Заповіт Петра І Цей заповіт уперше було знайдено у 1754 р. серед французьких дипломатичних архівів. Він справив величезне враження на французький та англійський уряди і став відомим усій Європі.
1938 р. після подій в СРСР політичний тестамент Петра нагадав паризький часопис "Promethee", звідки був передрукований львівським ілюстрованим щоденником "Новий час" в перекладі українською мовою. Заповітові - понад триста років. Але, читаючи його, стає моторошно від того, як точно він відображає нинішню політику сусідньої держави. Ось його текст:
"1. Держати російський народ у стані безперервної війни, аби не дати згаснути войовничому запалові російського вояцтва. Відпочинок давати тільки для того, щоби поліпшити державні фінанси, зміцнити армію і вибрати вигідну хвилю для нападу. В той спосіб робити, аби мир служив війні, а війна мирові і то завжди в інтересі поширення меж добробуту.
2. При кожній нагоді встрявати у справи європейських держав, особливо ж Німеччини, котра тим більшу і безпосередню має вагу, чим до неї більше наближатися.
3. Розділити Польщу, піддержуючи в ній внутрішні заколоти і постійні сварки. Вельмож здобувати собі золотом, впливати на сойми, деморалізуючи їх, щоби мати вплив на вибори королів. Ввести в Польщу російське військо і держати доти, поки трапиться нагода залишити його там назавжди.
4. В торгівлі шукати зв'язків у першу чергу з Англією, бо та держава найбільше нас потребує для свого флоту і може бути найбільш корисною для побудови нашої.
5. Безупинно розширяти державні межі вздовж Балтики на північ, а вздовж Чорного моря на південь.
6. Наблизитися, де тільки можна, до Царгорода й до Індії. Хто там запанує, той стане дійсним володарем світу. В тій цілі підбурювати до війни то на Туреччину, то на Персію.
Побудувати кораблі на Чорному морі, поволі заволодіти тим морем, рівно ж Балтійським, бо вони необхідні для осягнення того проекту. Коли ж буде можливим - відновити через Сірію колишню торгівлю з Ліваном і доступити аж до Індії, котра є коморою світу. А як там будемо, тоді обійдемося без англійського золота.
7. Вдержувати дбайливо союз із Австрією. Удавати, що піддержуємо її наміри, аби перебрати владу над Німеччиною, а другою рукою підбурювати проти неї амбітність німецьких князів. Подбати, щоб вони обидві звернулися до Росії за допомогою і встановити над її "землями" рід протекції, яка буде підготовкою до майбутнього панування над ними.
8. Підготовити австрійського короля, аби він прогнав турків з Європи, а коли завоює Царгород, то нейтралізувати його, або втягнути у війну зі старими європейськими державами, або відступити йому частину, ним завойовану, аби пізніше те забрати.
9. Коли Швеція буде розібрана, Персія переможена, Польща підкуплена, Туреччина завойована, наше військо об'єднане, Чорне і Балтійське моря будуть під охороною наших кораблів, от тоді треба дуже потаємно запропонувати кожному зокрема, наперед урядові версальському, потім урядові віденському, поділити з ним владу над світом. Як один з них прийме пропозицію, що станеться з певністю, коли підлестити їхні амбіції й самолюбство, тоді використати його на те, щоби знищити другого. Потім знищити і того, що лишиться в боротьбі, якої наслідок не підлягатиме жодним сумнівам, бо Росія тоді безроздільно володітиме цілим Сходом і великою частиною Європи.
10. В тім разі, що, зрештою, не є правдоподібним, коли б вони обоє відмовились від російської пропозиції, то треба зробити так, аби між ними виникли сварки й вони вичерпали себе взаємно у боротьбі. Тоді в рішучій хвилі Росія обрушиться на Німеччину зі своїм військом, яке приготує заздалегідь. У той же час два сильні флоти будуть воєнні флоти Чорного і Балтійського морів. Посуваючись Середземним морем і океаном, ті орди заллють Францію з одного боку, а Німеччину - з другого. А як ті дві країни будуть переможені, то решта Європи піде під ярмо легко і без супротиву.
В той спосіб можна і належить підкорити Європу".
Отож, методи російських шовіністів поневолення народів відомі ще з давніх часів. Складається враження, що російські політики і досі керуються цим заповітом.
