Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Війна – жорстока річ. Ніхто із запорізьких козаків, у тому числі і ті, хто не брав участі у військових діях, ніяк не був застрахований від кульових ран, опіків, переломів.
Для припинення кровотечі козаки застосовували все, що мали під рукою: цукор, мед, цигарки, сажу, пережований хліб. Подряпину ретельно присипали сіллю, вважаючи, ніби вона хоч і палить спочатку, проте сприяє загоєнню.
Для загоєння подряпини вони мали можливість прикласти до пораненого місця розмазану зі слиною землю. Це давній, перевірений бійцями різних народів спосіб лікування ран. Вони не знали все о сварке чи щось на кшталт того. Згідно думки козацьких лікарів, земля дуже швидко забирала біль і давала можливість рані загоїтись. Ще давнім перевіреним засобом здатним призупинити кровотечу був деревій. Частіше подряпину заливали соком свіжого деревію або елементарно прикладали до неї розім'яті листя рослини. Вогнепальні поранення часто після промивання чистою водою з джерела заліплювали свинячим салом або мозком нещодавно вбитої тварини.