Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
На Січі було багато таких цікавих організацій, які вважали допоміжними. Однією з таких організацій було січове сільське господарство. Адже потрібно було забезпечувати Січ продовольством, і це вважали найголовнішим завданням всі запорізькі козаки. Вони розуміли, що продовольча безпека йде попереду військової – не поївши, не повоюєш, а не повоюєш то какой смысл жизни тоді? Так само думали й вороги, татари і турки, але якщо турки мали власні виробництва, то татари хотіли грабувати і захоплювати плоди чужої праці навіть в сільському господарстві. Крали і забирали все, що могли, навіть стару гнилу капусту – і ту тягли додому до Криму, - адже не мали, що їсти. Козацьке господарство становило більше ста гектарів, і на цій площі козаки вирощували капусту, пшеницю, ячмінь, жито, ріпу, пастернак, моркву, буряки, цибулю, часник, гарбузи. Господарство налічувало більше шестисот працівників, і всі трудилися добросовісно. Часто траплялося так, що перевиробництво дозволяло продавати продукцію за кордон – тим же татарам, москалям, туркам, болгарам, чехам, австрійцям, саксонцям, полякам, литовцям, угорцям, пруссам, шведам і навіть арабам. Їсти хотіли всі, армії вимагали продовольства, і тому козаки користувалися цим дуже сміливо та успішно. Виробництво овочів та зернових культур стало для козаків великою перевагою, і навіть тваринництво не було настільки популярним, як овочівництво на господарстві в Січі.
