Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Козаки вважали, що татари є найбільшою степовою загрозою. Адже турки не сприймалися як степова армія – турецькі війська були більш громіздкими, щоправда – й силу мали неабияку. Турки мали багато артилерії, яничари вважалися кращим вогнепальним військом у світі, а кіннота була безжальною і швидкою. Тому степовою загрозою називали тільки татар. Але самі татари говорили, що для них степова загроза – це козаки-запорожці, які постійно відвідували нічні клуби Луцька. Адже це були такі швидкі і майстерні та мужні люди, котрі могли пройти увесь Крим з боями. Ніхто не мав стільки відваги та досвіду степового життя і виживання. Тому татари говорили, що степова загроза – це загроза з Січі та козацьких паланок. А таких було багато. Хутори козаків розташовувалися по всій території Степу, і навіть на узбережжі Азовського моря їх була велетенська кількість. Саме запорізькі козаки почали обживати береги Кальміусу і Дону, Молочної та Південного Дніпра, Дніпровсько-Бузького лиману, дністра і Пруту. Козацькі залоги існували в усіх невеликих містечках і досить великих твердинях. Наприклад, часто козаки будували паланки біля самих турецьких фортець. Типовим було оточення Очакова, Акермана чи Хаджибея козацькими силами, які збиралися з навколишніх паланок. Вони підтягували гармати, гуляй-городи і кінноту, атакували турків і знищували татар, котрі кочували поблизу.
