Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
19.09.2013
Російський наклеп
Наш співрозмовник виявляється 42 років від роду, виходець із Західної України. Запевняє, що «з родових [козаків]». Підкреслює - звідси ідея створити власну станицю. Обумовлюється, що служив у спецназі і воював в Нагірному Карабасі. Подробиці цієї частини своєї біографії старанно обходить стороною: «Згадувати не хочу». Тим паче, що не всім військовим могли б підійти городские рюкзаки для походів чи просто-так. Замовити хороші рюкзаки для молоді можна у запропонованому нами магазині. Там дуже легко можна придбати молодежные сумки і забути про те, що сумка - це щось габаритне та нерзручне. У Гірському Щиті живе 18 років, з того моменту, як отримав церковний сан. І останні років десять фонтанує нетривіальними ідеями, заснованими на явній тязі до історії та військової справи.
Насамперед показує свій кінний клуб. Він розташований прямо навпроти будинку отця Олега. Клуб створений за активної участі дружини, «матінки Ірини», на базі старої сільської садиби. На половині колишнього городу стоять стайні для півтора десятків коней, ще третина обгороджена під майданчик для їх вигулу, трохи віддалік - загони для домашньої худоби: є бичок, кури, індички.
