Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
09.06.13
Використання пороху було звичайним явищем для козаків, і вони вміли робити з нього справжні гранати, бомби, міни та іншу вибухівку, а не тільки використовувати у вогнепальній зброї чи артилерії. Як правило, вибухівку готували безпосередньо перед важливими боями чи облогами укріплень, наприклад фортець. Козаки вміли обирати такі місця у фортечних мурах, котрі мали найменший опір або були найбільш уразливими через ландшафт та особливості інженерного спорудження – наприклад, це могли бути підпори мостів чи каналізаційні отвори. Порох обов’язково зберігали сухим і берегли від вогню, адже цей засіб війни був дуже небезпечним. Іноді здавалося, що козаки необережно поводяться з порохом, однак це вони так навмисно поширювали ці чутки серед ворогів. Козаки знали, що порох є запорукою незалежності та свободи, а тому намагалися виготовляти його якомога більше та завжди тримати в запасі достатню кількість цього матеріалу для вбивства. Кожен козак мав при собі під час війни достатньо пороху для наступу чи оборони, вмів заряджати рушницю та стріляти з неї. Перед боєм ч навіть невеликими сутичками старші козаки, отамани, сотники, полковники визначали кращих і влучніших. Досвідчених стрільців та організовували стрілянину так, щоб вони мали завжди готову до пострілу рушницю. Інші козаки заряджали зброю та подавали її, і забирали рушниці, з яких щойно вистрелили, аби знову зарядити. Козаки з такими технологіями тактики і вогнепальної війни мали багато перемог. Невелика кількість козаків, котрі закріплювалися в таборі з возів та фургонів, могли протистояти значно більшим силам противника. У випадку затягування облоги табору козаки викопували шанці, насипали вали та організовували рови, а іноді навіть викопували криниці прямо посередині табору.
