Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Гетьман Кирило Розумовський
Останній гетьман України. Його діяльність співпадала із настроями імператриці Єлизавети, і відбувалася у фарватері політики Петербурга, однак при цьому відчутно зменшився тиск на український традиційний устрій самоуправління, хоча й навіть не порушувалося питання про можливість відносин з іншими державами або власну фінансову систему.
Кирило Розумовський (Розум) був молодшим братом Олексія Розумовського, фаворита імператриці Єлизавети. За допомогою родинних зв’язків у 1742 році його приймають у Петербурзі, у 1743 році призначають камер-юнкером, а також направляють на навчання до Берліна і Геттінгена, звідки він повертається в 1744 році і отримує титул графа. В наступному році його кар’єра злітає до камергера, а в 1746 він призначений Президентом Петербурзької Імператорської академії наук, причому тоді йому було лише 18 років. З 1748 року він уже Сенатор і Генерал-ад’ютант. У зв’язку із проханням козацької еліти та тісним зв’язкам, які Розумовський підтримував із Гетьманщиною, імператриця Єлизавета у 1750 році дозволяє відновити гетьманський устрій та призначає гетьмана в Лівобережну Україну – Кирила Розумовського.
Таким чином режим фаворитів призвів до покращення ситуації в Україні. Кирило Розумовський розвивав культурну складову на гетьманщині та всіляко збільшував свої володіння, перебуваючи в повній залежності від Петербурга. Він став одним із головних організаторів перевороту 1762 року, коли Катерина ІІ захопила владу. У 1764 році вона остаточно ліквідувала гетьманський устрій в Лівобережжі і активно сприяла анексії територій Речі Посполитої, в тому числі Правобережної України та Волині. Кирила Розумовського позбавили права бути гетьманом, натомість дали звання генерал-фельдмаршала, а сам інститут гетьманату скасували.
Останній гетьман України. Його діяльність співпадала із настроями імператриці Єлизавети, і відбувалася у фарватері політики Петербурга, однак при цьому відчутно зменшився тиск на український традиційний устрій самоуправління, хоча й навіть не порушувалося питання про можливість відносин з іншими державами або власну фінансову систему.
Кирило Розумовський (Розум) був молодшим братом Олексія Розумовського, фаворита імператриці Єлизавети. За допомогою родинних зв’язків у 1742 році його приймають у Петербурзі, у 1743 році призначають камер-юнкером, а також направляють на навчання до Берліна і Геттінгена, звідки він повертається в 1744 році і отримує титул графа. В наступному році його кар’єра злітає до камергера, а в 1746 він призначений Президентом Петербурзької Імператорської академії наук, причому тоді йому було лише 18 років. З 1748 року він уже Сенатор і Генерал-ад’ютант. У зв’язку із проханням козацької еліти та тісним зв’язкам, які Розумовський підтримував із Гетьманщиною, імператриця Єлизавета у 1750 році дозволяє відновити гетьманський устрій та призначає гетьмана в Лівобережну Україну – Кирила Розумовського.
Таким чином режим фаворитів призвів до покращення ситуації в Україні. Кирило Розумовський розвивав культурну складову на гетьманщині та всіляко збільшував свої володіння, перебуваючи в повній залежності від Петербурга. Він став одним із головних організаторів перевороту 1762 року, коли Катерина ІІ захопила владу. У 1764 році вона остаточно ліквідувала гетьманський устрій в Лівобережжі і активно сприяла анексії територій Речі Посполитої, в тому числі Правобережної України та Волині. Кирила Розумовського позбавили права бути гетьманом, натомість дали звання генерал-фельдмаршала, а сам інститут гетьманату скасували.
