Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Настрій під устрій Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Чат козаків Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Чи потрібно запровадити смертну кару?
Всього відповідей: 838

Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Сувій однодумців


Книгобачення. Український видавничий портал.

Рідне

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » Статті [ Додати статтю ]

Всього матеріалів в каталозі: 51
Показано матеріалів: 1-50
Сторінки: 1 2 »

Андрій Діденко (Гаврилович) (?-?) — козацький гетьман (1632–1633). Обраний гетьманом при підтримці православного митрополита київського Ісаї Копинського замість прихильника Речі Посполитої гетьмана Івана Кулаги-Петражицького.

25 грудня 1632 р. Генеральна військова рада в Черняхівській балці, прагнучи повернення до стародавніх прав і вольностей у вигляді «добрих козацьких конституцій», вчинила переворот майже повністю було переобрано вищих старшин, а на чолі їхньої Ради поставлено рядового козака Андрія Діденка, який ретельно захищав козацькі права і звичаї. Та на цій посаді він утримався недовго. Незабаром старшина посадила на гетьмана Дорофія Дорошенка, який відповідно займав більше пропольську позицію.

 
Гетьмани | Переглядів: 214 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

​Іван Петражицький-Кулага (? — 1635) — шляхтич гербу Пелеш, козацький отаман, наказний гетьман (1631–1632), старший Війська Запорозького реєстрового (1631–1635).

Народився у родині якогось дрібного шляхтича Петражицького. На Запоріжжі опинився в кінці 1620-тих років. Імовірно брав участь у повстанні Тараса Федоровича (Трясила).

У 1631 р. козаки обрали собі за гетьмана Тимофія Орендаренка, але він їм не був до вподоби, і тоді вони поставили двох гетьманів: Івана Петражицького-Кулагу у реєстрових козаків, а Андрія Гавриловича — у нереєстрових козаків. Але згодом Гаврилович пропав безвісті, так що залишився тоді один Кулага. Іван був тямущим чоловіком і домігся від поляків багато пільг для українського народу.


 

 
Гетьмани | Переглядів: 179 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

Тарас Федорович(Трясило) (? — 1639) — козацький отаман кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Крим (1629), учасник Смоленської війни 1632–1634, керівник антиурядового козацько-селянського повстання 1630 року. Січове ім'я — Тарас Трясило, татарське ім'я — Хасан або Усан.

Вперше згадується у документах королівського суду 1617 року під іменем татарина з Криму Усаном або Хасаном. Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович. Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:

 
Гетьмани | Переглядів: 494 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

Федір Пирський (? —1 вересня 1633) — український політичний та військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва у 1625 році.

Походив з козацької старшини. Про батьків, дату і місце народження немає відомостей. Ймовірно відзначився у походах гетьмана Петра Сагайдачного напочатку 1600-х років. на 1617 рік був вже полковником. Брав участь у московському поході Сагайдачного 1618 року. Відзначився у боях з московськими військами біля Коломни. 3 жовтня полк Пирського атакував саме місто і козаки навіть увірвались на територію посаду. після цього звитяжно бився у битві при Донському монастирі.

Після цього брав участь в облозі Москви. У жовтні разом з полковниками Богданом Коншею, Милосного, Ємця очолив загін козаків, що рушив на Калугу. 3 листопада ці війська атакували Сєрпухов. Протягом декількох годин козаки взяли міський посад, проте не стали штурмувати кам'яний міський кремль, що був розташований у важкодоступному місці, оскільки шансів на його швидке здобуття було небагато. Далі ці полки рушили на з'єднання із полком Петра Сагайдачного під Калугу і в ніч з 3 на 4 грудня 1618 року об'єднане військо розпочало штурм міста. Пирський відзначився й при захоплені цього міста.

Гетьмани | Переглядів: 141 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

​Михайло Дорошенко (? — 1628) — український військовий діяч, з 1618 року — козацький полковник, реєстровий козацький гетьман (1622–1628 з перервами).

Точне станове походження невідоме. Дослідники В. Лукомський та В. Модзалевський вказали його представником роду гербових шляхтичів. В. Антонович твердив про неписьменність М. Дорошенка.

Вперше згаданий в джерелах 1618 року під час походу гетьмана Петра Сагайдачного на Москву під командуванням королевича Владислава. Брав участь у поході на Москву 1618 року, в Хотинській війні 1620–1621, у Хотинській битві 1622.

У 1622 році обраний гетьманом замість Оліфера Голуба.

Здійснив вдалий похід на Перекоп.

 
Гетьмани | Переглядів: 305 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

Голуб Оліфер Остапович, (Стеблівець-Черняк) (1540 та 1550 роками— 1628) — український політичний і військовий діяч, гетьман реєстрових (1622–1623) та нереєстрових козаків-випищиків, близький соратник гетьманів Петра Сагайдачного і Михайла Дорошенка.

Точна дата народження Оліфера Голуба невідома (народитись мав між 1540 та 1550 роками). Батько — Євстафій Голуб, за деякими даними, мав ще сина Дмитра та доньку Єфросинію (докладніше не відомо). Місце народження Стеблів (прийнято вважати). Від цього містечка отримав своє козацьке прізвисько — Стеблівець. Стеблів міг бути малою Батьківщиною Оліфера Голуба, козацький ватажок жив там певний час; в цьому місті «осіли» його кровні родичі. На користь цього свідчить і топоніміка краю, що зберегла досі назву — Оліфірів Яр (Вільховецький район). Ймовірно, тут збирав свої козацькі загони гетьман. Знав і вмів писати латиною (відомості обмежені). Є відомості про сина гетьмана, який в народних переказах зберігся під патронімом «Олихвірович». Дружина Голуба, ймовірно, померла задовго до 1622 року. Герб Оліфера Голуба знаний в польській історіографії як герб «Голуб — ІІІ» (не відомий за зображенням). В останній час герб Гетьмана, в результаті генеалогічних розшуків, було віднайдено.

 
Гетьмани | Переглядів: 198 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

​Петро Одинець (?—після 1625) — козацький ватажок, кошовий отаман 1620 року, український дипломат.

 1620 році обирається кошовим отаманом. Під час своєї каденції здійсний вдалий військовий похід під Перекоп, де завдав поразки кримським татарам, звільнивши багато невільників. У березні того ж року за дорученням гетьмана Петра Сагайдачного відправився з дипломатичним завданням до Московії. Завданням було відновити стосунки з московським царем після походу українських козаків у 1618 році на боці польського королевича Владислава.

 
Кошові | Переглядів: 147 | Додав: Ладзьо | Дата: 02.10.2016 | Коментарі (0)

Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка) (?— бл. 1624) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний в кінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного.

Про походження і ранній період життя Якова Бородавки не збереглося відомостей. Його родовим прізвищем було «Нерода», ним він підписував документи, а прізвисько «Бородавка» йому дали козаки. Якова Бородавку не раз обирали гетьманом Війська Запорозького. Вирізнявся політичним радикалізмом щодо відстоювання станових інтересів козацтва, а також віросповідної свободи православних українців та білорусів. Очолював морські походи на Тягиню 1619, Константинополь 9 серпня та Варну 1620.

 
Гетьмани | Переглядів: 191 | Додав: Ладзьо | Дата: 01.10.2016 | Коментарі (0)

Михайло Скиба (?— після 1633) — український військовий діяч, кошовий отаман Запорізької Січі у 1618—1619 роках.

Про місце та дату народження немає відомостей. Напочатку 1600-х років був вже шанованим запорозьким козаком. Брав участь у походах гетьмана Петра Сагайдачного 1612—1616 років, зокрема проти Трапезунду, Синопа та Кафи. Втім про якісь звитяги Михайла скиби в цих походах нічого невідомо.

Після позбавлення гетмьанства Дмитра Барабаша у 1618 році, обирається кошовим отаманом, а гетмьаном став Петро Сагайдачний. Скиба, чолюючи безпосередньо запорозькі загони, брав активну участь у поході козаків на допомогу королевичу Владиславу (майдутньому королю Владиславу IV).

 
Кошові | Переглядів: 156 | Додав: Ладзьо | Дата: 01.10.2016 | Коментарі (0)

Григорій Тискиневич — гетьман Запорозького козацтва. В певних джерелах зазначається, що 1609 року брав участь в поході на Крим. Одним з перших серед козацтва подав голос проти утисків з боку уніатів.
Роки служби-1610

29 травня 1610 року виступив з рішучим протестом-пересторогою проти намагання уніатів позбавити храмів православних та, зокрема, проти спроб покатоличити Київські храми.

 
Гетьмани | Переглядів: 150 | Додав: Ладзьо | Дата: 01.10.2016 | Коментарі (0)

Каленик Андрієвич (кінець XVI— перша половина XVII) 

Походив, ймовірно, з козацького або міщанського роду. Відзначився під час походів запорізьких козацтва на Московську державу в роки «смутного времени», особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610). Разом із загоном реєстрових козаків у 1610 році брав участь в успішній облозі Смоленська. У серпні 1619 уперше згадується як гетьман.