Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: indragop 
Козацька рада » Історія » Битви та баталії » Грандіозна битва (Яка саме битва такою є?)
Грандіозна битва
TairДата: Вівторок, 23.06.2009, 15:28 | Сообщение # 1
Селянин
Роль: Вільні люди
Пострілів: 2
Відзнаки: 0
Повага: 4
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

На ваш погляд шановні форумчани, яка із битв (пов"язних з Україною) є найбільшою по масштабах, або найбільш тривалішою, або ж найбільш значущою? При визначенні цього для себе напишіть чому ви так вважаєте. Історичний період визначення такої битви, будь-який без обмежень.
 
INDRAДата: Понеділок, 12.10.2009, 15:53 | Сообщение # 2
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Було багато вирішальних битв, чи цілих кампаній. Чим не великою була битва під Крутами?! Бачте в різних ситуаціях слово "великий" можна трактувати зовсім по - різному. А так: Битва під Хотином (хотинська війна 1620р здається), Конотопська битва, захист Азову (де козаки проявили свої вміння мінерів).. ну і звісно захоплення Кафи і купа різних походів на Анталію

 
HERCULESДата: Вівторок, 09.02.2010, 17:22 | Сообщение # 3
Селянин
Роль: Вільні люди
Пострілів: 2
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Я все-ж таки вважаю, що битва під Хотином була найвизначнішою. Бо козаки всій Європі показали з чого вони зроблені. Українське військо прийняло на себе увесь натиск величезної, по тим міркам, армії і з честю впоралось із задачою. Якби не козаки, то карта світу виглядала би тепер інакше. А от собі, нажаль, ні щастя ні волі не здобули надовго.
 
INDRAДата: Вівторок, 09.02.2010, 18:28 | Сообщение # 4
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Quote (HERCULES)
Я все-ж таки вважаю, що битва під Хотином була найвизначнішою. Бо козаки всій Європі показали з чого вони зроблені. Українське військо прийняло на себе увесь натиск величезної, по тим міркам, армії і з честю впоралось із задачою. Якби не козаки, то карта світу виглядала би тепер інакше. А от собі, нажаль, ні щастя ні волі не здобули надовго.

Так, чудово сказано...але крім історії і справді майже нічого не залишилось


 
СхіднякДата: Неділя, 07.03.2010, 14:35 | Сообщение # 5
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Битва за Київ влітку 1941 року.

Федір Моргун у своїй книзі "Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу: факти і наслідки" переконливо доводить, що ця битва могла стати останьою битвою 2-ї Світової війни.

Його глибокий аналіз підготовки, початку і перебігу Другої світової—Великої Вітчизняної війни, на фронтах якої був тричі поранений і дивом вижив, дає змогу краще зрозуміти зловісну роль Сталіна як поплічника Гітлера. Він переконливо розвіює міфи про перевагу німців напередодні війни у живій силі та озброєннях і про «раптовий напад». Абсолютно нову оцінку дістає замовчана й принижена найграндіозніша за масштабами і наслідками битва цієї війни, яку Моргун назвав Київсько-Полтавською (літо-осінь 1941 р.).
http://www.dt.ua/3000/3150/66495/

Після виходу книги в світ Федір Моргун загинув за "чорноволівським сценарієм"...
http://gazeta.ua/index.php?id=239182&eid=646

Поправив Східняк - Неділя, 07.03.2010, 14:39
 
kr@vchenkoДата: Субота, 13.03.2010, 18:15 | Сообщение # 6
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака

Зборівська битва — переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область) в серпні 1649 року.




 
[NERO]Дата: Пятниця, 26.03.2010, 10:26 | Сообщение # 7
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Одною з найвизначніших битв була битва війська Богдана Хмельницького разом з селянами проти Польщі.

Мій блог
 
kr@vchenkoДата: Пятниця, 26.03.2010, 15:41 | Сообщение # 8
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака

Лисоня стала знаною на українських землях як місце героїчної слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців. У вересні 1916 року тут відбулася найкривавіша битва легіону УСС у складі австро-угорських коаліційних військ з російською армією. Перемогу було здобуто ціною втрати більше половини особового складу легіону: 81 вояк убитий, 293 — поранені, 285 — потрапили у полон. Найбільше втрат було серед старшинського складу. У бою полягли хорунжі Денис Кліщ, Ярослав Кузьмович, Іван Максимишин, Юліан Соколовський; поранення отримали сотник Роман Дудинський, поручник Осип Яримович, четарі Богдан Гнатевич, Остап Коберський, хорунжі Михайло Мінчак, Євген Ясеницький; потрапили у полон поручники Андрій Мельник, Роман Сушко, четар Василь Кучабський, хорунжі Михайло Дорошенко, Микола Загаєвич, Михайло Матчак та інші.






Поправив kr@vchenko - Пятниця, 26.03.2010, 15:46
 
AXXILLESДата: Середа, 21.04.2010, 23:29 | Сообщение # 9
Освоїв абетку
Роль: Вільні люди
Пострілів: 104
Відзнаки: 1
Повага: 6
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Писака
Бій під Гурба́ми — бій, що відбувся з 21 по 25 квітня 1944 року біля урочища Гурби на півдні Здолбунівського району між військами НКВС СРСР і силами УПА. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та виходом з оточення українських повстанців. Після бою переможці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а жителів вивезли[6]. Кількість загиблих військових і цивільних осіб точно не встановлена.
Бій відбувся під час переходу частин УПА через німецько-радянські фронти. Розбиті німецькі війська вже не загрожували частинам УПА, тому найбільшу небезпеку для українських повстанців становили відділи НКВС.Петро Олійник «Еней» — один з командирів бою під Гурбами

До бою під Гурбами між упівцями та НКВС-івцями відбулося невелике зіткнення біля с. Москалівки, з якого повстанці вийшли переможцями[4].
[ред.] Хід бою

20 квітня 1944 р. радянські сили згуртували більшу частину своїх військ на лінії Шепетівка — Рівне — Збараж. Уранці 21 квітня, вояки УПА почали рити шанці та вкопувати гармати. Було розгорнуто польовий шпиталь. Спираючись на дані розвідки, командування УПА віддало наказ, згідно якому усі приготування маи бути завершені до 6.30 годин вечора 23 квітня[4].
Мапа бойових дій

Перша спроба радянських військ знищити повстанців відбулася 23 квітня. Найбільше військ радянське командування сконцентрувало в районі села Антонівці. Наступ також відбувався і з інших боків, але мобільні повстанські загони відступали, та наносили несподівані удари з флангів, внаслідок чого війська НКВС понесли значні втрати[4]. Фланговими ударами війська НКВС вдалося потиснути фланги упівців, внаслідок чого повстанці опинилися у "мішку". З наказу командування УПА, війська повстанців перегрупувались наступним чином: в лісах, недалеко від с. Гурби, у с. Святе, Мощаниця, Чернява, Грановець та на Медвежій горі. Першу лінію оборони займали відділи командира Мамая (по лінії р. Понура - с. Замишівка), Докса (Мощаниця-Чернява-Святе), Яструба, Сторчана та кілька інших загонів особливого призначення (лінія Святе-Мости-Грановець-Гурби). Другу лінію оборони займали загони Довбенка, Бувалого і Непитайла. Резерв складали відділи командира Панька, Залізняка, Чорногори і Андрія[4]. Згідно звітів до повстанського штабу під час зіткнень 23 квітня, НКВС-івці втратили 250 осіб вбитими, зокрема: під Антонівцями — біля 50 осіб, на лінії Кирилівка-Обгів — близько 80 осіб, на лінії Обшів-Ступно — 40 осіб, біля с. Москалівки — близько 30 осіб, в засідках — близько 50 осіб. Втрати повстанців склали 39 осіб вбитими та 30 пораненими. Окремо відзначалась перевага НКВС на всіх відтинках у солдатах та озброєнні.

В ніч з 23 на 24 квітня 1944 р. повстанці перегрупувались та окопались. Вночі війська НКВС спробували захопити позиції повстанців, попередньо провівши артобстріл, однак їхні спроби виявилися марними. Після короткої паузи, війська НКВС за допомогою танків організували другу атаку, однак і вона виявилась невдалою. Однак втрати понесли загони "УПА-Північ", зокрема курінь командира Ясеня. Відділ командир Яструба не зміг витримати наступу військ НКВС, тому відступив. За ним слідом відступив і курінь Залізняка.

Нарешті, о 6 годині ранку 24 квітня командування НКВС вирішило розпочати генеральний наступ. На цей раз головні сили було спрямовано на північ від села Гурби. Після артилерійського обстрілу позицій УПА, о 12 годині НКВС-івці «стіною» рушили на повстанців. Також сильний наступ почався зі сторони сіл Мости та Хижаки. Радянські війська змогли наблизитись до відділу командира Мамая на 300 м, однак їх було відкинуто. Через кілька годин, радянське командування віддає наказ про повторний наступ. На цей раз в бій кинуто кавалерію, яка мала зайти з флангів та вклинитись між куренями упівців, поки повстанці відбивали атаку радянських танків. Кавалерія виконала своє завдання, розбивши війська повстанців на дві частини. Однак командування УПА, вчасно використавши резервний курінь командира Залізняка, стабілізувало ситуацію, відкинувши кавалерію ворога. Після невдалої атаки кавалерією в бій вступила радянська піхота. Новомобілізовані бійці під командуванням командира Яструба відступили, не маючи змоги повідомити про відступ курінь Сторчана, внаслідок чого останнього взяли в обценьки. Сторчан із своїм відділом був змушений вступити у нерівний рукопашний бій, внаслідок чого увесь повстанський курінь було знищено.
[ред.] Вихід з оточення

Командування УПА, обмежене у набоях і продовольчих запасах, ухвалює рішення про прорив оточення. Польовий шпиталь було розформовано. Легкопоранені бійці долучилися до бойових загонів, а важкопоранені, разом з цивільним населенням, розділилися на кілька груп, які мали просочитися через лінію фронту, поки основні сили відвертали на себе увагу військ НКВС. Трьом сотням з різних куренів було доручено забрати гармати. Вранці 25 квітня повстанці трьома групами, з боєм почали виходити з оточення в районі села Буща. Для знищення сил повстанців в районі села Буща радянське командування відіслало туди 5 танків та кілька сотень піхоти. Для знищення противника, бійці УПА відслали вперед ударну групу під командуванням старшого лейтенанта Кузьмича, підрозділ якого входив до складу з'єднання Бувалого. Бій почався у самому селі, коли кулеметники повстанців почали обстріл позицій НКВС. Повстанці зуміли відбити частину села, однак подальше просування було зупинене танками. Залишки куреня Сторчана та курінь Мамая, які йшли іншою дорогою, досягли Бущі і вступили у бій. За допомогою трофейних протитакнових рушниць повстанці знерухомили один з танків, та знищили його гранатами. Було пошкоджено ще один танк, однак війська НКВС відступили.

Усім куреням УПА вдалося вирвалась з оточення, хоча деякі, як-от курені Мамая та Довбенка, зазнали значних втрат (самого Мамая було вбито). Курені Довбенка та Бувалого відійшли в Суразькі ліси, курінь Мамая прорвався на північ і перейшов залізничний шлях Здолбунів—Шепетівка, а відділи Ясеня та Докса відступили у напрямку Клевані.
Повернення бійців УПА з рейду

За офіційною доповіддю НКВС було знищено близько 2 тис. повстанців і 25 німців, а також заарештовано 65 німецьких солдатів і офіцерів, які допомагали упівцям.[23] Такі незіставні цифри втрат німецьких та українських вояків можна пояснити тим, що до втрат УПА НКВС зарахувала розстріляне цивільне населення[7][28].

Додано (22.04.2010, 00:29)
---------------------------------------------
P.S 1943 рік )))
І в цьому бої були і танки і кавалерія))

 
СіромаДата: Субота, 29.03.2014, 16:32 | Сообщение # 10
Селянин
Роль: Січовики
Пострілів: 1
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Визначних битв було чимало!!! Битва під Крутами, під Хотином, під Жовтими водами- всі ці битви великі.
В кожній з цих та інших битвах,війнах,баталіях , спершу прадіди слов"яни,  потім відважні лицарі козаки, ще бандерівці та й просто українці які воювали
показували всьому світу свою майстерність, відвагу, витривалість, і стійкість перед різними негараздами!!!
Я все-ж таки вважаю, що битва під Хотином була найвизначнішою. Оскільки 40 000 козаків заставили тікати 200 000 туркі на чолі з султаном!
Козаки тіді вберегли Європу від загартованої в боях армії султана. Але ні слави, ні волі, ні дяки не бачили!


Борітеся поборете
Вам Бог помага!!!
 
ЛадзьоДата: Субота, 03.09.2016, 11:51 | Сообщение # 11
Вивчає грамоту
Роль: Осавул
Пострілів: 24
Відзнаки: 1
Повага: 21
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Осавул Хороший братчик
Мені от до вподоби Зборівська битва, у якій перемогла українська армія, яку очолював  Б. Хмельницький, над коронним польським військом під командуванням Яна ІІ Казимира. Після тяжких поразок у 1648р. поляки, порушувши перемир’я, рушили на Україну і вирішили одночасно напасти на українські війська з фронту і з тилу. В червні 1649 року козаки завдали поразки передовим частинам польської армії, які очолював Ярема Вишнивецький і оточили залишки ворожих військ у  Збаражській фортеці. Дізнавшись про це через розвідників, Б. Хмельницький, для продовження облоги фортеці залишив частину військ під Збаражем, а сам з головними силами виступив назустріч королівській армії. Основні сили українських і польських військ зустрілися під Зборовом на річці Стрипі. Армія Яна II Казимира не була готовою до бою і, коли почався наступ, частина шляхти саме обідала. Втративши у бою близько 4000 вояків, польський король, німецькі найманці та артилерія  переправилися через річку Стрипу і розпочали будувати табір.Вранці козаки атакували табір у цьому місці та місто Зборів. Вони прорвалися у табір і в місто, однак закріпитися тут не змогли. Кримський хан не був зацікавлений у перемозі Богдана Хмелбницького і пішов на перемир’я з  Яном ІІ Казимиром. е маючи можливості одночасно воювати проти коронних військ і татар, Б. Хмельницький під тиском хана змушений був почати переговори і укласти з королем Речі Посполитої Зборівський договір
Завдяки цій грандіозній перемозі козаків Зборівський договір формально визнавав козацьке управління південно-східними територіями Речі Посполитої.
 
славковічДата: Неділя, 13.11.2016, 11:51 | Сообщение # 12
Добрий писака
Роль: Вільні люди
Пострілів: 111
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Писака
28 червня 1651року біля Берестечка була програна, але до весни 1652 Хмель зібрав нову армію з якою завдав поразки ляхам під Батогом. Моя думка що це і є видатна битва.

Додано (13.11.2016, 11:51)
---------------------------------------------
28 червня 1651року біля Берестечка була програна, але до весни 1652 Хмель зібрав нову армію з якою завдав поразки ляхам під Батогом. Моя думка що це і є видатна битва.

 
Козацька рада » Історія » Битви та баталії » Грандіозна битва (Яка саме битва такою є?)
Сторінка 1 з 11
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!