Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: kr@vchenko 
Козацька рада » Корчма » Ігри і розваги » Вірш про КОЗАКІВ, козацькі вірші (Дамо перцю мізкам!)
Вірш про КОЗАКІВ, козацькі вірші
INDRAДата: Середа, 26.12.2012, 00:13 | Сообщение # 1
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Отож, пишемо вірш про козацтво.
По 4 рядочки. Рима повинна бути чітка.
Кожне наступне повідомлення повинно містити попереднє, щоб на будь-якому етапі можна було легко прочитати весь вірш. Поїхали!

Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі


Отаман кошовий

Попереду всього війська
Виступає отаман.
Чи далеко бій, чи близько,
В ньому він найстарший пан.

Він суддя всім і товариш,
Батьком козаки зовуть.
Кошових багато знаєм,
Що дали в майбутнє путь
Волелюбній Україні –
Нашій рідній Батьківщині.

***
Від добродія

Боронили козаченьки, Славу і Свободу,
Не лишили безталанні після себе роду.
Полягли в боях завзяті, в полі і на морі,
Прийшли ляхи з москалями,
Та й не стало Волі.

Козаченьки, браття мої,
Лицарі звитяжні.
Ви Цар-город підкоряли,
Визволяли в’язнів.
Клали голови чубаті
посеред майданів.
І не чутно було зойків –
Лише дзвін кайданів.

Там де трупом гать мостилась –
Місто вже родилось.
І ніхто того не знає ким воно робилось.
Діти-сироти розбіглись по усьому світі,
І стоять хатини білі у чужому цвіті.

***

Писар

Писар мудра є людина.
Пише дома й на чужині,
Він і писар, і поштар,
Має пера й каламар.
Має кілька інших мов,
Всім потрібен знов і знов.

***

Пластуни

Найвправніші у розвідці
Ці сміливці пластуни.
Зловлять «язика» в засідці,
Як взялись за це вони

Не злякає їх ні ворог,
Ні на морі буруни,
А повзти і зараз вчаться
Люди так, як пластуни.

***

Ангел-архістратиг

Він – посередник між людьми і Богом,
Звитяжний отаман Небесних Сил,
Скрижалі неба і землі у нього,
А звуть його Архангел Михаїл.

Зображення його не випадково
Було на прапорах у козаків:
На бій зі Злом стає він знов і знову,
Щоб воля панувала сто віків!

***

Аркан

Аркан –не лицарська це річ,
Ним полювали людолови:
Боялись бою віч-на-віч,
Підступно діючи у змові.

Аркан – татарська це петля,
Що бранцям натирала шиї.
І рідна плакала земля,
Коли вились арканів змії.

***

Богун

Лицар наш Богун Іван –
Світлий розум, гнучкий стан,
На коні літав, як птах,
Мав по шаблі у руках,
Ними вправно фехтував
Так, як ще ніхто не знав.

***

Булава

Булава – це влади знак,
Що втрима в руках не всяк.
До тієї булави
Треба, друже, голови!
В кошового булава
Рік всього в руках була.
А тоді на Раді він
Звіт тримав з усіх сторін:
Що зробити встиг за рік
Цей шановний січовик.

***

Бунчук

Триметрова чорна паля
Зверху кулю мідну мала,
А під нею – кінський хвіст
Та ще кілька довгих кіс,

Ця військовая святиня –
Перемоги берегиня.
Ніс її в бою бунчужний,
Щоб козачий стан був дружний:
Де бунчук – там кошовий
Кіш веде на правий бій.

***

Віз

Віз козацький – добра штука.
Він не лише для речей.
Не гуркоче і не грюка
І приємний для очей.

Без цвяшка й одного збитий
Дерев’яний увесь віз.
Там, де треба – дьогтем «вмитий»
Щоб не чувся скрип коліс.

Ніби мирним віз удався,
Але табір бойовий
Із возів ураз збирався,
Якщо поруч ворог злий.

За возами, в колі тіснім,
Як в фортеці козаки.
Тут їх не здолати, звісно,
Відійдуть нападники!

***
Віра

Вагу козацька віра має,
Не продаючись з молотка.
На бій за правду надихає
І юнака, і старика.

Її хранить козацьке серце.
Храм духу маючи в собі.
Вона –до Царства Бога дверці,
Порадниця в гіркій журбі.

Без віри вмерла б Україна,
Погас би в душах Світла сад.
А з нею і лиха година
Отримує духовний лад.

***

Вуса

Вуса — гордість козака,
Ними й ворога зляка.
Не носили бороди
Наші лицарі-діди.

***

Гопачок

Гоп-гоп, гопачок,
Затанцює козачок!
Танець хвацький,
Дуже вправний,
І веселий, і забавний.
На дозвіллі і в поході.
Козаку стає в пригоді.
Та не тільки це танок,
А й військовий ще урок.
Це мистецтво звуть отак:
Славний бойовий гопак.

***

Ґніт

Гармати мали козаки
Малі, середні та важкі:
Залізні, мідні, ломові,
І польові, й городові.

Але запам’ятати слід,
Що кожній з них потрібен ґніт.
Підносить вчасно ґніт пушкар –
І мчаться ядра на татар.

***

Джура

Джура, юний козаченько,
Вчиться в школі джур любенько.
Опановує він мову,
Зброю, грамоту військову,
Січове життя вивчає
І стає на захист краю.
Пізнає премудрість він,
Як не підвести курінь.

***

Діди січові

В козаків були завжди
В шані сивії діди:
У походах славних знані,
Та завжди на Ради звані,
Старшині давали знати,
Де й коли можливі втрати,
Звичаї оберігали
«Запорозькі аксакали»:
Як лунала їхня мова,
Мало сенс їх кожне слово!

***

Епоха козацька

Козацька доба – то є світла епоха,
Коли українці орлами літали.
Нікого вони не боялись нітрохи,
Від них вороги у бою відступали.

Козацтво – то світла сторінка у книзі,
Що наші діди написали шаблями.
Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,
Та світлом Христа засіяла над нами.

Було козакам воювати за віщо –
За ними стояла кохана Вкраїна.
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:
Занепад Вкраїни назвали «Руїна».

Єднаймося ж, браття, у дружну родину,
Щоб разом розправити Вольниці крила,
Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,
Піднявши до Світла і щастя вітрила!

***

Євангеліє

Ісус Христос – Син Божий –
Приніс благую вість,
Щоб кожний був спроможний
До Світла мати міст.

Були дороговказом
Євангельські рядки,
Які сприймали разом
Герої-козаки.

Тому козацька віра
В Ісуса Заповіт
Несе в майбутнє щиро
Нащадкам Вчення світ.

Боролись до загину
Й молились козаки,
За віру й Україну
Стояли на віки.

***

Жінки Вкраїни

На Січ жінок хоч не пускали,
Щоб не було там сліз, жалів,
Та козаки їх шанували –
Бабусь, сестер і матерів.

Жінки плекали у любові,
Дітей звитяжних козаків,
І Божу Матір в тихім слові,
Просили, щоб козак вцілів.

З неволі часто виглядали
Вони дітей багато літ.
Сини ж їх в руку цілували,
Із Січі слали їм привіт.

Важкі часи для Батьківщини
На плечі кожного лягли,
Свої ж права жінки Вкраїни
В той час відстояти могли.

***

Зимівник

Впродовж кількох складних сторіч
Зимівник годував всю Січ.
Жила тут козака родина:
І він, і діти, і дружина.

Хоч «фермер» мав багато справ,
Та по сигналу шаблю брав
І вирушав у тую ж мить
Туди, де лютий бій кипить.

***

Значок

Прапор куреня військовий
Називали всі «значок».
Стяг гаптований шовковий
З козаками міряв крок.

***

Ігри військові

В іграх військову премудрість ясніше
Можна було передать юнакам,
Щоб володіти шаблями вправніше,
Спритність надати ногам і рукам.

В іграх вони підіймались над страхом,
Гартуючи мужність і силу свою,
Щоб ні татарам, ні туркам, ні ляхам
Дух козаків не зламати в бою.

***

Ієромонах
Наставник-ієромонах,
Який дивився Богу в вічі,
Про козачат та їхній «фах»
Роками дбав у школах Січі.

Хлоп’ятам заміняв батьків
І справу вів свою з душею,
З’єднати хлопців дух умів
З народом, з рідною землею.

***

Їжа козацька

Приготує на кабиці
Все, що треба, кашовар.
Кухню знає до дрібниці,
Йому служать жар і пар.

Коли все гаразд чи в скруту,
Він встає усіх раніш.
Варить щербу, таратуту
І тетерю, і куліш,

Соломаху, гречку, рибу,
Мамалигу й галушки.
Кухар тут ніде не схибить,
Хоч котли – це не горшки.

В чужині чи в ріднім краї
Має справ багато він,
І, як музику, сприймає
Казанів козацьких дзвін.

***

Йосип Гладкий

Катерина друга підло
Зруйнувала восьму Січ,
Щоб над Січчю зникло світло
Упродовж кількох сторіч.

Проковтнувши горе втрати,
Хоч і важко стало вкрай,
Січ нову побудувати
Кіш рушає за Дунай.

Гурт прийняв султан турецький,
А очолював вояк
Мудрий, мужній, молодецький
Йосип Гладкий – наш земляк.

***

Кінь

Кінь козацький – вірний друг –
Знає весь Великий Луг,
Козака не підведе,
Не покине він ніде.

Та траплялося і так,
Коли хусткою козак
Рот зав’язував коню.
Як гадаєте, чому?!
Щоб він часом не заржав
І не викрив усіх справ.

***

Курінний

Поважають курінного –
Батька куреня усього.
Козакам дає він раду,
Чесно заслуживши владу,
А під час жаркого бою
Всіх веде він за собою!

***

Курінь

На Січі жило козацтво
В довгих хатах-куренях.
Розміщалось усе братство
В тридцяти восьми житлах.

В курені були ікони,
Ясна зброя на стіні,
Не палили там ніколи.
Був порядок в курені.

Та курінь – не лише хата,
А військовий ще загін.
В ньому козаків багато –
Сотень шість бійців мав він.

***

Лук

Дугою зігнута лозина
І тятива тонка бринить.
Це – лук, яким давно людина
Могла поцілить звіра вмить.

Та час ішов. І полювання
Вели вже люди кочові
Для рабства, а не харчування,
Грабуючи краї нові.

Та й козаки уміли вправно
Стріляти з лука у боях.
А стріли поміщали гарно
За спиною у сагайдак.

***

Машталір

Машталір – гонець козацький,
Що отаману служив.
Їздив по паланках хвацько
І у сніг, і в пору жнив.

Його чути мали змогу
Від Січі аж до застав.
Він накази кошового
Козакам передавав.

***

Молитва

Хоч доля в лицаря лиха,
Бо повно на землі гріха,
Та в Дім небесний поспіша
Козацька щирая душа.

Іде весь час з пітьмою битва –
Розмова з Господом – молитва.
Душа відшукує слова,
І дух в молитві ожива.

Із Богом у розмові тихій
Козак долає своє лихо,
Знаходить сили в палкім серці
Перемагати темінь в герці.

Прохати в Господа поради
Були завжди герої раді.
Вони в молитві, через піст
До світла прокладали міст!

***

Натруска

Дійшла до цих пір
із минулих сторіч
Натруска козацька –
для пороху річ.
Довільна у формі
і розміром теж,
Орнамент цікавий
і гарний без меж.

***

Незалежність

Незалежність – мрія споконвічна
Нашого великого народу.
Йшли до неї важко і трагічно,
Йшли на плаху чи на хліб і воду.

Козаки її зростили серцем,
Щоб звести до Неба храм держави,
Де Любов Господня розіллється
На Славуту, степ, козацькі лави.

***

Одяг

Жупан, сорочка, гарний шлик –
Це лицарский святковий лик –
Ще поясок шовковий,
Парадні все обнови.

***

Оселедець

Оселедець – не рибина,
А козацькая чуприна.
Він за вухо зачіпався
Та під шапкою ховався.

***

Прапор

Прапор Війська Низового –
Це святиня із святинь.
Скрізь трималась кошового
Найсвятіша з Берегинь.

Усього Коша відвага
Поєдналася у нім.
Бойова Січі звитяга
В’ється в небі голубім.

***

Ратище

Ратищем спис називали діди.
Річ ця в бою знадобиться завжди.
Ним ворогів січовик доганя,
Влучно їх списом збиває з коня.

Два наконечники спис може мати.
Можна й мости було ним будувати:
Грузькі місця вимощали списами –
Ратища швидко ставали мостами.

***

Сердюк

Трима сердюк так пірнача,
Як булаву отаман.
Порядок пильно він вивча,
Гостей паланкових стріча.
Він є полковник знаний.

***

Сирно

За сирно козаки ставали.
Це – стіл, що в курені стояв.
Молитву Господу складали
За те, що мали досить страв.

Тоді сім’я козацька мирно
Сідала їсти круг стола.
Завжди всіх пригощало сирно
Смачними стравами з котла.

***

Сміх

Сміх – теж зброя козака,
Не слабкіш від гопака.
Потішає всіх навкруг,
Підіймає Січі дух.

***

Тетеря

Куліш пшоняний з тістом житнім
Жовтаво-сірий колір мав.
Його козак за колір, видно,
Саме тетерею назвав.

Її любили з хріном, квасом,
З цибулею та часником.
Круг сирна посідавши разом,
Тетерю їли всі гуртом.

***

Тулумбаси

В двох котлах закрили дірки,
Натягнувши тугі шкірки.
Вийшли зовсім не прикраси,
А козацькі тулумбаси.

Довбиш б’є в них паличками,
Січ скликає до майдану.
Цей порядок жив роками,
Викликав до себе шану.

***

Україна

Україна – це не лише кущ калини
І не тільки звуки гопака,
А й гіркі козацькі сльози від Руїни,
Від недолі, що така терпка.

Дбала Матір Божа про Вкраїну-Дочку,
Прокладала шлях їй у пітьмі.
Душу ніжно їй складала по шматочку,
Захищала Серцем в дні скрутні.

Надихала Дочку розпрямити крила
І віддати кесарю – його,
Щоб звільнились України дух і сила,
Подолавши віковічне зло!

***

Фальконета

Фальконета – це гармата,
Місця просить небагато.
Хоч маленька, та моторна,
З борту чайки б’є проворно.

***

Фігури

Фігури, зроблені із бочок,
Були помітні з різних точок.
В степу фігури будували,
Щоб рятуватись від навали:

Коли десь спалахне фігура,
То знали і козак, і джура,
Що близько ворог. Взявши зброю,
Палили іншу: «Січ! До бою!»

***

Хортиця

Байда – Дмитро Вишневецький –
Хортицьку Січ заснував.
Сили збирав він для герців,
Кликав хоробрих до лав.

Хортиця – серце козацьке,
Це є колиска Січі.
Тут промовляли багацько
Стріли, пищалі й мечі.

***

Хорунжий

Прапор підійма хорунжий
І в бою, і в мирний час.
Це його правиця дужа
Прапор зберегла для нас.

***

Хрест

Христа частинка – хрест натільний,
Що біля серця козака.
Ще доля-хрест – тягар посильний,
Та хрест – прийом із гопака.

Козацький хрест – Сірку пошана –
Могилу лицаря вінча.
Суть козака хрестом надбана,
Хрестом він нечисть зустріча.

Переплелась з хрестом дорога,
Якою йде козак весь час.
Душею линучи до Бога,
Він став легендою для нас!

***

Церква Покрови

Церква Покрови – козацька святиня.
Дух, а не камінь в ній був головним.
Матір Ісуса – Січі Берегиня –
Вкрила народ свій Руном Світловим.

Церква Покрови – не страх, а бажання
Бути з Царицею Неба завжди.
Ліки давала Вона від страждання,
Віру кріпила в боях і нужді.

Серце і розум людей очищала,
Душі робила широкими всім,
Хто не цурався її Покривала,
Хто прагнув жити у Царстві Святім.

***

Ціп бойовий

Працювати б ціпу мирно,
Тільки дбаючи про сирно,
Та в руках умілих, друже,
На війні служив він дуже.

***

Чайка

Очерет трима з боків
Чайку – човен козаків.
Тому чайка легко йде,
Не черпне води ніде.

Півня має на боку,
Щоб кричав «Кукуріку!»,
Час козацтву сповіщав
Та злих духів відганяв.

***

Шабля

Шабля – лицарю сестриця,
З нею він в бою, мов криця.
Зброя честі козака
Гарна і дзвінка яка!

***

Шапки козацькі

Шапки околиці зі смушки мали,
Та різні денця шили в кожнім курені.
Тютюн, кресало й люльку в них складали
Та шанували в мирний час і на війні.

***

Школа січова

Читанню, співам і письму
Учили в школі січовій.
Ще мали вправ військових тьму,
Щоб ріс козацький рід новий.

***

Щерба

Щерба – страва це козацька,
Сил вона дає багацько.
Йде на щербу свіжа риба,
І не треба навіть хліба.

***

Юнакові-козаку

Тобі, юначе, вчитись жити.
Тобі іти у майбуття.
Ще буде доля часто бити,
Та вчитиме не раз життя.

Нехай благословляє свято
Тебе Любов на всі діла,
Щоб ти добро чинив завзято,
Щоб батьківська земля цвіла!

***

Ясир

Ясиром людолови звали
Усіх, кого в полон забрали.
Мов саранча, татарські зграї
Все плюндрували в нашім краї.

Страждали люди християнські
Від нападів цих бусурманських.
Приводили на торг хижацький
Цих бранців із земель козацьких.

***

Ятаган

Була ця зброя у військах султана,
У яничарській діяла руці.
Криве, як місяць, лезо ятагана,
Ним володіти й козаки знавці.

В бою здобувши ятаган турецький,
Рубав ним лицар вміло ворогів.
На ятагані цвів узор мистецький,
На сонці самоцвітами горів.

http://www.zounb.zp.ua/node/1318



 
РокаДата: Середа, 26.12.2012, 00:38 | Сообщение # 2
Дочитує Кобзаря
Роль: Вільні люди
Пострілів: 108
Відзнаки: 1
Повага: 15
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Хороший братчик Писака
наче смужечок на трасі
наче стежечок в атласі
 
tarasДата: Середа, 26.12.2012, 00:42 | Сообщение # 3
Освоїв абетку
Роль: Старшина
Пострілів: 62
Відзнаки: 2
Повага: 13
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Хороший братчик Писака
(INDRA)
Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі

Одяг в них це шаровари
Мали їх аж по дві пари
Кафтан і шовкові паси
Волосся в вигляді коси
 
INDRAДата: Четвер, 27.12.2012, 13:41 | Сообщение # 4
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
(taras)
Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі

Одяг в них це шаровари
Мали їх аж по дві пари
Кафтан і шовкові паси
Волосся в вигляді коси


Не любили бусурманів
Поважали отаманів
І шаблюку в піхві мали
ворогів нею лякали
 
tarasДата: Субота, 29.12.2012, 15:42 | Сообщение # 5
Освоїв абетку
Роль: Старшина
Пострілів: 62
Відзнаки: 2
Повага: 13
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Хороший братчик Писака
Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі

Одяг в них це шаровари
Мали їх аж по дві пари
Кафтан і шовкові паси
Волосся в вигляді коси

Не любили бусурманів
Поважали отаманів
І шаблюку в піхві мали
ворогів нею лякали


Були готові віддати життя
Бо сильне у них було відчуття
За справедливість, за Батьківщину
За волю рідних і побратимів


Поправив taras - Субота, 29.12.2012, 16:00
 
СхіднякДата: Неділя, 06.01.2013, 14:48 | Сообщение # 6
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
(taras)
За волю рідних і побратимів

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.

(Виявляється це написав ще в 1931 році Олександр Олесь)
 
tarasДата: Понеділок, 14.01.2013, 23:45 | Сообщение # 7
Освоїв абетку
Роль: Старшина
Пострілів: 62
Відзнаки: 2
Повага: 13
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Хороший братчик Писака
Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі

Одяг в них це шаровари
Мали їх аж по дві пари
Кафтан і шовкові паси
Волосся в вигляді коси

Не любили бусурманів
Поважали отаманів
І шаблюку в піхві мали
ворогів нею лякали

Були готові віддати життя
Бо сильне у них було відчуття
За справедливість, за Батьківщину
За волю рідних і побратимів


(А це написали Андрій Мероник і Тарас Процик у 2012)
 
tarasДата: Вівторок, 15.01.2013, 00:31 | Сообщение # 8
Освоїв абетку
Роль: Старшина
Пострілів: 62
Відзнаки: 2
Повага: 13
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Хороший братчик Писака
Quote (taras)
Станем зараз вірш писати
Щоб козацтво описати
Купа слів у нас в запасі
наче смужечок на трасі

Одяг в них це шаровари
Мали їх аж по дві пари
Кафтан і шовкові паси
Волосся в вигляді коси

Не любили бусурманів
Поважали отаманів
І шаблюку в піхві мали
ворогів нею лякали

Були готові віддати життя
Бо сильне у них було відчуття
За справедливість, за Батьківщину
За волю рідних і побратимів


В мирний, трохи прагматичний час
Цей вірш написали Андрій і Тарас
Отакі непрості вони пацани
Бо дух козацький з ними завжди


Поправив taras - Вівторок, 15.01.2013, 00:33
 
Марічка_Марічка098Дата: Вівторок, 02.12.2014, 20:54 | Сообщение # 9
Селянин
Роль: Вільні люди
Пострілів: 1
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Козак вільний, відданий своїй країні
Не дасть катам потоптати землю на Вкраїні
Козак знає своє діло
З шаблею вправляє вміло
:)

Додано (02.12.2014, 20:54)
---------------------------------------------
:D у Вас такі чудові вірші!


Твоя Марічка
 
славковічДата: Четвер, 01.12.2016, 14:21 | Сообщение # 10
Добрий писака
Роль: Вільні люди
Пострілів: 110
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Писака
Станем зараз вірш писати 
Щоб козацтво описати 
Купа слів у нас в запасі 
наче смужечок на трасі 

Одяг в них це шаровари 
Мали їх аж по дві пари 
Кафтан і шовкові паси 
Волосся в вигляді коси 

Не любили бусурманів 
Поважали отаманів 
І шаблюку в піхві мали 
ворогів нею лякали 

Були готові віддати життя 
Бо сильне у них було відчуття 
За справедливість, за Батьківщину 
За волю рідних і побратимів                                                                                                                                                                                                           

Боронили козаченьки,Славу і Свободу,                                                                                                                                                                                                                   Не лишили безталанні після себе роду.Полягли в боях завзяті, в полі і на морі,                                                                                                                                                             Прийшли ляхи з москалями, а й не стало Волі.

Додано (01.12.2016, 14:21)
---------------------------------------------
Щось в мене не те! Редагував, а воно зась!

 
Козацька рада » Корчма » Ігри і розваги » Вірш про КОЗАКІВ, козацькі вірші (Дамо перцю мізкам!)
Сторінка 1 з 11
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!