Додано (08.12.2013, 21:07)
---------------------------------------------
Весіллю передували дошлюбні обряди, важливим компонентом яких була ритуалістика молодіжного спілкування. Українці кажуть: Як склався у людини шлюб, так піде і все її життя. Ця народна мудрість виходить з того величезного значення, яке надавали
шлюбу й сім'ї, особливо у минулому, коли одружувалися на все життя і
тільки з однією людиною. Тож момент вибору судженого був дуже
відповідальним. У виборі шлюбного партнера перепліталися різні інтереси.
Дівчина прагнула зустріти обранця, котрий припав би їй до душі, батьки жадали
помічника у домі, громада — голову міцного господарства     Система Дошлюбне спілкування передбачала певні норми залицяння та
сватання, які майже до кінця XIX ст. грунтувалися на патріархальних
засадах. Молодь спілкувалася переважно в межах свого села, а в містах — у
межах вулиці, навіть свого "кутка". На рубежі XIX—XX ст. цей принцип
був порушений і молодь нерідко шукала собі пару не тільки у своєму селі,
а й у навколишніх. Хлопці та дівчата зустрічалися на вулицях, ігрищах,
толоках, вечірніх сходах, ярмарках. Найпоширенішими формами дошлюбне спілкування були вулиці, забави, годенки, вечорниці тощо. На забавах молодь розважалася, співала, танцювала, водила хороводи. У холодну пору збиралися в приміщенні на досвітки та посиденьки. Приходили самі лише дівчата і не стільки заради розваг, скільки для роботи; на супрядки — і хлопці, і дівчата частково для роботи, частково для розваг; на вечорниці — в основному для розваг.      Хлопці та дівчата спілкувалися на людях, тобто перебували під певним соціальним контролем. За звичаєм, дівчина
наодинці з хлопцем могла бути лише до заходу сонця, а, наприклад, на
Прикарпатті на забавах були присутні батьки або старші родичі. Це, втім,
не заважало молоді цілуватися та милуватися, проте свою цноту дівчата
берегли. Колись уся громада зневажала дівчину, яка давала волю
нестримному коханню. Траплялося, таких дівчат били мотуззям від дзвонів,
намоченим у соляній ропі. В західних районах України майже до XX ст.
побутував звичай фізично карати хлопця і дівчину за перелюбство.     Однак подібні випадки траплялися рідко, оскільки вся система виховання
молоді грунтувалася на дбайливому, лицарському ставленні хлопців до
дівчат і наречених, на романтизації почуттів.

Додано (08.12.2013, 21:09)
---------------------------------------------

• Масивні весільні обручки—до багатства, статків.
  
• Женитися з батьківськими обручками—повторити їхні сімейні стосунки.
  
• Доторкнутися до обручок нареченого і нареченої на весіллі — незабаром на своєму весіллі гулятимеш.
  
• Дати поміряти обручку — до нещасної долі.
  
• Якщо, надягаючи обручку, наречений або наречена впускають її—бути зраді.
  
• Коли молодят зустрічають хлібом-сіллю, хто відірве більший шматок І і з'їсть, той і буде в домі господарем.
  
• У сніжний день весілля — до заможного, благополучного життя.
  
• Гарною ознакою в день весілля вважається дощ.
  
• Якщо в день весілля сильний вітер — життя в молодих буде вітряним.
  
• Якщо весілля на Масницю справляють, значить, у домі завжди статок буде й веселе життя.
  
• Як тільки наречений і наречена стануть до аналоя, ніхто не повинен проходити між ними аж до виходу з церкви, інакше молоді згодом
  розійдуться.
  
• Для попередження можливого чарівництва під час проходження до вінця мати нареченої або інша близька родичка зав'язує в ганчірочку голівку
  цибулі або часнику й кладе в кишеню нареченої.
  
• Щоб нареченій добре жилося в заміжжі, сережки їй надягає щаслива заміжня подруга.
  
• Якщо наречений вступив у калюжу перед будинком нареченої — жити їй з п'яницею.
  
• Коли батьки благословляють молодих, наречений і наречена повинні стати разом на один рушник (спеціально виготовлений для цієї церемонії),
  щоб жили мирно з родичами й між собою.
  
• Молодих за столом треба посадити на шубу, вивернуту нагору вовною, щоб жили багато.
  
• Монети, покладені під час весілля в чарки нареченому й нареченій, потрібно зберігати вдома під скатертиною, тоді родина буде жити багато.
  
• Хто переступить першим поріг будинку, той і буде господарем, тому краще, якщо наречений переносить наречену через поріг на руках. Після
  весілля наречена повинна зберегти фату, щоб накривати нею хвору дитину,
  тоді вона швидко видужає (при цьому все-таки не забудьте звернутися до
  лікаря).
  
• На весілля не дарують набори ножів і виделок, щоб не було сварок у родині.