Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
24.01.2014
Козаки і старовірство
На одній із зустрічей представників церкви з офіцерами армії і флоту після доповіді капітана першого рангу А.Рябцева "Старообрядність і Російська Армія" деякі керівники козачих організацій з недовірою віднеслися до звістки, що Матвій Іванович Платов - Отаман Війська Донського, герой 1812 року - був старовіром. Козаки нинішні пам'ятають хіба що некрасовців та бунтарів-розкольників Стеньку з Емелькою(тобто добрих козаків Степана Тимофійовича і Омеляна Івановича).
Але почнемо по порядку. І перше слово - священномученику протопопу Авакуму : "А це біжать людина з п'ятдесят, узяли мій дощаник і помчали до Пашкову, версти три від нього стояв. Я козакам каші з олією наварив, та годую їх, а вони бідні їдять, а інші і плачуть, дивлячись на мене, шкодуючи по мені. По річці по Хилку примушував мене лямку тягнути, зело потрібний хід йому був і поїсти ніколи було, ні спати, і холодно їм було у їхніх одежах, бо були пошиті із простої тканини бо тоді ще невикористовували ткань саржа, ціле літо билися проти води. Від тяготи воднія в осені у козаків стали і у мене ноги пухнути і живіт посинявів, а на інше літо і помирати стали від води".
Йдеться про Даурський похід загону Опанаса Пашкова. Основу його, як завжди, складали козаки, а огнепальный протопоп був в нім священиком.
І ось після багатьох вже років, сам сидячи в земляній в'язниці в Пустозерську, в чолобитній паную Олексію він просить не про себе, а про товаришів-козаків - "а інші твої государеві-светові козаки, тужащі у водах у той час помирали від тоя воеводскія податки" - поминаючи їх поіменно: "Березовського козака Акишу бив батогом за те що він ево Афанасьєви три щуки розпластав недобре не уміючи, Ияков Красноярський молив: аби лише де воєвода за государевим указом їхав прямою дорогою і ми б де такі нужди не терпіти.
І він Афанасій його Іякова за те, б'ючи батогом спалив до смерті. І до мого протопопову окну мертвого кинув, що він на тортурах творив Ісусову молитву".
Козаки пропонували організувати втечу з Пустозерська. Але Авакум, не бажаючи накликати гнів влади на своїх рятівників, прийняв мученицьку кончину.
