Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
03.01.2014
Лебедянські козаки.Походи.
У 1636 році уряд визнав потрібним зміцнити Лебедянських козаків новими кадрами. Лебедянці довгі роки несли охорону Мещерської сторони на Тамбовщині. Козаки не лише охороняли кордони Русі на півдні, але і частенько самі вирушали в ризиковані походи до Азовського моря про що повідомляли в Новости россии. Краєзнавця В. Єлісєєв знайшов цікавий матеріал про те, як козаки з Данкова і Лебедяни влилися в загін отамана Кондирева і 3 травня 1646 року відплили в пониззя Дона, Всього на сімдесяти стругах пливло 3037 чоловік. При виході в Азовське море стругів виявилося тільки 37.
Інші відмовилися брати участь в поході або в дорозі потонули. Проте, козаки Подонья виявилися біля берегів Криму, хоча ще п'ять стругів розбилися об кримські підводні скелі, а "вільні охочі люди" розбіглися на всі боки. Так невдало закінчилося те підприємство.
У старовинних документах є відомості про участь козаків Подонья в узятті Азова в 1640 році. На жаль, фортецю довелося віддати назад. Росія ще не була готова до війни з Туреччиною. Мабуть, не випадково отаман Дементий Гаврилов повідомляв в Москву: "Азов тримати нічим; усі з голизни і голоду розбрелися... і тільки нинішнього літа пришли до нас дві будари із запасом князя Олексеева вотчина Івана Воротинського з Лебедяни". Навесні 1641 року лебедянські козаки доставили в Азов ще два струги з провізією. Але вони змінити справу не могли.