Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Придбайте якісний бойлер для швидкого нагрівання води.
Якщо говорити про швидкість зведення, то річечку шириною два метри перекривали мостом протягом однієї години, причому міст був настільки міцним, що по ньому дві пари коней могли протягти найважчу гармату на лафетах. Мости через лимани або плавні довжиною три-чотири кілометри козаки робили спершу із загатного матеріалу – хмизу, сухого очерету, рогози, верби та дров, а зверху ставили дошки. Час від часу підпирали такі конструкції колодами. Рух по таких інженерних спорудах дозволяв миттєво перекидати війська в потрібному напрямку – коні рухалися по дошках на багато краще, ніж по колодах. Оскільки дошки йшли в два ряди, і верхній ряд стелили впоперек нижнього, потрапляння копита в діри було малоймовірним. Дошки підганяли одну до іншої так щільно, що проміжків не було, тобто за принципом обшивання дошками чайок. Козаки під час будівництва мостів користувалися сухопутним транспортом, тобто возами, і водним, тобто човнами. На відміну від військових походів, у козаків був спеціальний будівельний флот для таких випадків – флот річкових човнів. Вони мали два види – або великі транспортні, котрі брали багато вантажу на борт і були призначенні для перевезення матеріалів, або малі, мобільні і дуже швидкі – для роботи біля об’єктів – тобто, вже безпосередньо під час встановлення мостів.
