Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 3«123»
Козацька рада » Філософія » Казкове життя » Чи хотіли б ви жити казкою? (!)
Чи хотіли б ви жити казкою?
INDRAДата: Вівторок, 09.03.2010, 21:11 | Сообщение # 16
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Хм...дещо дивно читати слово "Чаклунство" зараз..незвично

 
СхіднякДата: Вівторок, 09.03.2010, 22:58 | Сообщение # 17
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Quote (indragop)
Хм...дещо дивно читати слово "Чаклунство" зараз..незвично

"Злой тютюн" и "чаклун-трава" или о роли трубки в жизни казачества...


Поправив Східняк - Вівторок, 09.03.2010, 22:59
 
kr@vchenkoДата: Четвер, 11.03.2010, 23:31 | Сообщение # 18
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Не хотів...Бо основний принцип-треба жити в реальності... cool



 
JohannДата: Пятниця, 12.03.2010, 00:10 | Сообщение # 19
Дочитує Кобзаря
Роль: Вільні люди
Пострілів: 88
Відзнаки: 1
Повага: 16
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Хороший братчик Писака
Почитав форум... Так я що, один у казці?
P.S.: Посміхнися, ти ж в Україні smile
 
INDRAДата: Пятниця, 12.03.2010, 07:20 | Сообщение # 20
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Quote (Johann)
Почитав форум... Так я що, один у казці?
P.S.: Посміхнися, ти ж в Україні smile

Ахахахах..МЕГА! +5


 
kr@vchenkoДата: Пятниця, 12.03.2010, 21:29 | Сообщение # 21
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Quote (Johann)
Посміхнися, ти ж в Україні

Нажаль,на даний час,я ніяких райдужних перспектив не бачу...Особливо після того,як до владного керма держави прийшов Янукович! sad




 
СхіднякДата: Четвер, 01.04.2010, 16:38 | Сообщение # 22
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака

Польський анекдот:
Ідзє Красний Каптурик по лєсу. На встрєчу Серий Велк.
Велк мувіт:" Красний Каптурик, я тє з"єм".
-Не иж мя, Серий Велк, я тя покохам.
Покохала Красний Каптурик Серого Велка. Велк мувіт:"Але, Красний Каптурик, я тє з"єм!"
-Не иж мя, Серий Велк, я тя єще раз покохам.
Покохала Красний Каптурик Серого Велка єще раз!
Але Сериу Велк мувіт:" Но тераз, Красний Каптурик, я тє з"єм!"
-Не иж мя, Серий Велк, я тя тшетій раз покохам.
Покохала Красний Каптурик Серого Велка тшетій раз,...,пйонтий,.......,десьонтий! І Велк здех.
Мораль: ЯК ПУСТІШ КУРВУ ДО ЛЄСУ, ТО МОЖЕ ВСЯ ПОЛЬСКА ФАУНА ВИМРЕЧЬ!!!
 
СхіднякДата: Четвер, 01.04.2010, 16:43 | Сообщение # 23
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
"Червона Шапочка" - хороший приклад тієї плутанини, яка може виникнути навколо різних версій народних казок. Часто під обкладинкою дитячих видань "Казки Ш. Перро" можна зустріти оптимістичний варіант, де Шапочку з бабусею витягають з черева вовка браві дроворуби, хоча подібна розв'язка присутня не у Перро, а у братів Гримм. У Перро ж насправді - усі померли, а вовк торжествує, ось і бережуть видавці дитячу психіку всупереч авторським правам.
Втім якщо вже торкатися дитячої психіки (і авторських прав), то в оригінальній щасливій розв'язці братів Гримм добро перемогло прямо-таки з недитячою жорстокістю. Розпоротим черевом пригоди вовка не закінчуються. "Добра дівчинка" порадила набити вовкові живіт каменями і зашити (навіть сама нанесла для цього матеріал). Дитячі перекази про це, звичайно, знову умовчали.
Щодо витоків самого сюжету довіримося парі цюріхських букіністів Вальдманов, що багато років збирає всілякі експонати що мають відношення до "Червоної Шапочки". Так от, Вальдманы стверджують, що самий древній варіант казки відноситься до XV століттю. Судячи з усього, він ще похмуріший, ніж версії Перро і Гримм. Там вовк з'їдає не лише бабусю, але ще і півсела, а героїні, посипавши голову попелом, оголошує сірому розбійникові справжню вендету. У результаті вона заманює вбивцю до ями з киплячою смолою.
Незабаром сюжет змінився, і в пастку став заманювати вже вовк, що красномовно грає роль підступного чоловіка-спокусника. А жертва, відповідно, обзаводиться кокетливою червоною шапочкою. Багато хто з тих, хто намагається попрактикувати на розборі казок, часто не розуміє - чому вовк не з'їв Шапочку ще в лісі? Та тому, що, враховуючи закладену в казці алегорію, це було б вбивством "на людях" (Перро так і пише: ".в лісі були дроворуби", а не підступністю. Мета вовка - обдурити, наблизитися до жертви, видавши себе за близьку людину. Розв'язка настає лише коли пильність", що "втратила, героїня несподівано намацує у "милої бабусі" зубки, і злочинець виявляється повністю розкритий.
На друге питання - чому це Шапочка лізе до бабусі в ліжко? - відповісти теж можна. По-перше, в ті часи сім'ї простолюдинів нерідко спали усе в одному ліжку, а по-друге - враховуючи роль вовка-спокусника, ліжко виглядає в казці цілком органічно. Це остаточно підтверджує і мораль самого Перро :
"Діточкам маленьким не без причин (А вже особливо дівицям, красуням і пустункам), В дорозі зустрічаючи усіляких чоловіків, не Можна розмов підступних слухати, - Інакше вовк їх може з'їсти. Сказав я: вовк! Вовків не визнати, Але між ними є інші Шахраї, настільки продувочні, Що, солодко виділяючи лестощі, Дівочі охороняють честь, Супроводять до будинку їх прогулянки, Проводять їх бай-бай по темних закутках. Але вовк, на жаль, чим здається скромніше, Тим він завжди лукавіший і страшніший"!.
До речі на ранніх малюнках Червона Шапочка - дівиця, що цілком оформилася, а зовсім не те пухлощекая малятко, якого намалював Г. Дорі в пуританському XIX столітті. Сексуальний підтекст казки отримав особливу популярність за часів фрейдистських тлумачень. А вже цитований нами Э. Берн угледів в сюжеті навіть. жіноча змова проти вовка. Це, звичайно, має сенс тільки у версії братів Гримм.
"Якщо брати результат таким, який він є насправді, то усе в цілому - інтрига у мережі якої попався нещасний вовк: його змусили уявити себе спритною людиною, здатною обдурити кого завгодно, використавши дівчинку як приманку. Тоді мораль сюжету, можливо, не в тому, що маленьким дівчаткам потрібно триматися чимдалі від лісу, де водяться вовки, а в тому, що вовкам слід триматися чимдалі від дівчаток, які виглядають наївно, і від їх бабусь. Коротше кажучи: вовкові не можна гуляти в лісі одному. При цьому виникає ще цікаве питання: що робила матір відправивши дочку до бабусі на цілий день"?. (Э. Берн "Люди, які грають в ігри"

Джерело: http://krylofob.diary.ru/p83651158.htm
 
kr@vchenkoДата: Субота, 10.04.2010, 16:58 | Сообщение # 24
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Quote (Східняк)
"Червона Шапочка"

Добре,що це не українська казка! smile




 
СхіднякДата: Субота, 10.04.2010, 21:52 | Сообщение # 25
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Quote (kr@vchenko)
Добре,що це не українська казка!

А це вже гуцульські казки:

Дідо Семкулич, якого по-вуличному звали Матка, ішов на смерку з полонини додому і увидів, що на його сінокосі в лісі горить ватра. Повернув він ід'ті ватрі і побачив великого чоловіка, який лежав зігнутий у коло, ногами до голови. А в середині того кола горіла ватра. - Що за чорт на моїм полі? Хто має право мені огень класти?! В той момент звіялися вітри з дощами, розметало ту ватру, зник той великий чоловік, і почало по лісах гнути й ломити дерево. А вогень розбило чисто.

* * *

Як давно ходили вовкуни, то люди, наколи звечорілося, запирали худобу. А зимною порою і вдень ходили помежи обороги людям. І не мож було відогнати їх. Скочить на плечі чоловікови, а як 'го ганяли, то і вдень скакав на плечі, і міг ударити по плечах людину. І люди говорили, що то з людей вовкуни, що люди перетворювалися в вовків.

Одного разу робили чоловік з жінкою сіно. То було під лісом. І скинули вже копицю до половини. І сказав чоловік жінці:

- Я йду в ліс, бо мені щось треба там урубати. І дав їй вилу і відходячи сказав:

- Аби щось до тебе прийшло, то будеш на копиці боронитися. Пішов він у ліс. А незадовго прибігає вовк. І зачав скакати горі на копицю. Она била того вовка вилою. А він скакав, доки скакав, та й пішов у ліс.

Незадовго приходить чоловік. Такий перемучений. І ляг мало спати на сіно. І як він спав, та й роззявився. Вона прийшла і дивиться, а в його зубах з її фартуха тота матерія. (Як вовк скакав, то вхопив її зубами за фартух.) І потому вона йому сказала це, і він признався, що він таки є вовкун.

Він просив, щоби она жила з ним, а она сказала, що жити з ним не буде. І розійшлися.
Джерело

Поправив Східняк - Субота, 10.04.2010, 21:55
 
kr@vchenkoДата: Неділя, 11.04.2010, 17:11 | Сообщение # 26
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Східняк, Також хочу опублікувати кілька гуцульських казок
ДІВЧИНА І РОЗБІЙНИКИ
Жили колись у горах господарі, багаті люде, і була в них тільки одна дочка. І була вона така боязлива, що нікуди з батьками не виходила. А коли її залишали вдома саму, то вона двері замикала на замки і завішувала овечими шкурами, щоб ніде й шпаринки не було, щоб з хати не видно було світла. Одного разу родичі її пішли на весілля, а вона осталась дома. Вони

їй наказували, щоб нікого не пускала в хату. Сидить вона, і приходять увечір розбійники. Почали добуватись у двері - не виходить, двері й замки сильні. Пробували братися за вікна - вікна в ґратах. Стали вони радитися і додумали ритися попід підвалину. І вирили таку діру, що вже один міг пролазити. І почав один лізти, а вона стояла з сокирою біля діри. Він вліз, а вона сокирою його зарубала. Ті ждуть - нікого нема і нічого не чути. Поліз другий. Зарубала вона й другого. Посилає ватажок третього. Те саме вона зробила й з третім. І далі тихо. Каже ватажок:

- Полізу я сам.

Поліз він, але не голову висунув з діри, а перше висунув руку. А вона сокирою мах! І відрубала руку. І він утік без руки назад. Зачали вони радитися. А вона взяла ту руку і зняла з пальця перстень.

Добилися таки розбійники в той вечір до хати, обграбували її, а дівчину забрали з собою. І привели її в ліс, до тої печери, де вони жили. І сказали, щоб вона варила воду в кітлах. Вона наносила води і почала її варити.

А в них, у тих розбійників, була служниця. Вона попросила ту служницю, чи вона би їй не порадила, як їй відци вирятуватися. Служниця говорить їй:

- Я тобі пораджу, а що може після того зі мною статися, то я не знаю. Роздівайся і одівай у свою одежу цей стовп, що тут стоїть, а сама тікай.

Вона подякувала служници і так зробила.

Служниця варить розбійникам їсти, приносить на стіл, подає. А вони питають її:

- А що дівка робить? Каже вона:

- Вижу, що стоїть коло кітлів.

Заходить знов до них служниця, а вони знов питають, що дівка робить. Служниця знов каже:

- Та вижу, що стоїть коло кітлів.

Вони зміркували, що вже давно мала вода загрітися, і вийшли. Дивляться, а то не дівка стоїть, а стовп, зібраний у дівочу одежу. Тоді вони сіли на коней і пішли в погоню за нею. Вона тікала густими лісами і вчула позад себе тупіт. Побачина вона перед собою високу густу смереку і вилізла аж на самий вершечок тої смереки, так, що знизу й непомітно було, що там хтось є. Ті прибігли з псами, і пси стали коло тої смереки. І почали бігати і обзирати довкола смереки. А по тій смереці стрибала білочка, і розбійники думали, що пси за білочкою дивляться. А дівчини в густій смереці не було видно. Один розбійник вистрілив угору, між гілля смереки. І вцілив їй у п'яту. Покапала кров. А ті подивилися та й кажуть:

- Там, видно, є гніздо. Поцілив у пташку і з пташки кров покапала. І поскакали вони на конях далі. Коли вже не чути було їх гомону, вона злізла із смереки і тікала далі, але в другий бік, не туди, куди побігли розбійники. Коли вибігла з лісу, побачила, що чоловік везе солому. А вона вже не годна бігти, дуже болить рана на нозі. Прибігла вона до тої фіри і просить чоловіка, щоби він її прикрив соломою і довіз до найближчого міста. І за це дала тому чоловікови персня, що його зняла з відрубаної руки розбійника.

Той чоловік довіз її до міста. А в тім місті виробляли скло. Вона попросила, щоб зробили засклену труну, поклали її в ту труну і пустили на річку. Так вона думала допливти до рідної хати. І поплила вона в труні річкою.

Вийшов царський син прогулюватися, дивиться, пливе труна. Він сказав ту труну притягти до берега. Затримали ту труну. Глянув царський син - у труні красуня лежить. Відкрили вони труну, зачали розпитуватися, хто вона, звідки, куди пливе. А вона нічого не говорила. І так не говорила три дни. Думали, що вона німа. Лежала в покоях царського сина і мовчала. Аж через три дни почала вона говорити. Її знову зачали розпитувати. Але вона тільки повторювала:

- Нічого зі мною не було.

Царський син одружився з нею. І вона так ніколи й не розказала, що з нею було.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Бабинопілля (Акришори), Косівського району, Івано-Франківської області
2 травня 1984 року
Оповідач: Запісяк Явдоха Василівна (1935 року народження)
Українські народні казки: Книга 4. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.






Поправив kr@vchenko - Неділя, 11.04.2010, 17:11
 
kr@vchenkoДата: Неділя, 11.04.2010, 17:15 | Сообщение # 27
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
ГРОШІ ЗА ВОДУ - У ВОДУ
Жид поїхав на заробітки в Америку. Робив у одного хазяїна, продавав молоко. Коли нашпарував* собі грошей, то зробив собі склепок "на чотири слупок" і став сам молоко продавати. А як забагатів, поїхав назад, сюди. Іде він на шифу*. А в шифкапітана був мавп'юк-віщун. Як він, той мавп'юк, заходив перший у шифу, то ладуй, шифкапітане, а як перший не заходив, то не ладуй нічого, бо розіб'ється шифа.

Жид взяв гроші і пішов на поклад* передивлятися їх. Розкладає золоті гроші та й перелічує їх. І не видів він, що зверху на бантах* мавпа сидить. А мавпа штрикла, вхопила гроші, відійшла на другий бік і сортує їх. Жид уздрів то та й ґвалт. Прийшов шиф-капітан, прийшов лікар — усі прийшли.

— Що таке?

— Воно взяло в мене гроші, — сказав жид і показав на мавпу. А мавп'юк далі сортує гроші. Одні кидає в воду, а другі назад у валізу. Капітан питає жида:

— Де ви працювали?

— Продавав молоко.

— Жидку, а ти не сипав у молоко воду?

— Ну-ну, трошки сипав.

— Жидку, котрі гроші за воду, то він кидає в воду.
___________________________________________
* Нашпарува́ти — назбирати.

* Ши́фа — корабель.

* По́клад — палуба.

* Ба́нта — поперечина.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Село Старі Кути, Косівського району, Івано-Франківської області
8 квітня 1984 року
Оповідач: Федюк Одокія Василівна (1900 року народження)
Українські народні казки: Книга 2. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Львів: Світ, 2004. — 312 с.
Видавництво ДП "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ»" - http://www.dsv-svit.lviv.ua/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.




 
kr@vchenkoДата: Неділя, 11.04.2010, 17:24 | Сообщение # 28
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
ЯК ЦИГАН СМЕРТІ БОЯВСЯ
Пішов циган у ліс рубати собі дров. Виліз на бука і рубає гілляку, на якій стоїть. Іде чоловік лісом та й питає:

- Що ти там, цигане, робиш?

- Дрова рубаю.

- Та ти впадеш відти.

Сказав це чоловік та й пішов далі. А циган гілляку дорубав та й на землю з нею впав. Схопився і біжить за тим чоловіком у погоню. Догнав його і питає:

- Ти Біг?

- Ні, я не біг, я йшов поволи.

- Як ти Біг, то скажи мені, коли я буду вмирати. А чоловік йому каже:

- Тоді будеш умирати, коли зад у тебе буде студений.

А штани в цигана були пірвані. Посмотрив він, а зад студений. Упав циган на дорогу та й кричить:

- Я гину, я вмираю! Над'їхав дідич бричкою.

- Що з тобою, цигане?

- Йой, пане дідичу, я вмираю.

- То що з тобою сталося?

- Мені зад застив.

А дідич його як урвав пару разів арапником! Циган схопився і посмотрився там, де вдарив дідич. А зад уже теплий був.

- Дякую, пане дідичу, вже трошки легше.
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Бабинопілля (Акришори), Косівського району, Івано-Франківської області
10 квітня 1983 року
Оповідач: Багрійчук Юрій Іванович (1905 року народження)
Українські народні казки: Книга 4. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Всі матеріали було взято тут.




 
eduard_sobotnykДата: Субота, 03.09.2016, 11:36 | Сообщение # 29
Адмінушка
Роль: Осавул
Пострілів: 30
Відзнаки: 1
Повага: 8
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Осавул
Напевно хотів би

--
З повагою,
Соботник Едуард
 
ЛадзьоДата: Субота, 03.09.2016, 15:30 | Сообщение # 30
Вивчає грамоту
Роль: Осавул
Пострілів: 24
Відзнаки: 1
Повага: 21
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Осавул Хороший братчик
Жив би в казці, був би чаклуном! Начаклував би собі купу купенну грошей і дівчат незайманих гарем. От і зажив би чудово.
 
Козацька рада » Філософія » Казкове життя » Чи хотіли б ви жити казкою? (!)
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!