Ян Оришевський (Оришовський, Оришковський)  (близько 1535 — близько 1608) — український військовий козацький діяч XV ст., гетьман запорізького козацтва. Походив з родини польських аристократів. В 1578 (згідно з хронікою М. Бєльського) призначений був указом польського короля С. Баторія гетьманом запорізьких козаків. Здійснив два вдалі походи на Крим. Очолював козацьке військо, яке здобуло Очаків. У липні 1590 указом короля призначений був гетьманом удруге.

Після страти гетьмана І. Підкови у 1578 році ко­роль Стефан Баторій вирішив підняти дисципліну козаків. Річ у тім, що козаки здійснювали набіги на турецькі володіння й завдавали туркам великих збитків у той час, коли король бажав підтримувати з Туреччиною добрі стосунки. Баторій навіть відря­див до низових козаків особливих комісарів на чолі з Яном Тар лом, які мали на меті вивчити питання про шкоди, завдані козаками туркам та татарам. Але козаки всіляко перешкоджали слідству, і комісари повернулися ні з чим. Король звелів своєму послові у Криму сказати хану, що Польща не бажає підтри­мувати козаків, навпаки, вона б їх винищила. Але у тих місцях у Польщі немає стільки військової сили, щоб з ними впоратися. Та й вигнати козаків з “ди­ких місць” було досить важко. Тому король для ско­рочення чисельності низового козацтва запропону­вав інститут вибранців. Вибранці обиралися у кож­ному місті, містечку й селі за власним бажанням і формували піхотні підрозділи. Кожний вибранець споряджався своїм коштом і мусив чотири рази на рік з'являтися у призначене місце до свого началь­ника. А за це він звільнявся від усіх громадських податків та повинностей. Таким чином, вибранцям не треба було задля заробітку йти за пороги і тим збільшувати чисельність низового козацтва.

З іншо­го боку, король Баторій вирішив приборкати коза­ків, призначивши гетьманом Яна Оришевського - людину освічену й з твердою рукою. Король також реформував козацтво таким чином, що офіційно визнавалися лише козаки, що були записані до ре­єстру. Утворюючи реєстрове козацтво, Баторій пік­лувався про постійне військо, що мало протистояти ворогам Речі Посполитої. З реформи Стефана Баторія фактично й розпочинається окреме існування низових козаків.
З 1579 року Польща вела Лівонську війну з Моск­вою й потребувала підтримки козаків. Останні про­тягом усієї цієї війни допомагали коронному вій­ську, здобуваючи фортеці біля Полоцька. Напри­кінці 1580 року низові козаки зі своїм гетьманом Оришевським вдерлися у московські землі й завда­ли там великої шкоди — спалили місто Стародуб і з чималою здобиччю повернулися назад.

Після Лівонської війни козаки знову звернули свою увагу на південь. Вони захопили й відіслали до черкаського старости князя Михайла Вишневець- кого двох молодших братів кримського хана, яких переслідував останній. У 1582 році хан поскаржив­ся королеві на козаків, що дуже йому заважали у той час, коли він збирався у похід на Персію. Але Баторій послався на те, що козаки — люди вільні і впокорювати їх нелегко. На це хан почав погрожу­вати, що він вдереться у Польщу й сам наведе лад у козаків. Після цього Баторій відправив на Поділля війська для оборони проти татар й попередив хана, що він не боїться погроз і не зупиниться перед рішу­чою відсіччю нападникам. Одночасно король нака­зав суворо розправлятися з козаками, які намага­ються порушувати мир з татарами. Тоді ж, мабуть, гетьман Оришевський змушений був віддати свою булаву.

Після страти гетьмана Самійла Зборовського у 1584 році низові козаки знов визнали Яна Оришев- ського своїм отаманом й у 1585 році двічі ходили під його проводом до Криму. Побивши татар, козаки від імені Оришевського запропонували ханові Іслам- Гірею мир та свої послуги й готові були йти проти будь-якого ханового ворога, “окрім литовського ко­роля”. Хан відповів, що він “радо вшанує козаків і, коли вони будуть потрібні, — надішле платню”.
Ян Оришевський користувався польським гербом “Правдзіц”, який мав на білому щиті червону стіну фортеці; на стіні стоїть лев з золотою обручкою у лапах. У клейноді такий самий лев з золотою обруч­кою. Намет золотий, підбитий червоним.

Ім'я Яна Оришевського зустрічається потім ще у двох листах до коронного гетьмана Жолкєвського, які підписані Оришевським та Самійлом Кошкою у 1600 році. На цьому усякі згадки про Яна Оришев­ського зникають.

Джерело:http://kozaku.in.ua/getmanu/8-yan-orishevskiy.html