Хандзик Маріуш.

Серед жертв глава Національного банку Польщі Славомир Скшипек, екс-міністр оборони і кандидат у президенти Польщі Єжи Шмайдзіньски, начальник президентської канцелярії Владислав Стасяк, заступник міністра оборони Станіслав Єжи Комаровський, начальник генерального штабу Франтишек Гонгор, директор ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджей Пшевознік, представники низки міністерств і громадських організацій.

На борту були 14 парламентарів, 8 представників традиційних польських церков, зокрема, польові єпископи Війська Польського від Римо-католицької і православної церков, а також євангельський пастор.

Керівництво польських збройних сил у делегації було представлено також командуючими всіх трьох родів військ, командирами операційних сил, військ спеціального призначення і Варшавського гарнізону.

Загинули 15 представників Родин Катині й інших громадських об'єднань, 15 супроводжуючих осіб. У списку також 8 співробітників Секретного урядового бюро.

В Києві люди несуть квіти до посольства Польщі в Україні. ... Читати далі »

Прийміть найщиріші вітання з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння!
У житті кожного християнина Великдень - свято особливо шановане та величне. Й не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри - над безнадією. Зі святом Вас!.
Від усього серця бажаємо вам благодаті, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі. Нехай цей Великий День дарує вам щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в кращий завтрашній день!

В П'ятницю, 02.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд визнав неправомірним та підлягаючий відміні Наказ попереднього президента України В. Ющенко від 20 січня 2010 року про присвоєння Степану Бандері звання "Герой України". Позивач по цій справі, адвокат Володимир Оленцевич, заявив, і як бачимо "переконав" суддів в тому, що відповідно до законодавства України, звання "Герой України" може получити виключно громадянин цієї країни!

Матеріал із сайту: http://rus.delfi.ee/daily/abroad/doneckij-sud-priznal-nezakonnym-ukaz-o-geroizacii-bandery.d?id=30198755

P.S.: Почалось!!! Це перші кроки на шляху пригноблення українського народу та української нації! Велика Україна зазнає найболючиших ударів, а у відповідь майже нічого не 

Будьмо пильними!

Павло́ Петро́вич Скоропа́дський (15 травня 1873, Вісбаден — † 26 квітня 1945) — український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році (29.4.1918 — 14.12.1918), один із лідерів та ідеологів гетьманського руху.

Походження та ранні роки
Генеалогія роду Скоропадських, за відомими сьогодні історичними джерелами, веде свій початок від першої половини XVII століття. Скоропадські - один з найшляхетніших українських родів, який упродовж кількох століть грав провідні ролі у вітчизняній політичній та культурницькій історії. Рід був пов'язаний шлюбними зв'язками з такими визначними українськими козацько-шляхетськими родинами, як Апостоли, Закревські, Кочубеї, Лизогуби, Лисенки, Милорадовичі, Полуботки, Розумовські, Тарнавські, Маркевичі. Сам Павло Петрович є нащадком Василя Скоропадського, брата гетьмана Івана Скоропадського, син Петра Скоропадського(див. Скоропадські) і Марії Андріївни Миклашевської (див. Миклашевські).

Народився 3(15) травня 1873 року у Вісбадені. Дитячі роки провів у родовому маєтку Тростянець на Полтавщині. Саме там увібрав перші паростки розуміння спорідненості з рідним краєм. У садибі Скоропадських була велика колекція предметів української старовини, портретів визначних діячів. У сімейному житті родина зберігала і трималася старих українських звичаїв. Освіту Павло Петрович розпочав з Стародубської гімназії. Сімейні традиції, як і традиції всієї тодішньої аристократії Російської імперії, вимагали, щоб юний Скоропадський пішов шляхом військовика. Військова кар'єра приваблювала і його самого. У 1886 році Павло Скоропадський вступає до Петербурзького Пажеського корпусу і успішно закінчує його у 1893 році. Молодого офіцера призначають на службу до Кавалерґардського полку тимчасово виконуючим обов'язки командира ескадрону. Через два роки він отримує призначення на посаду полкового ад'ютанта цього полку, а у грудні 1897 року стає поручником.

З початком російсько-японської війни 1904-1905 років молодий офіцер прагне на ділі виконувати обов'язки військового і подає рапорт з проханням перевести його на фронт у діючу армію. На початку квітня 1904 року Скоропадський виїздить з Петербургу на фронт. Восени 1904 р. його призначають командиром сотні 2-го Читинського козачого полку Забайкальського козачого війська, згодом - ад'ютантом командувача російськими ві... Читати далі »