Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Козацька рада » Корчма » Інтернет життя » Цікаве в інтернеті
Цікаве в інтернеті
[NERO]Дата: Пятниця, 26.03.2010, 19:58 | Сообщение # 1
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Знаєте якийсь цікавий сайт,чи щось подібне?Пишіть про це тут.

Мій блог
 
[NERO]Дата: Пятниця, 26.03.2010, 19:58 | Сообщение # 2
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Ось що я раджу подивитись - http://poltava.ws/magic/

Мій блог
 
[NERO]Дата: Пятниця, 26.03.2010, 19:59 | Сообщение # 3
Генерал-хорунжий
Роль: Вільні люди
Пострілів: 289
Відзнаки: 9
Повага: 58
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
А якщо вам треба розмістити якесь зображення на форумі,використовуєм це - http://share.te.ua/

Мій блог
 
kr@vchenkoДата: Пятниця, 26.03.2010, 20:05 | Сообщение # 4
Поїв всі розуми =)
Роль: Поважні козаки
Пострілів: 1140
Відзнаки: 15
Повага: 61
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Поважний козак. Писака
Тут мене зловив Андрій http://prostochat.org.ua/ biggrin



 
СхіднякДата: Вівторок, 27.07.2010, 09:13 | Сообщение # 5
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
З Інтернету (огляд українських медіа за кордоном)

ПАМ'ЯТНИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ
БІЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІЦЕЮ У БІЛОМУ БОРІ


http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/36964.htm

22 травня кожного року тисячі українців прибувають на високий дніпровий берег, де на горі біля Канева височіє могила та пам’ятник Тарасові Шевченкові. Так само жива пам’ять про нього і в містечку Білий Бір, на польському узбережжі Балтійського моря, при в’їзді до якого перед очима гостей постає курган із пам’ятником Кобзареві, а поруч нього розташований гуртожиток комплексу шкіл з українською мовою навчання.

Ця українська станиця на північному заході Польщі виникла внаслідок акції «Вісла», коли весною—літом 1947 року на території Кошалінського воєводства (зараз належить воно до Західнопоморського воєводства з адміністраційним центром у Щеціні) було поселено біля 32 тис. українців, депортованих переважно із Надсяння. Зрозуміло, організатори виселення, обраховуючи число українців Закерзоння на 20 тис., сподівалися на їх повне розпорошення поміж поляками — по декілька лише родин у одній місцевості. Оскільки в ході виселення показалося, що українців насправді кілька разів більше, принципу цього не вдалося зберегти й, зокрема, у Ольштинському та Кошалінському воєводствах виникли українські скупчення, а в деяких місцевостях українці стали переважати. Згодом, коли у 50-тих роках політика польської «партійно-державної» влади змінилася, почали тут виникати сильні осередки української освітної і культурної діяльності.

Одним із таких осередків стало, розташоване 50 км південніше від Кошаліна містечко Білий Бір. Його історія сягає правління тут у ХIII ст. поморського князя Мстивоя, згодом володіли ним хрестносці, від яких отримало міські права, від половини XV ст. належало до Корони Польської, а наприкінці XVIII ст. заволоділа ним Прусія. Весною 1945 року, після боїв за т.зв. Поморський вал, замінене у фортецю місто, яке німці звали Бальденбурґ, було сильно знищене й обезлюднене. Отже, як і інші місцевості «возз’єднаних територій», було заново заселене поляками, в тому числi і репатріантами «з-за Бугу», а у 1947 році українцями, вигнаними із Перемищини та східної частини Лемківщини. Яка тут докладно процентна доля українців зараз важко сказати, адже одні кажуть, у двохтисячному місті їх біля 30 відсотків, інші, що у Білому Борі та Білобірській ґміні (сільській волості) українців навіть 80 відсотків.

Як би не рахувати, саме тут почала у вересні 1958 року діяти перша у Польщі початкова школа з українською мовою навчання, яка у березні 1961 року, отже у соті роковини смерті поета, отримала ім’я Тараса Шевченка. Завдяки діючому при школі гуртожиткові школа ця стала вогнищем рідномовної освіти для нараховуючої біля 50 ти тисяч української громадина балтійському Помор’ї — у тодішньому Кошалінському, Щецинському та Гданському воєводствах.

Оскільки у польській освітній мережі обов’язкова початкова школа нараховувала сім, а згодом вісім класів, довгий час діти, які закінчували навчання у білобірській школі або у пунктах навчання по селах і містечках Помор’я та бажали надалі вчитися в українському середовищі — мусили їхати аж на західнуСілезію, де від 1957 року діяв загальноосвітній ліцей у Лігниці, або на дещо ближчу Ольштинщину, де у 1968 роцi зорганізовано український ліцей у Гурові Ілавецькому. Бажаючі стати вчителями, в тому й української мови, мали тоді змогу вчитися в українських класах педагогічного ліцею у Бартошицях (Ольштинщина), які почали працювати від 1956 року та проіснували 14 років, аж до реформи шкільної освіти, яка зовсім ліквідувала школи цього типу.

Щойно на початку 1990-х років з’явилася можливість створити у Білому Борі український ліцей. Пов’язане це було, зокрема, із будовою новою гуртожитку для шкільної молоді, оскільки старий, який служив початковій школі від початку її існування, був у 1983 році закритий з огляду на технічний стан. Дітям прийшлося декілька років проживати у гуртожитках інших білобірських шкіл, а батьки і вчителі заснували громадський комітет, який почав збирати кошти на побудову нового будинку. Будова, яка почалася вже у 1987 році, при великій фінансовій допомозі всієї української громади у Польщі та української діаспори у Америці і Західній Європі, привернула до Білого Бору увагу світового українства.

Оскільки Україна тоді ще не була самостійною, саме у приміщенні новозбудованого гуртожитку у 1990 році відбувся I й Світовий форум українців, атакож Форум молоді. А з початком шкільного року 1990/1991 почав працювати перший клас загальноосвітнього ліцею — цим самим виник комплекс загальноосвітних шкіл ім. Тараса Шевченка. В його склад входила початкова школа, яка залишилася у старому будинку в центрі міста, та чотирьохкласний ліцей, який почав користуватися приміщеннями у шкільному комплексі, розташованому поруч новозбудованого гуртожитку — на окраїні містечка.

Незабарому 1991 році на кургані, висипаному перед гуртожитком, став символічний знак постійної вже присутності українців над Балтійським морем — пам’ятник Тарасові Шевченкові, що став подарунком українського народу українцям, які проживають у Польщі. Автором монумента у формі козацького хреста є Анатолій Ігнащенко, а виконав його у Києві різьбар Василь Бородай. Зараз кожного року біля білобірського пам’ятника Тарасові Шевченкові відбуваються не лише шкільні урочистості, але й святкування за участю офіційних представників державної влади Польщі і України та українців, проживають на західних і північних землях.

Білий Бір — це також важливий осередок релігійного життя українців, зокрема, греко-католиків (в самому місті православних українців майже немає). У 1957 р. засновано тут станицю греко-католицької церкви, яка могла тоді діяти лише у структурі Польського римо- католицького костела, а від 1991 року існує самостійна парафія (її паства це біля 200 родин). Випадаюче на 21 вересня храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці кожного роду збирає в Білому Борі тисячі вірних, а від деякого часу відбуваються ще перед ним фестивалі церковної пісні та поезії.

Освячена у 1996 році греко- католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка стоїть недалеко від Шевченкового пам’ятника і гуртожитку, є черговою родзинкою Білого Бору. Її проект та іконопис виконав Юрій Новосільський — це єдиний храм, який є повністю «авторським» твором цього чи не найбільш відомого митця-маляра у Польщі. Хоч більш відомий він у світі, як Єжи Новосєльскі, то однак іменувати його «польським художником» мені було б важко, адже маестро, коли мав я нагоду побувати на зустрічах із його участю у Кракові, де він народився та постійно проживає, говорив зовсім пристойною українською мовою та казав «ми», маючи на думці українців. Але що ж — мистецьке середовище, в якому цей народжений у 1923 році син українця і німкені, постійно живе та працює, є польським то і його в світі ввжають назагал польським творцем, хоч і за віровизнанням православним та сформованим під великим впливом українського іконопису.

Все ж таки балтійське узбережжя — це не батьківські землі, де все українським духом дише, і навіть такі осередки, як Білий Бір не в силі загальмувати постійний процес розмивання української громади. З-посеред виселенців найкраще «тримаються свого» українці у сьогоднішньому Вармінсько-Мазурському воєводстві, куди у 1947 році потрапило біля 57 тис. українців — за даними перепису 2002 року, українську національність задекларувало тут 12 тис. осіб. На територію сьогоднішнього Західнопоморського воєводства, до якого належить зараз Білий Бір, привезено 46 тис. українців, а за даними із 2002 року українську національність мало тут задекларувати лише 3,9 тис. осіб. Зрозуміло, дані ці не надто достовірні, але важко заперечити, що величезне число нащадків «поселенців із акції «В»» справді втратило вже свій зв’язок з українською традицією та культурою, що і в сімейному побуті щораз рідше вживається українська мова. На жаль, видно це і в Білому Борі, де зараз у початковій школі, гімназії та ліцеї, тобто у 12-ти класах, всього-на-всього 120 дітей.

А все ж таки можна сказати, що українці у Польщі не зникли. А видимим цього знаком є присвячений Шевченкові білобірський освітній комплекс, бережений втіленим у бронзу духом Кобзаревого слова.
(http://www.day.kiev.ua/181772/ «День» №81, вівторок, 22 травня 2007)

Джерело: сайт Посольства України в Польщі  18.07.2010 р.
http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/36964.htm
(додав: А.Грабовський;  25.07.2010 р.;  Дебальцеве)

 
СхіднякДата: Вівторок, 24.08.2010, 00:59 | Сообщение # 6
Світлий чоловік
Роль: Старшина
Пострілів: 585
Відзнаки: 5
Повага: 71
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Старшина Поважний козак. Писака
Фигасе!
Мало кто сейчас знает, что создательница знаменитого "Карлсона" в 30-40-х состояла в ультраправой национал-социалистической партии Швеции (Nationalsocialistiska Arbetarpartiet), аналоге немецкой НСДАП, а сам Карлсон прямо списан со второго человека Третьего Рейха, Германа Геринга, с которым она дружила все 30-40-е, а познакомилась еще в 1925 году, когда он, будучи лётчиком-героем Первой мировой, устраивал авиашоу в Швеции. "Моторчик" Карлсона - намек на Геринга-авиатора. Но все гораздо интереснее. В книгах Астрид Линдгрен их главный герой, Карлсон, постоянно употребляет наиболее расхожие фразы своего прототипа. Знаменитое "Пустяки, дело житейское" - любимая поговорка доброго и полноватого Геринга:) "Я мужчина в самом расцвете сил" - тоже одна из наиболее расхожих фраз этого жизнерадостного и милого весельчака, "ужаса человечества":) И ему же, Герману Герингу, принадлежит сама идея о моторчике за спиной, которого ему в жизни так не хватало - именно это он сказал однажды в кругу друзей, в числе которых была и Астрид Линдгрен.

Джерело: http://prikol.i.ua/view/486281/



Поправив Східняк - Вівторок, 24.08.2010, 01:04
 
ЗалізнякДата: Середа, 09.07.2014, 14:39 | Сообщение # 7
Освоїв абетку
Роль: Січовики
Пострілів: 53
Відзнаки: 0
Повага: 18
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Хороший братчик Писака
Ось ще один цікавий сайт
http://www.warkez.com.ua/passport/


Отаман войська запорозького і захисник вкраїнського люду Максим Залізняк
 
славковічДата: Пятниця, 25.11.2016, 14:41 | Сообщение # 8
Добрий писака
Роль: Вільні люди
Пострілів: 126
Відзнаки: 0
Повага: 0
На січі? - Десь блукає
Досягнення братчика:
(Наведіть курсор, щоб дізнатися за що вручається відзнака)

Писака
cikavosti.com, мені тут цікаво, а взагалі в іннеті дуже баеато і цікавого і познавального.
 
Козацька рада » Корчма » Інтернет життя » Цікаве в інтернеті
Сторінка 1 з 11
Пошук:



Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!