Авторами загальновдомого романсу «Белой акации гроздья душистые» із кінофільму «Дні Турбіних» офіційно вважаються:слів - Матусовский М. музики - Баснер В. Однак існують ще деякі думки щодо його походження. Зокрема йдеться про українську версію тексту на наступних вебсторінках:
http://www.pisni.org.ua/songs/149505.html
http://moikrug.ru/circles/502777774/topics/168345345/
http://www.referatik.com.ua/songs/43/1698/
Біла акація
Первісна українська версія: російська - лише переклад!
Нам цілу ніч соловейко наспівував,
Мріяв Хрещатик з Дніпром віч на віч,
Пахощі дивні акації білої
Аж до нестями п'янили в ту ніч.
Місто вмивалось весняними зливами,
Танув Узвіз в срібнім сяйві надій.
Вальсом пелюсток кружляли, щасливі ми,
Часом досвітнім були молоді.
Роки промчали. Невже ми посивіли?
Де ж свіжий чар ніжних квітів живих?
Тільки зима заметілями білими
Нам нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер зітхає знесилено,
В небі згасає остання зоря,
Квіти духмяні акації білої
Марять майбутнім, де юність моя.
А в деяких блогах навпаки підкреслюється її російське походження ще до версії у фільмі.
Романс "Белой акации гроздья душистые" считается неофициальным гимном Белой Армии. http://lib.aldebaran.ru/author....legeton
(Далее привожу текст романса)
Белой акации гроздья душистые
Вновь аромата полны
Вновь разливается песнь соловьиная
В тихом сиянии чудной луны
Помнишь ли лето ? Под белой акацией
Слушали песнь соловья
Тихо шептала мне чудная, светлая
Милый, поверь мне! Навек твоя!
Годы давно прошли, страсти остыли
Молодость жизни прошла
Белой акации запаха нежного
Верь, не забыть мне уже никогда