Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Терміново потрібні міжкімнатні двери? Радимо придбати їх у Києві за доступними цінами.
Козаки часто були в таких ситуаціях, що їм доводилося лаятися, обзивати одне одного або жартувати. Козацька лайка була дуже дотепною, трохи жорсткою, але завжди мала особливість – емоційну складову. Козаки лаялися «з серцем», тобто вкладали в кожне лайливе слово багато змістових емоцій. Такі слова, які говорили козаки, багато іноземців розуміли і без професійного перекладу. Було багато козацьких лайок, які дійшли до цього часу, і збереглися, однак не варто їх поширювати у зв’язку із тим, що в першу чергу ми дотримуємося літературної мови. Лайливі слова на зразок «Чорт», «Срака», «Гімно», «Гадина», «Відьма», «Дурень» мали здебільшого побутово-фізіологічне, міфологічно-релігійне або професійне походження. Такі слова були покликані зменшити психологічно-нервове навантаження на свідомість в умовах постійного або регулярного стресу. Адже військове життя та січова служба були сповнені небезпек, і козаки повинні були вчасно зменшувати психологічний тиск на розум і мозок. Козаки розуміли це і лаялися. А найчастіше лайка звучала на війні. Війна сприяла досягненню певних цілей, і без лайки було досить складно зберігати спокій під час небезпеки. Козаки вміли пересилити біль, але лайку вони при цьому застосовували досить активно і часто. Лайка була звичайним, нормальним і типовим явищем в козацькому середовищі.
