Павло Полуботок - Козацька рада
Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Козацька рада » Історія » Персоналії, діяльність ... » Павло Полуботок (Здається найбагатший =))
Павло Полуботок
INDRAДата: Вівторок, 13.04.2010, 22:27 | Сообщение # 1
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Про Полуботка і його скарби... biggrin

 
[NERO]Дата: Середа, 14.04.2010, 17:21 | Сообщение # 2
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Хороший був гетьман...Пам'ятаю,що він казав москальському царю: "Ваша величносте, мушу сказати вам, що я добре бачу, як ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови пихатого Меншикова хочете погубити мою Батьківщину… Найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме – вільно самим обирати наших гетьманів та проводирів… Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер з голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені моєї Батьківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу…"
Ну,це не зовсім точно,мені здається,що та його промова починалась словами: "Знаю і бачу царю...",але хз.
Щодо скарбів Полуботка,то тут відповість вікіпедія:

Зо́лото Полубо́тка — легенда про велику кількість золота, яке 1723 року український гетьман Павло Полуботок нібито залишив на зберігання в в одному з англійських банків.

У листопаді 1723 року гетьмана Павла Полуботка заарештували та ув'язнили в Петропавловській фортеці. Згідно з легендою, перед арештом Полуботок таємно віддав на зберігання 200 тисяч золотих монет банку в Англії під 7,5 %. Сума грошей, банк і відсотки варіюються в різних варіантах: деякі джерела указують на дві бочки із золотом, 2,5 % і банк Британської Ост-Індської компанії. У заповіті Полуботок нібито залишив 80 % золота на майбутнє незалежної України, а решту — своїм правонаступникам.

Історія набула широкої популярності 1907 року, коли була опублікована в російському журналі «Новий час» професором Олександром Рубецом. 1908 року Міністерство закордонних справ Росії виписало російському консульству в Лондоні ордер на розслідування.

Надалі час від часу ця тема привертає до себе увагу. Так у хаотичний час розпаду Радянського Союзу історія знов привернула увагу громадськості. Інтерес до золота Полуботка збігся з візитом до Києва в червні 1990 року прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.

Легенда про золото Полуботка висвітлювалася в ряді науково-популярних журналів.

1993 року на кіностудії ім. Довженка поставлено фільм "Вперед, за скарбами гетьмана" (англ. Hunt for the Cossack Gold) у жанрі бурлескної комедії. Мораль фільму - справжнє багатство України не в міфічному золоті, а в її народі та національному характері.


Мій блог
 
INDRAДата: Вівторок, 17.04.2012, 12:50 | Сообщение # 3
Admin
Роль: Кошовий
Пострілів: 804
Відзнаки: 4
Повага: 38
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Кошовий Хороший братчик Писака
Quote (|NERO|)
"Ваша величносте, мушу сказати вам, що я добре бачу, як ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови пихатого Меншикова хочете погубити мою Батьківщину… Найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме – вільно самим обирати наших гетьманів та проводирів… Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер з голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені моєї Батьківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу…"
.
Направду хороший дипломат був з Полуботка.
Пам'ятаю, кілька років тому вчителька з історії "пророкувала" мені знайти його скарби. Хтось-десь їх бачив? Пора вже б і пошукати щось :)


 
славковічДата: Понеділок, 19.12.2016, 13:12 | Сообщение # 4
Курінний писар
Роль: Січовики
Пострілів: 193
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Писака
22.05.1723 Полуботок та генерального старшину за організацію опозиційної діяльності "для ответу" викликали до Петербурга, а указ Петра І від 23.06.1723 заборонив надалі навіть порушувати питання щодо проведення нових гетьманських виборів. Проте прибувши до Санкт-Петербурга, Полуботок продовжував пошук шляхів повернення Україні автономних прав, апелював з приводу неправомірних дій Малоросійської колегії до імператора та Сенату та вимагав її закриття та пропонував запровадити на її місце "Генеральний суд в семи персонах".   У вересні 1723 розпочалися допити Полуботка в Таємній канцелярії. Після отримання в Санк-Петербурзі "Коломацької чолобитної", ініційованої Полуботком і витвореної під керівництвом Д. Апостола від імені всього Війська Запорозького, щодо проведення нових гетьмананських виборів і ліквідації нововведених Малоросійською колегією статей оподаткування, Петро І 10.11.1723 "з великим гнівом" і "в ярості" наказав ув'язнити Полуботка та старшину, "хто за ним ассистовал", до каземату Петропавлівської фортеці.     Понад рік тривали допити, і в 2-й пол. 1724 справу передано на розгляд Вищого суду. Однак до судового процесу не дійшло: Полуботок важко захворів, і о третій годині дня 18.12.1724 його не стало. Похований на цвинтарі церкви Св. Сампсонія Прочанолюбця за Малою Невою в Санк-Петербурзі. Про смерть Полуботка в Україні стало відомо 17.02.1725 від його обслуги, що повернулася зі столиці. 29.02.1725 в одній з глухих Церков було відправлено панахиду по Полуботку.   Його трагічна загибель породила в Україні низку переказів, що передавалися із покоління в покоління й справили помітний вплив на розвиток вітчизняної історії та суспільно-політичної думки. Зокрема, широко відомою стала промова Полуботка, яку начебто він виголосив у присутності Петра І. В момент арешту, а також записаний Д. Бантиш-Каменським переказ відповіді смертельно хворого гетьмана присланому імператором лікареві:   "Нашто мнъ жизнъ, когда я не могу быть полезным отчизнъ".
 
Козацька рада » Історія » Персоналії, діяльність ... » Павло Полуботок (Здається найбагатший =))
Сторінка 1 з 11
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!