Хороший був гетьман...Пам'ятаю,що він казав москальському царю: "Ваша величносте, мушу сказати вам, що я добре бачу, як ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови пихатого Меншикова хочете погубити мою Батьківщину… Найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме – вільно самим обирати наших гетьманів та проводирів… Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер з голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені моєї Батьківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу…"
Ну,це не зовсім точно,мені здається,що та його промова починалась словами: "Знаю і бачу царю...",але хз.
Щодо скарбів Полуботка,то тут відповість вікіпедія: Зо́лото Полубо́тка — легенда про велику кількість золота, яке 1723 року український гетьман Павло Полуботок нібито залишив на зберігання в в одному з англійських банків.
У листопаді 1723 року гетьмана Павла Полуботка заарештували та ув'язнили в Петропавловській фортеці. Згідно з легендою, перед арештом Полуботок таємно віддав на зберігання 200 тисяч золотих монет банку в Англії під 7,5 %. Сума грошей, банк і відсотки варіюються в різних варіантах: деякі джерела указують на дві бочки із золотом, 2,5 % і банк Британської Ост-Індської компанії. У заповіті Полуботок нібито залишив 80 % золота на майбутнє незалежної України, а решту — своїм правонаступникам.
Історія набула широкої популярності 1907 року, коли була опублікована в російському журналі «Новий час» професором Олександром Рубецом. 1908 року Міністерство закордонних справ Росії виписало російському консульству в Лондоні ордер на розслідування.
Надалі час від часу ця тема привертає до себе увагу. Так у хаотичний час розпаду Радянського Союзу історія знов привернула увагу громадськості. Інтерес до золота Полуботка збігся з візитом до Києва в червні 1990 року прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.
Легенда про золото Полуботка висвітлювалася в ряді науково-популярних журналів.
1993 року на кіностудії ім. Довженка поставлено фільм "Вперед, за скарбами гетьмана" (англ. Hunt for the Cossack Gold) у жанрі бурлескної комедії. Мораль фільму - справжнє багатство України не в міфічному золоті, а в її народі та національному характері.