Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: indragop, Східняк 
Козацька рада » Корчма » Гумор » Гуморески (Гуморески)
Гуморески
Козак9044Дата: Середа, 14.04.2010, 17:00 | Сообщение # 1
Нетяг
Роль: Вільні люди
Пострілів: 201
Відзнаки: 1
Повага: 23
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Хороший братчик Писака
Викоадайте сюди гуморески!
Я - перший!

В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом. Богдан огледів сотворений світ, порівняв з садом Едемським і втік з раю бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі найкрасивіше місце на землі - Карпатські гори і сказав "Моя хата скраю!"

Образився за це Господь і перетворив Богдана на неандертальця і сказав "Азм еси ти у края жити, то всея твоя нащадки зватимуться українцями! А я собі сотворю нову расу!". І сотворив він Адама. Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили тварин - собак, корів та диких свиней. Вони винайшли колесо й зробили перший велосипед. Вони стали першими землеробами винайшовши плуг, борону та комбайн. І вже подумовували про утворення Січі. На той момент Адама вже прогнали з раю і його нащадки жили в Гоморрі та Содомі займаючись розпустою.

Але пришов льодовиковий період і військові походи довелось відкласти. Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно молодий українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на Вкраїну давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його та дуже катували. Древні греки були частково нащадками Адама, котрі через злягались з копитними тваринами й утворили різні гібриди - кентаврів, сатирів, мінотаврів та інших пегасів. Наразі вони вимерли - потопились через всесвітній потоп, котрий розпочався після того як розтанули льодовики. Також втопились динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою баржу.

Українці винайшли писемництво. Передусім щоб фіксувати для нащадків та інших народів свої пісні, та поезію, бо українська мова була найспівочішою. Досі людство користувалось тільки ієрогліфами.

Українці знайшли на Донбасі каміння що горить і котре плавиться, й назвали їх вугіллям та рудою. І незабаром винайшли ковальство збудувавши першу в світі кузню яку назвали Запоріжсталлю. Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу інших народів. До України потягнулись каравани купців. Євреї взагалі вирішили забити на розведення нільських крокодилів та виготовлення з них жіночих сумочок і податись всім табором ближче до культурного центру світу - України. Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України. Але через 40 років зупинились на півдорозі - помер Мойша-провідник, єдина людина що знала дорогу та українську мову.

В цей час в Україну приїхав Чингізхан з Улан-Батора. Він навчив українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та корову і пояснили як їх доглядати, щоб Чингізхан більше не тинявся по Євразії морочачи всім голову й десь нарешті осів.

Чингізхан повернувся в Азію. На близькому сході по дорозі додому в нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова, по дорозі він зустрів корейських вчених-астрономів які повертались з Назарету. Вони спитали що це, вказавши на собаку. Чингізхан був неписьменний, і наплутавши те що йому казали в Україні пояснив що собаку можна або доїти або їсти - в неї смачне сало. Корейці які голодували через свого вождя Кім Чен Іра купили того собаку для розплоду.

Корову зустріли індуси. Вона стояла посеред шосе перегородивши рух транспорту. Індуси попадали долілиць й стали поклонятись небаченій досі тварюці.

Свиня що здохла, під жарким сонцем Близького Сходу почала розкладатись й смердіти. Всі народи що там жили довго рвало через той сморід. Їх досі нудить при виді свиней. Аборигени близького Сходу вирішили що то була свиня іудеїв, котрі приперлись з Єгипту і сказали щоб ті забирались геть. Так з'явився антисемітизм.

Крим стає європейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі видатні люди як Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти та інші алканавти щоб покращити своє здоров'я. Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські українці на чолі з отаманом Енеєм заснували Древній Рим де збудували Колізей. Тем вони годували левів москалями й насолоджувались цим видовищем. Так завдяки українцям з'явився цирк та театр.

В той же час в українських заробітчан Марічки та Йосифа в невеликому ізраїльському місті Віфлеємі народився син Іісус засновник християнської віри. Іісус проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу.

Зокрема апостол Андрій мандруючи набережною Дніпра обираючи де б збудувати Дніпрогес зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси КІСІ додому. "Тут буде велике місто, з каштанами та скляними теплицями в центрі міста" - вказав він на пагорби біля дорогожицької телевежі (Колись під час її будування Бог пемішав мови народів, доти все людство гоорило українською). І бурсаки Кий, Щек та Хорив заходились його будувати, а Либідь була за архітектора.

Так з'явилось найбільше в ті часи місто - Київ. В ньому було повно церков, університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим центром.

В цей період на півночі дикі племена москалів з'ївши останнього мамонта вирішили що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана. Вони в глухому лісі на болоті будують кілька шалашів та обносять його парканом. Паркан нарікають Дерев'яним Кремлем, а болото - Москвою.

В цей час Колумб відкриває Америку. Але відкривши її думає що потрапив до України тільки з іншого боку, бо мистецтво вишивки інків повністю співпадає з гуцульськими узорами. Народ інків та індійців був започаткований древніми гуцулами, які ще до Всесвітнього потопу, коли ще не було винайдено ГрінКард потрапили до Америки.

В цей же час у Львові з'являється перший друкарський станок створений Федоровичем. Україна навчила весь світ друкувати паперові гроші та книжки.

В Києві розквітає Могилянська Академія. В котрій винаходять порох, динаміт, пеніцилін, безпечну бритву, та багато інших предметів необхідних у побуті.

В Запоріжжі з'являється Запорізька Січ - наймогутніше військове формування в історії людства. Тільки через тисячу років за зразком Січі на острові посеред Токамаку буде збудовано Пентагон. Але звитягу українських військових так нікому й не вдасться повторити.

В Україні розквітає культура та мистецтво. Твори Шевченка перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру котрий перекладав твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та Юлі.

Тим часом лютим москалям не давав спокою добробут українців і вони починають все частіше й частіше шкодити Україні, забуваючи що Київ мати російських міст, а Україна виплекала для Московії таких видатних людей як Ломоносов, Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме в Києві вони навчились користуватись туалетом, носити брюки та краватки, та голити бороди. Москалі почали все частіше й частіше робити набіги на Україну, нищачи її. Українців вони або вбивали або гнали в полон де русифікували та робили янучарами. Піком москальської навали стала середина 20-го століття, коли москалі разом з фашистами захопили Україну. Тільки титанічна боротьба українських опришків під проводом ОУН-УПА звільнила Україну та інші народи Європи спершу від коричневої чуми, а згодом в 90-хх роках і від москальської. Потомки Першобогдана зберегли його нестримну любов до Свободи та власної землі.

Слава Україні!


Андрій козак
 
[NERO]Дата: Середа, 14.04.2010, 17:50 | Сообщение # 2
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Частка правди тут є.Багато вчених будують припущення,що Ісус Христос походить з України.Принаймні те,що Він був не євреєм,а арійцем вже доведено.

Мій блог
 
Козак9044Дата: Середа, 14.04.2010, 18:50 | Сообщение # 3
Нетяг
Роль: Вільні люди
Пострілів: 201
Відзнаки: 1
Повага: 23
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Хороший братчик Писака
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.


Андрій козак
 
kr@vchenkoДата: Четвер, 15.04.2010, 19:23 | Сообщение # 4
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака

Де беруться діти
Де беруться діти
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… —
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людьському…

Вигідна жінка
Стрів на вулиці Матвія
Панько Сарана.
— Здрастуй, — каже. — Познайомся:
Це моя жона.
— Дуже радий, дуже радий! —
Вигукнув Матвій.
Цмокнув жінку в праву ручку,
Поклонився їй,
А Панькові тихо мовив:
— Я не доберу,
Як ти міг узяти жінку
Отаку стару?
Видно, старша літ на двадцять?
— Ні, на двадцять п'ять.
Так зате грошви у неї
Свині не їдять. —
А Матвій ще тихше шепче:
— К бісу та грошва,
Як вона сліпа на око
Та іще й крива.
— Ай, — махнув Панько рукою, —
Хто з нас без гріха?
Не шепчи, балакай вільно,
Бо вона й глуха.

Дві поради
Прийшов хворий до лікаря.
— Кепське, — каже, — діло.
Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло.
— Де працюєте, шановний?
— Тут, у нашім місті.
— А яка у вас зарплата?
— Півтораста-двісті.
— Я вам раджу калорійні споживать продукти,
Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. —
Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне.
— Щось я, — каже, — худну й худну. Тіло просто сохне.
— Заробляєте ви скільки?
— Пенсію приносить
Листоноша. Небагато, та для мене досить.
— То давайте, — каже лікар, — на ходьбу натиснем.
Більш бувайте на повітрі, заряджайтесь киснем.

Посилання на сайт із українськими гуморесками.






Поправив kr@vchenko - Четвер, 15.04.2010, 19:29
 
[NERO]Дата: Пятниця, 16.04.2010, 13:23 | Сообщение # 5
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
О,молодці,за Українські Гуморески всі отримуєте +2

Додано (16.04.2010, 14:23)
---------------------------------------------
Раз таке діло,то і я вже додам одну.

Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист.
У неділю на могилу йшов співати бандурист.
А назустріч бандуристу панський вискочив лакей.
— Чим, — питає, — ти сьогодні розважатимеш людей?
Ти дивись, там про лакеїв не співай, не бубони,
Бо бандуру обчухраєм до останньої струни.
Бандурист подибав далі. Зустріча його глитай.
— Дам копійку. Ти про мене щось хороше заспівай.
А як бовкнеш щось погане про персону про мою,
Я спущу собак на тебе, я хортами зацькую.
Бандурист подибав далі. Чує — котиться ридван.
Із широкого віконця витикає пику пан.
— Йдеш, — питає, — на могилу? Знов співатимеш? Ну-ну…
Спробуй бовкнуть щось про мене — у могилу зажену.
Бандурист побрів понуро, а назустріч поліцай:
— З чим ти ходиш на могилу? Розкажи і проспівай. —
Бандурист, зітхнувши важко, відповів йому: — Ходім…
Станеш збоку та й почуєш, що співатиму усім. —
Поліцай спідлоба блимнув і оскалився, як звір:
— Щось почую незаконне — запроторю у Сибір!
Бандурист поклав бандуру на притоптану траву.
— Я, — сказав, — сліпий, незрячим сорок літ уже живу.
І не бачу, що ти, хто ти — отаман чи генерал,
Що на себе почепив ти — пістолет чи самопал.
Та нащо мені те знати? Я бреду, як уночі.
Все добро моє — бандура та торбина на плечі.
Але знаю, серцем чую: жде на вас погибель десь,
Якщо ви старого діда ще й сліпого боїтесь.

Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист.
Не співав у ту неділю на могилі бандурист.


Мій блог
 
kr@vchenkoДата: Пятниця, 16.04.2010, 14:54 | Сообщение # 6
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака

КУХЛИК
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

КРАСОТУЛЬКИ
У крамницях, у пивницях -
Дуськи, Муськи, Люськи.
Ти до них - по-українськи,
А вони - по-руськи.
Станеш глянеш: мамо рідна,
Господи мій, Боже!
Наяложене, патлате,
На чортяку схоже,
Стан свинячий, погляд вовчий
І усмішка кінська...
Нащо таким красотулькам
Мова українська?

РУСЬКОМОВНИЙ ДЕПУТАТ
Коли в Радi у Верховнiй
Руськомовний виступа,
Ви прислухайтесь, шановні,
Що він меле й телiпа.
- Без единого Союза
Далеко мы не уйдем.
Жить не сможем без России,
Неизбежно пропадем...
- Виступайте на державній! -
Із гальорки хтось гука.
- Перестаньте придираться! -
Чути з іншого кутка.
А йому ж державна мова -
Непотрібна, зайва рiч.
Йому рiдна та, якою
Разговарівал Іллiч.
Проти вищого начальства
Вiн нiколи не ішов.
Що начальство iзрекало,
Те і вiн услід молов.
Не морочилась ніколи,
Твердолоба голова,
Українські чи російськi
Ті начальницькі слова.
Буде три державні мови
Чи чотири, чи одна, -
Ні тiєi, нi цiєї
Вiн не знатиме й не зна.
І його не мучить совість,
І - сумління не гризе...
Тож послухайте терпляче,
Ще чого він наверзе.
- Мы от наших оппонентов
Разных слушаем речей,
А живут они поддержкой
Иностранных богачей.
Потому они им служат,
Что живут за ихний счет! -
Зачекаймо ще хвилинку,
Доки вiн затулить рот.
Зачекаймо й запитаймо:
- А тепер повiдай нам,
За який і чий рахунок
Ти живеш на світi сам?
Ти продуктiв добру купу
Умегенюеш щодня.
Що ж у тебе - є корова,
Власні кури чи свиня?
Може, ти свиню зарізав
І насмажив ковбаси?
Може, з власного городу
Ти картопельку їси?
У народу від нестатків
Уривається терпець,
А у тебе на загривку
Ледь зійшовся комірець.
Ти Росію сильно любиш?
Безперечно, це не грiх,
Але хто ж тебе тримає,
Не пускає до своїх?
Залиши нам Україну,
Не тягни до росiян,
Можеш пупа надірвати,
Це ж тобi не чемодан.

НАШІ ХЛОПЦІ
Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

Джерело.





 
СхіднякДата: Пятниця, 16.04.2010, 15:42 | Сообщение # 7
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Пропоную один старезний віршик часів Fido-Net. Я був певен що розміщав його на цьому форумі, але не можу знайти.
Коротше - "КРАЩЕ ПЕРЕДАТИ КУТІ МЕДУ" - тримайте:

Біля ставка - верба зелена.
Єдине дерево навкруг.
І треба ж, шоб якась падлюга
Кота прип“яла на ланцюг!

Нявчить, дереться вдень і ввечір,
мовчить зі страху цілу ніч.
Иому хіба шо одізветься
Чи то сова, чи може сич.

Там чуда різнії бувають:
Русалку витягли з води,
межи гіляччя почепили
і ну гойдатьтуди-сюди.

Як бідна дівка не просилась,
Так на вербі і залишилась.

Стара бомжиха в псячій буді
(Тутешні звут її Ягою)
Свого сожителя бухого
Товче протезною ногою.

В коморі Чахлик Невмирущий
Схиливсь над купою рублів.
Не здатен в гривні перевести
По курсу їх, аж сам упрів.
На стежках там сліди химерних
Тварин з Чорнобильських лісів.
Їх звлизька Лєший тілки бачив.
Та й той одразу полисів.

Зрання в ставку глушили рибу
Заради пари карасів,
Легенько дядька оглушило
І взвод морський піхоти сплив.

Дніпро ледь-ледь гарчить і стогне,
Місцями навіть ще гуде,
Коли дивлюсь - мені назустріч
Жидок неголений іде.

-А, брате Пушкін, сучий сину!
Тебе сюди як принесло?
Присунувсь нащо на Вкраїну?
Своє не кинув ремесло?

Чи знову будеш нас паплюжить?
Чи знов узявся за старе?
Читав оце твою "Полтаву"
Ти знаєш що, старий? Не пре!
Іди собі, бідака, з богом,
Але на носі зарубай:
Пиши собі про кого схочеш,
Лише Мазепи не чіпай!
Иого в ту ж мить як вітром здуло
І руським духом потягнуло!

Всезнайка Гугль стверджує, що десь-колись на якомусь форумі була тема "Сороміцькі віршики". Зараз тема зникла. але не з "Гуглівського" кеша. [url=http://209.85.129.132/search?q=cache:XsV4zTZYrIgJ:www.ukrcenter.com/forum/message.asp%3Fmessage_id%3D1847%26forum_name%3D%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8,%2520%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%2520%D1%96%252 0%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%26page%3D1+%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B 1%D0%B0&cd=2&hl=uk&ct=clnk&lr=lang_uk&client=opera]Отам можна дещо знайти![/url]   Також щось подібне пропонує блог "Секлета Ярославна"

Поправив Східняк - Пятниця, 16.04.2010, 21:01
 
СхіднякДата: Пятниця, 16.04.2010, 15:49 | Сообщение # 8
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
"Токмо" заради продовжити тему щодо Сашка-Гарматюка, вдаюся до московського нарєчія, за що прошу пробачити мене всіх присутніх:

Стихотворение о том, как Александр Сергеевич Пушкин гостил в деревне у своей горячо любимой няни и отомстил за нее, попутно написав свое самое известное стихотворение.

Листья с деревьев опали под ноги
Спешит Саша Пушкин знакомой дорогой
Глядь, а на ветке знакомого дуба
Цепью прибита большая зверюга
Пушкин сей момент блокнотик достал
И там такую пометку создал:
"Дохлый котяра на дереве том..."
Дальше писать Саше Пушкину влом.

Няня встречает поэта как встарь
Селедка, картошка, запивка, вискарь
-Знаешь ли няня, что видел в пути
На дубе котяра висела в цепи!
Кто сделал поступок сей страшный, ответь?
Арина тотчас начинает реветь.
- Ну, няня,прошу, спокойней, не плачь
Я нынче не в меру стал зол и горяч.
Мне ссылкой царь грозится уж год
А тут на цепи какой-то там кот!

- Ах, Саша, когда ты уехал отседа
Взяла я котенка у Жоры- соседа
Его воспитала почти как тебя
На сказках и водке, безмерно любя.
Он вырос , окреп, хвост загнулся трубой
Сам начал писать о судьбе непростой.
Налево ходил пару раз до подруги
Котят наплодил он по цельной округе
На танцах он пел- молодежь веселя
И тут то случилась ента фигня.

Одна из хозяек евоных котят-
Я знаю, об этом в селе говорят-
Подала прошение в суд областной
Чтоб кот алименты платил за грех свой
Ведь знала подлюка, что кот стал звездой
Решила нажиться на славе такой.
Подала прошенье и суд дал добро.
А кот промотал уж давно серебро
Так это соседка- такая подлюка-
Увидела, что обламалася сука
Решила всю злость на коте извести
И Ваську усатого враз извести

Поймала кота- он охоч до сметаны-
И нанесла ему колоты раны
Потом взяла цепь и прибила на дуб
А на меня точит свой гнилой зуб.
- Няня,- вскричал Саша Пушкин икая,
- А тетку поганую эту я знаю?
- Конечно, Сашуля, то Алка с опушки
- Я няня, про Алку сочиню три частушки
В манере моей гениальной и резкой
Отправлю их Герцену я смской
Позор ей такой на всю Русь соображу
-Нет, Саша, послушай, что я те скажу

- Не годно поэту марать свой талант,
Я слышала ты записной дуэлянт?
Тогда что те стоит прибить ее рядом
На дубе с котом, вот тогда буду рада
Что я воспитала такого мальчонку
- Заметано, няня, подай мне солонку
Сейчас я докушаю этот вискарь
Потом отыщу и прибью к дубу тварь.
Поэт выпивает стакан алкоголя
И выезжает в широкое поле
Решение принято и спустя час
Болтается Алка на ветке в анфас

Няня довольна, поэт тоже рад
Время пришло - Пушкин едет назад
Снова он к дубу подъехал впритык
Вдруг из-за дуба послышался рык
Пушкин хватает блокнот, снова пишет
О том что зверей рык неведомых слышит
Потом переводит он взгляд свой на ветку
И рядом с котом видит Алку- соседку
Он снова блокнот раскрывает и вмиг
Он пишет о том какой образ возник

А Пушкин взрослел, умерла уже няня
И что происходит однажды!! Наш Саня
Находит тот самый блокнот между книг
А в этом блокноте - готовый уж стих:
Про то, как вперед-взад болтается кот
А рядом на ветке Алка гниет
Где то поблизости зверь прорычал...
Пушкин задумался, затем прокричал:
- Чудо, о чудо! Моя муза пришла
Только вот Алка смущает глаза
А что если Алку мне сделать гадалкой
Ох, гениально, конечно ж - русалкой.

Вот так презрев опасность и скуку
Поэт обессмертил кота и тварюгу

Джерело тут

Поправив Східняк - Пятниця, 16.04.2010, 15:51
 
СхіднякДата: Пятниця, 16.04.2010, 15:54 | Сообщение # 9
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Переклад з рос. Олександра Тарасенка,
серпень 1993 р.

Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.

Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.

Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.

недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?

Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?

Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:

Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!

У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!

Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.

Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.

Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.

І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!

Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"

Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:

"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".

Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.

Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.

Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.

Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.

Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.

Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.

Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:

"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"

Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!

Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!

Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!

Джерело тут

 
[NERO]Дата: Пятниця, 16.04.2010, 16:15 | Сообщение # 10
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Quote (Східняк)
Позор ей такой на всю Русь соображу

Русь?!!Русь - це Україна,і яке відношення пушкін має до Русі-України,залишається загадкою,але скажу одне - коли москалі називають себе руськими,русичами,вони брешуть,бо Русь - це Україна.Як вже колись писалось на цьому порталі,

Quote
Руський і російський - це зовсім різні речі


Мій блог
 
kr@vchenkoДата: Пятниця, 16.04.2010, 16:43 | Сообщение # 11
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака

Гумореска про братів молодших
— Зараз, дітки, — каже вчитель,
— будем твір писати
про братів молодших наших
— птахів та звіряток,
про пернатих наших друзів і чотириногих.
От Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:
«Ми із татом у суботу
йшли по лісосмузі
і підстрелили з берданки
трьох пернатих друзів.
Біг ще друг чотириногий,
тільки дуже спритний,
як шурнув у кукурудзу
— не вдалося вбити.
Все одно у нас в коморі м'яса є багато:
брата меншого в неділю вполював мій тато.
А наступної неділі підем на лисичку.
Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».

Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,

батько витягнув щоденник із портфеля сина.

Відкриває, там оцінок як у полі гички,

пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.

Подививсь на сина скоса, синок здогадався,

і під стіл від артрозносу евакуювався.

Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.

Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?

Неохоче полоненник вибрався з під столу,

— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,

показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,

у кого я такий олух ледачий удався.

Ульпани
Я помітно збагатився,
Браття-громадяни,
Як довідався із преси,
що таке ульпани.
Слово ніби не мудряще,
Ніби річ звичайна,
А мені воно розкрилось,
Як найглибша тайна.
До сусідів, любі браття.
Пильно придивляймось,
научаймося чужого
Й свого не цураймось.
Всім відомо, що Ізраїль -
Молода країна,
А народ, що в ній зібрався, -
То сім'я єдина.
Входять групи рівноцінні
До сім'ї тієї:
Перша група - неєвреї,
А друга - євреї.
Може там користуватись
Повними правами
Тільки той, хто народився.
Від єврейки-мами
Залишатись неєвреєм
Довго не годиться.
Несвреєві, буває,
складно ожениться.
Неєвреєві складніше
І вмирати навіть,
Бо над ним належну службу
Рабин не відправить.
Для таких відкрито школи.
Назва їм - у л ь п а н и.
Неєврей, що вчиться буде
В школі тій старанно,-
Дійде згодом до г і ю р у,
Тобто, до посвяти
І євреєм повноцінним
Стануть його звати...
Тут мене спитати можуть,
Строгі критикани:
- А навіщо ця балачка
Про чиїсь ульпани?
То ж країна невеличка,
Там свої умови...
Зачекайте! Все це тільки
Привід для розмови.
В нашій славній Україні,
Як і в тій країнці,
Є дві групи: малороси
Й справжні українці.
То чому б і нам у себе
Школи не відкрити,
Щоб по-нашому начальство
Вчилось говорити?
Ну, хоча б для тих спочатку,
Що в Верховній Раді,
Чи усілись на високій
Керівній посаді,
Ти звертаєшся до нього
З ласкою й поклоном,
А воно шулявсько-руським
Бубонить жаргоном.
Незугарне по-людському
Вимовити слова,
А для нього, бач, не годна
Українська мова.
Для таких, закоренілих,
Впертих русоманів
Не завадили б нам школи
На зразок ульпанів.
Опинилися при владі?
Гайда всі за парти,
Бо народом управляти -
То не штуки-жарти.
Тільки знайте, що в ульпанах
Учать не без плати.
Сто доларів за науку
Треба викладати.
Малорос закрутить носом:
- Вон чєго хотітє...
Нєт, нє я платіть вам должен,
А ви мнє платітє!
І такого не питайте,
Хто у нього мати.
Він забув її, не знає
І не хоче знати.

Про бідного Льову і державну мову
Зустрілися на базарi
Дамочки знайомі.
- Як ваш Льова поживає?
- Сидить у дурдомi.
Він в Ізраїль перебрався
До перебудови,
А там бар'єр - бiда тобi,
Як не знаєш мови.
Вчився Льова так старанно,
Що не бачив свiту,
Але ідишу не вивчив,
Не знає івриту.
Як почина балакати,
Ні складу, нi ладу.
Там же книжки не спереду
Читають, а ззаду.
Потикався бiдний Льова
В рiзні установи,
Все закрито-перекрито,
Як не знаєш мови.
Скрiзь дивилися на Льову,
Як на психопата,
Тому й зробив бiдний Льова
З фанери плаката.
Накарлякав: "До такого
Життя ми не звичні.
Ми - євреї особливі,
Російськоязичні.
Вимагаєм від кнесета
Створить нам умови,
Запровадить в Ізраїлі
Дві державні мови!”
Гукав Льова пiд кнесетом,
Роззявивши рота,
А на нього всі дивились,
Як на ідіота.
Мало йому не побили
На лобi плаката.
Тепер в Льови у дурдом! -
Окрема палата.
Щоб знав, дурень, що Ізраїль -
Розумна держава.
Нав'язувать чужу мову
Там не мають права.

Джерело тут.





 
НечупайлоДата: Середа, 19.01.2011, 09:47 | Сообщение # 12
Чатовий світлин
Роль: Старшина
Пострілів: 28
Відзнаки: 2
Повага: 24
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Хороший братчик
Додаю ще кілька:
МОВА ВЕЛИЧАВА

Якщо в нашій безталанній мові
Набереться двісті тисяч слів,
То за кожне українське слово
Вже поклали сто голів...

Нашу мову величаву
Чуємо не всюди.
І не мова винна в цьому -
Винуваті люди.
Не вживеться щира мова
З кволими рабами,
В яких думка на припоні,
Язик за зубами.
У чиновницьких чуланах,
Де столи дубові,
Де неволя і сваволя,
Тісно нашій мові.
По крамницях та пивницях,
Де й повітря п'яне,
Гасне, в'яне слово наше
Степове, духмяне.
Не для "куплі" мова наша
І не для "продажі".
Не для того, щоб базікать
На ледачім пляжі.
Наше слово не ввібгати
У сухі трактати,
Щоб лакейством хліба кусень
Підло заробляти,
Щоб брехати, щоб дурити,
Забивати баки,
Позичаючи нахабно
Очі у собаки.
На зачовганих асфальтах,
Де смолою пахне,
Наше слово крила губить,
Наша мова чахне...
**************
УРЯДОВА БАЙКА

Аж воза стряс старезного —
Так Рак назад дав ходу;
Шнурками обперезана,
Все рвалась Щука в воду.

Гамселить Лебідь крилами,
Що аж здійнялась буря...
Всіма працює силами
Коаліційний уряд!
********************
КОЛЬКА

Що день божий, то й слабує
Жінка в мужика.
Мужик ходить, бабів зводить,
Попа і дяка…

Баби шепчуть, дяк ворожить,
Воду піп святить…
А у жінки — колька й колька,
Й голова болить.

Та коли б то справді колька,
То й хоть би не жаль…
А то, лихо його мамі,
Внадився москаль.

Молодиця москалеві —
Як води дає,
І щоб збути мужа з хати,
Слабу удає.

Мужик піде та й шукає
Баби до руки,
А москаль латає жінку
На всі заставки.

Але була в них дитина,
Хлопець років п’ять.
От той хлопець і підглянув
З ким мамуня сплять.

Тільки батько показався,
Хлопець і біжить:
"Вже здорова наша мати! —
Батькові кричить. —

Тільки-тільки не поспіли!..
Не виділи — жаль!
Оттакую з мами кольку
Витягнув москаль!"

Степан РУДАНСЬКИЙ (для дорослих)
***************
ПРИКАЗКИ. ПЕРЕКУСІТЬ, ПАНЕ!

Обсунулась стара гребля,
Місток похилився,
Спала річка невеличка,
Млинок завалився.

На камінні кілька хлопців
Черепками грає,
Аж ступою через греблю
Панок проїжджає.

«Помагайбіг,— каже,— хлопці!»
«Помагайбіг, пане!»
«А що, у вас млинок меле?»
«Таже меле, пане!»

«А говна змолоти можна!»
«Перекусіть, пане!
Як сухеє воно тілько,
То змелеться, пане!»
С. Руданський

 
СхіднякДата: Пятниця, 28.01.2011, 05:46 | Сообщение # 13
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
ЗАТРИМКА ВИЙШЛА

Депутат Моня: «Хочу знати: «встановлені» межі садівничих масивів чи ні?

Начальник відділу Вадя: «Вони є, але потрібно уточнити…»

Депутат Моня: «Так є, чи їх немає? Ви ж півроку про це говорите».

Начальник Вадя: «Вони є, але не у всіх. Окремі не вспіли до сесії зробити».

Депутат Моня: «Я ще раз питаю: чи вже бєрємєнна, чи напівбєрємєнна?»

Начальник відділу: «Межі є, але затримка вийшла…»

Із залу голосно: «Моня, ти що не зрозумів? Затримка вийшла. Ну, як у жінок буває. Поняв?»

Депутат Моня: «Поняв». І спокійно сідає.

СХРЕСТИТИ ВУЖА З ЇЖАКОМ

Депутатка Сіма: «Чула про реорганізацію жеків? Я в цьому не смислю, але чи можна схрестити вужа з їжаком?»

Головуючий мер: «Це не схрещення, а об’єднання».

Депутатка Сіма: «Отож, я й питаю, чи при тому схрещенні економіку рахували? Я в економіці не смислю. Але люди питають…»

Головуючий мер: «Рахували. І в жеках були. Всі розуміють».

Депутатка Сіма: «А тарифи? Я в тарифах не смислю. Людям треба ж щось пояснити. Я соціалістка, а значить соціальна захисниця, вимагаю пояснень. Чи можливе таке схрещення?» – і займає своє місце в сесійній залі.

ЛОБІ ВІДКРИТЕ І ТАЄМНЕ

Ще такого не було! Розглядає сесія звичайнісінький робочий проект рішення про виділення землі для громадянина «К». А в залі – якісь сторонні, і той же «К» біля депутатів крутяться… І щось шепчуться. То в одному ряду, то в іншому. Щось не так: подумали окремі чесні (а такі точно є!) депутати. І – не проголосували…

Лобісти з цим не погодились. «Переголосувати, і то таємно!» – стали настоювати. Комедія на одну дію під назвою «Таємне голосування» – добряче насмішила, та користі ніякої рішенню не принесла…

«МОРАЛЬНА ШКОДА» – НА КОЖНІЙ СОРОЧЦІ

Конфлікт ковельських підприємців з директором місцевого ринку дійшов аж до сесії міськради. Його суть у тому, що на основі Закону Верховної Ради плату за оренду землі підняли для підприємців аж у 3 рази.

– Грабують! – вигукнули активісти.

– На скільки? – запитали депутати.

– На 12 гривень в місяць з кіоска…

– Накладем мараторій на підвищення ціни і на Закон Верховної Ради, – пафосно заявили місцеві депутати.

Метаморфози цієї боротьби висвітлилися через декілька тижнів:

– Скільки ось ця сорочка чоловіча коштує?

– 80 гривень, – відповідає підприємець.

– Але вчора ж була 60 гривень!?

– А ви що, не чули про плату за оренду? Так ось: 12 гривень – за підвищення оренди землі, 8 гривень – моральна шкода!

– Яка ще? – питає впертий покупець.

– А на сесію січею ходили? Ходили! Кричали і голос надривали? Надривали! Ось порахуйте – то ще й дешево обійшлось…

– То як: на одній сорочці ви компенсуєте всі затрати? – не вгаває покупець.

– А жити в кризу якось треба? Вдома ж – дітки, чоловік безробітний, а ще й бабуся з дідусем! А в декого – коханка…

Походив, пометикував, порахував наш наївний покупець – та й купив собі сорочку. Не буде ж без сорочки на роботу ходити.

КОВЕЛЬСЬКЕ ВИДІННЯ, ЯК В «ОДКРОВЕНІЇ»

– Що ж тут, в бідній Україні робиться? Нещодавно на Вінничині образ Христа на дереві образувався. Електрики відчахнули гілку, а там голова Спасителя! А в Ковелі одній бабці видіння страшне явилось, як в «Одкровенії» від Йвана…

– Може, хильнула зайвого!

– Та нє-є!! Змій триголовий з крокодилячим хвостом над Україною летів, а на царській кареті баба Параска, ще й батогом поганяє.

– Привидиться ж таке?!

– Та чиста правда – бачила… Середня голова косою обплетена, ліва обпечена і сердита, а права, мов молоком вимита, – біла. А хвіст із написом «Вітя з Донецька». А баба – батогом і приговорює: «Оце ж вам за газ, а це ж за інфляцію, а це ж за гривню і кризу…» Весела така…

Хто ж його знає? Може, то і пророцтво якесь, адже ера Риб закінчується, а Водолея починається. То зміна влади буде. Свят! Свят! Свят!

Перехрестились ковельські говорухи – та й пішли по домівках.

«ПІРАТИ» Й «ЗАРУЧНИКИ»

Не лякайтеся! Мова не про «Фаїну» і лівійські води, а про ковельських «заручників». На черговій нараді в понеділок міський голова зажадав звіту від начальника освіти.

– У нас все добре! – прозвітував той.

– А чому працюють на посадах засуджені умовно завідувачки дитсадків №8, №9?

– Та що ви з мене хочете? – обурився освітянин. – Я зв’язаний по руках і ногах…Суд вимагає не чіпати винних, прокуратура наказує не порушувати закон, підсудні, як потерпіла сторона, погрожують самогубством, а ви ще й моралі і звільнення хочете…

– Ви що законодавство не читали? – обурюється голова. – За грубе порушення можна…

– Я «заручник», – не здається начальник освіти. – І вимагаю відповідного до себе ставлення. Як заручнику, мені компенсація полагається, за моральну шкоду. А ви мене при всіх!..

– Та всі ковельчани обурюються. І на Вас, шановний, подумають, що ви берете гроші…

Через 15 хвилин приходить у кабінет до голови з пояснюючою. Яка була розмова з головою, не знає ніхто. Але, кажуть, що начальник освіти після цього ходив у піднесеному настрої. Може, «компенсацію заручника» отримав?

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ… ГОРБІВ ТА ЯМ

Окремі вулиці міста зимою й літом перетворюються на трасу для мотоциклетних та автогонок. Усі необхідні елементи відповідають міжнародним вимогам – горби, водні перешкоди глибиною 0,5-0,7 метра, з боків – відбійні бар’єри з авторезини із великоваговиків. Їдуть по тій вулиці тільки екстремали…

Начальник комунального відділу наказав провести інвентаризацію вулиць, при цьому доручив першочергово перевірити вказівні таблички на будинках та будівельні матеріали біля огорожі.

«Процес пішов!», – повторював великий руйнівник Союзу Міша Горбачов.

А що скажуть із приводу такого «реформування» «великі» нашого найчистішого, найславетнішого і найспортивнішого міста?

 
СхіднякДата: Вівторок, 30.09.2014, 20:17 | Сообщение # 14
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Кошмар Путина и план Наполеона: мультфильм
http://video.bigmir.net/show/468789/
 
Козацька рада » Корчма » Гумор » Гуморески (Гуморески)
Сторінка 1 з 11
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!