Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Отаман Северин Наливайко
Велика, героїчна і трагічна постать, що стала символом непокірності та вільного духу козацтва. Северин Наливайко, спершу простий сотник реєстрового козацтва, а потім – отаман і керівник великого повстання, потужного народного руху проти шляхти. Був родом з Галичини. Подався на Січ після того, як його батька вбила шляхта. У 1594 році здійснює похід в Молдавію, а потім – у Валахію і Трансільванію. Повертається на службу до князя Острозького, а влітку того ж року за допомогою військової сили реєстрових козаків під приводом боротьби з татарами захоплює Поділля. Звідси й розпочалося велике повстання. На допомогу Наливайко покликав Запорозьку Січ.
Повстання почалося в Брацлаві, давньому адміністративному центрі Східного Поділля. Тамошня шляхта, яка зовсім нещодавно дісталася сюди і почала керувати зовсім не так, як це робила Литва, довела козаків до того, що вони її перебили. Северин Наливайко закликав народ до повстання, причому він усвідомлював потребу в об’єднанні козацької та народної маси. Козацький сотник пам’ятав долю Косинського та минулорічні помилки повстанців, тому спрямував агресію козаків та селян на периферію, в сільську місцевість, намагаючись уникати великих польських з’єднань та не вступати з ними у боротьбу. За короткий період часу козаки спромоглися взяти під свій контроль частину Молдавії, все Східне Поділля, Київщину та частину Волині. Потім Наливайко вдерся у Білорусь і там організував повстання проти литовської шляхти. Повстання набирало грандіозних масштабів. В листопаді Наливайко захопив Бар, а в грудні – Вінницю. Звідти його частина військ рушила на Волинь і підкорила Луцьк, а січовий ватажок Лобода пішов до Білої Церкви. Повстання охопило Південні райони Білорусі, і Наливайко увійшов до Могилева, а в Рєчиці випустив звернення до короля з вимогою віддати козакам територію між Бугом і Дністром. Проте Польща мобілізувала великі сили, армію з Молдови на чолі з коронним гетьманом Жолкевським, а з Литви на Білорусь вирушило 15 тисяч війська для боротьби із повстанням та Северином Наливайком. Після того,як сили повстанців з’єдналися, вони перейшли Дніпро і біля Лубен, на р. Солониця організували укріплений табір, в якому два тижні витримували облогу. Козаки та частина селян видали Наливайка, оскільки сподівалися, що тоді поляки їх відпустять, але так не сталося, і майже всі повстанці загинули. Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.
Велика, героїчна і трагічна постать, що стала символом непокірності та вільного духу козацтва. Северин Наливайко, спершу простий сотник реєстрового козацтва, а потім – отаман і керівник великого повстання, потужного народного руху проти шляхти. Був родом з Галичини. Подався на Січ після того, як його батька вбила шляхта. У 1594 році здійснює похід в Молдавію, а потім – у Валахію і Трансільванію. Повертається на службу до князя Острозького, а влітку того ж року за допомогою військової сили реєстрових козаків під приводом боротьби з татарами захоплює Поділля. Звідси й розпочалося велике повстання. На допомогу Наливайко покликав Запорозьку Січ.
Повстання почалося в Брацлаві, давньому адміністративному центрі Східного Поділля. Тамошня шляхта, яка зовсім нещодавно дісталася сюди і почала керувати зовсім не так, як це робила Литва, довела козаків до того, що вони її перебили. Северин Наливайко закликав народ до повстання, причому він усвідомлював потребу в об’єднанні козацької та народної маси. Козацький сотник пам’ятав долю Косинського та минулорічні помилки повстанців, тому спрямував агресію козаків та селян на периферію, в сільську місцевість, намагаючись уникати великих польських з’єднань та не вступати з ними у боротьбу. За короткий період часу козаки спромоглися взяти під свій контроль частину Молдавії, все Східне Поділля, Київщину та частину Волині. Потім Наливайко вдерся у Білорусь і там організував повстання проти литовської шляхти. Повстання набирало грандіозних масштабів. В листопаді Наливайко захопив Бар, а в грудні – Вінницю. Звідти його частина військ рушила на Волинь і підкорила Луцьк, а січовий ватажок Лобода пішов до Білої Церкви. Повстання охопило Південні райони Білорусі, і Наливайко увійшов до Могилева, а в Рєчиці випустив звернення до короля з вимогою віддати козакам територію між Бугом і Дністром. Проте Польща мобілізувала великі сили, армію з Молдови на чолі з коронним гетьманом Жолкевським, а з Литви на Білорусь вирушило 15 тисяч війська для боротьби із повстанням та Северином Наливайком. Після того,як сили повстанців з’єдналися, вони перейшли Дніпро і біля Лубен, на р. Солониця організували укріплений табір, в якому два тижні витримували облогу. Козаки та частина селян видали Наливайка, оскільки сподівалися, що тоді поляки їх відпустять, але так не сталося, і майже всі повстанці загинули. Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.
