Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Як Ви потрапили на наш портал?
Всього відповідей: 888

Теревені
 
200

Сувій однодумців
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.

Бібліотека української літератури: книги, біографії, реферати, твори

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » Легенди, перекази

Недалеко від Кременця, за його західною околицею розташувалось мальовниче с. Підлісці. На краю села, біля підніжжя гори, стоїть каплиця, яку від віку люди називають Богдановою. Поруч з нею кришталевою водою б'є гірське джерело. А ще вище, вже на схилі пагорба сивіють кам'яні хрести на козацьких могилах. Звідкіля вони? Чому каплицю називають Богдановою? Нині вже годі дізнатися, можна лише гадати, що знайшли собі тут вічний притулок виснажені в боях і померлі від ран козаки і повстанці, що пробивалися на схід після трагедії під Берестечком влітку 1651 року. Кажуть, що побудували каплицю козаки Богдана Хмельницького для свого гетьмана. Кілька тижнів стояли вони с ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 8976 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Давно це було. Їхав козак з далекого походу до рідної домівки. Зупинився біля джерела на долині. Напоїв коня, сам напився та ліг трішки відпочити. Пригрівало яскраве літнє сонце. Далеко у блакиті виспівували жайворонки. Вітерець грався з молодим колоссям жита. Все манило спокоєм і теплом. Козак, стомившись, заснув. Але недовго йому спалось. Крізь сон він почув іржання коней та чужу мову. Зрозумів, що не братчики-козаченьки їдуть, а татари нишпорять, вишукуючи собі здобич.

Скочив козак на коня і поскакав у поле від села. Вороги кинулися за втікачем. Іржали коні, гуділа земля від кінських копит. Здається, чорна хмара заступила сонце. Коли татарська погоня розтягнулася на полі у високому ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 13989 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

На даний час село має назву Запорізьке, Назва ця пішла від того, що першими поселенцями села були запорізькі козаки. Це були хоробрі і безстрашні люди. Серед татар ходили навіть легенди про них. В цих легендах розповідається, що козаки мали чародійні сили, могли довго перебувати під водою, а з води виходили сухими. Через це татари дуже боялися козаків і їхньої чародійної сили.

А козаки про чародійні сили навіть і мріяти не могли, адже в них була тільки добре розвинена смекалка та спритність і ніяких чар.

Лодки вони робили з подвійним дном. Коли потрібно було сховатися, то вони лодку перевертати вверх дном, вона ставала важкою і занурювалася у воду. А коли потрібно було піднятис ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 8192 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Легенди - це не казки, вони відображають дійсні історичні події давнини. Передаючись від покоління до покоління, легенди доповнилися різноманітними уявами людей, прикрасилися народними фантазіями і домислами. Десь наприкінці сімнадцятого століття християнської ери на березі середньої течії Дніпра була заснована козацька паланка (поселення), яка обороняла сусідні оселі від грабіжницьких походів турків і татарів, яких українці називали бусурманами. Одного разу козаки погналися в степи за зграями ворогів. Тоді на їхню паланку несподівано напав північний цар Лиходій Перший. Він винищив сторожу і зруйнував будівлі та запаси. Після цього старші козаки вирішили піти на береги Дунаю, щоб перегородити ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 8247 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (1)

Як воював Хмельницький з ляхами, то всякому, хто піймає ляха, обіщав давать за кожного по рублю, а за ксьондза – по три копи. То як піймає було козак ляха, то виголить йому на голові лисину, та й скаже:
– Гляди ж ти мені, вражий ляше! Тільки скажеш, що ти не ксьондз, то зараз з тебе дух вон!
Так і приведе до Хмельницького.
– Хто ти такий?
– Ксьондз.
То Хмельницький вийме з кишені три копи, та й дасть.

Джерело: http://ua.raskazka.net/plata-hmelnytskoho-za-polonenyh/

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 30137 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Хмельницький первий підняв гайдамак. Написав такий лист, що: “Гей! Хто до мене пристане?” та й назбирав козаків. Як назбирав, то й почав різати ляхів і жидову; а як побачить було яку хорошу пані, або жидівку, то змилується та й перехрестить у свою віру, і панів перехрещував. От, як став воювать, як став воювать, то повоював ляхів аж по Случ, та загнавши їх за Случ, одіслав військо додому, а над Случчу поставив вітрянії барабани. Що подме вітер, то ляхи подумають, що в козацькому війську в труби грають, та й бояться іти за Случ. А Хмельницький тим часом бачить, що багацько лиха наробив, та взяв, та й поліз до короля прохати милості. А король нарядив одинадцять катів в королівське плаття, ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 5470 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Хмельниченко побусурманившись збив пушкою з гори Валка (в 2 верстах од Суботова) верх з батьківської церкви, хотячи довідатись батьківських грошей, що, кажуть, були замуровані на горищі на церкві. Він би то й прийшов за ними й до Суботова, але боявся, бо тут стояло військо; то вже зі злості хотів розбить церкву.
Хмельниченко живе ще й досі. Наші старі чумаки розказували, що бачили його в горах на свої очі, і сам він їм казав, що “Я син Хмельницького”. Його ссе гадина і він страшно мучиться і буде мучитись і блукати поміж горами аж до Страшного Суду; а тоді вже Господь його простить, що побусурманивсь і хотів розбить батьківську церкву.

Джерело:  ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 5199 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Мазепа боявся Палія, щоб він його не звоював, та взяв його та й замурував у стовб, ​у такий, що тільки маленьке оконце, а то весь замурований, і як хто подасть у те віконце шматок хліба, то тілько він і жив. От, замурувавши Палія, і став Мазепа воювать з царем. А тоді ще Московської землі був тілько один рукав, та й годі; а це вже тепер так государь розжився: дав Господь милосердний, що позвойовував собі і городів, і земель. А тоді Московської землі було тілько так, як на рукав. От, зовсім уже Мазепа одоліває царя. А царь як дочувсь, що в такім і в такім містечку замурован у стовб Палій, зараз послав таких, що розруйнували ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 6456 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Ні, паничу, не так ви розказуєте; а це ось як було. У Мазепи родився син. Цар Петро був кумом. От як уже були на підпитку, то Петро й призвав до себе козака Степана Плаху. А той Степан Плаха такий був чоловік, що знав усе, що буде наперед за сто літ.
– Скажи, – каже, – Степане Плахо, що зо мною буде?
– А от що з тобою буде, царю, – каже, Плаха, – через тридцять літ твій крещеник воюватиме на тебе.
– Брешеш, Степане, – каже Петро, – чи то можна, щоб моє дитя підняло на мене руки?
Та й звелів забить Плаху в кайдани і посадить у темницю, не подавать йому ні пити, ні їсти, тілько ріжок з табакою положити коло його.
... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 2427 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

То було ще за давніх часів. Татарські орди часто нападали на Буковину. Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять бузувіри та й усе надбане людом пограбують і спустошать. Стане земля пусткою. Навіть оплакати того лиха нікому, бо того закатували, того вже в ланцюгах женуть на муки в неволю. Було то справжнє лихоліття. Панам ще нічого, сховаються в фортецях, мають собі оборону і захист, А от простим людям не було життя.

Так ото й того разу найзапекліший хан кримської орди рушив на Буковину. Ішов він через українські степи, і за його ордами лишалась мертва земля, наче після пожежі або сарани. Все замовкало, завмирало. Дійшов хан і до буковинських лісів, палив ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 3869 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 5.0/2 | Коментарі (0)

1595 рік – почалося повстання під проводом козацького ватажка Сиверина Наливайка. А по двох літах він був схоплений разом із своїм побратимом, відвезений до Варшави і там страчений.

Легенда каже, що дуже хотілося шляхтичам насолодитися смертю ненависного їм козацького отамана. І зробили вони велетенського мідного бика, такого, що у порожнечі його черева двоє людей могло вміститися – Сиверин і його побратим. І спорядили того бика хитрим пристроєм: від найменшого звуку у порожнечі мідного шлунку бик починав ревіти. Встановили те диво для страти на площі – під черевом дрова для вогнища, аби там козаків засмажити. А як від криків конаючих бик на всю площу ревітиме & ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 2878 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Давно це було. Тяжкі часи були тоді для земель Західної України. Польська шляхта, що їх окупувала, грабувала селян і міщан, знущалась над українцями, нівечила їх культуру і звичаї, нищила церкву, скрізь насаджувала унію. Вирішили тоді козаки іти війною на шляхту. Став Кривоніс із своїми молодцями коло Замкової гори. Там, у замку, переховувалась шляхта із всіх довколишніх земель. Шість тижнів тривала облога. Ніяк не могли козаки взяти кам'яну фортецю, що височіла на вершині трьохсотметрової стрімкої гори. А шляхта не здавалася, бо мала вдосталь боєприпасів, їжі та свіжої джерельної води. 

Облога вже знесилювалась, от-от вона мала відійти, і ось в цей час один із козацьких ватаж ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 3297 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)


Ще як був Азов турецькою столицею, там стояло багато війська. От козаки і схотіли взять його. Отаман і каже: - Знаєте, братці, що? Силою, може, і не візьмемо, бо кріпость велика, а характерством та хитрощами візьмемо скоріше. Поробили козаки вози, поклали ружжя, понаряджались самі чумаками, а отаман - купцем, і махнули. Як стали уже під'їжджать близько до Азова, взяли тоді поховали в вози по сім, по десять або і більше чоловік козаків, повшивали вози шкурами і гайда.

В'їхали перед заходом сонця в Азов і поставали вподовж улицями. От найбагатший купець турський і виходе. - Що, - каже, - братці, продаєте в возах? - Продаємо, - кажуть, - товар дорогий: і куниці, і ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 3882 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий. Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та одразу й побігли на Січ і почали там хазяйнувати: усіх православних християн забрали та й повели у полон. А вони, бідні, не хочуть іти та плачуть і ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не вдаряють та нагайками їх підганяють.

Якось прочув про те кошовий Сірко. Зараз зібрав своїх козаків — та в погоню за татарами: визволяти православних людей. Та летить ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 4181 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

XVII століття. У вогні палає Крим. Запорожські козаки на чолі зі своїм Кошовим отаманом Іваном Сірком мчать через весь степовий Крим в погоні за кримським ханом. На узбережжі хан встигає сісти на галеру і вже, тікаючи, відпливав до Стамбула. Коли козаки це побачили, погоню припинили… 

1675 рік. Орда на чолі з розлюченим кримським ханом та 15 тисячами яничарів суне на Січ. В цей час на Січі... Новий рік, січове лицарство святкує на повну. Наступила ніч. Козаки поснули. А орда вже підібралася до Січі… 

Опівночі орда оточила Січ, де мирно спали, нічого не підозрюючи козаки, а 15 тисячам яничарів було наказано зайти на Січ. Через потаємну хвіртк ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 2235 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

СіркоКоли народилася ця дитина, повитухи заголосили, а мати знепритомніла. Дяк, що зайшов охрестити дитину, відмовився взяти її на руки! Перехрестив здалеку й утік. А той, хто всіх злякав, не заплакав. Він лежав на столі й бавився шматком пирога. А потім на очах у переляканих батьків з'їв його. Хлопчик народився із зубами!

За повір'ями, поява дитини з зубами означала - народився майбутній убивця. Налякані селяни радили батькам позбутися дитини! Однак хлопчика рятує батько. Він виносить дитину до натовпу й урочисто проголошує - цими зубами маля гризтиме ворогів! Ніхто тоді не знав - це народився український диявол!

За кілька років він навчиться зупиняти час, ловити кулі рук ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 4301 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

кобзар Помирає старий кобзар. З останнім подихом вилетіла з тіла душа козацька і понеслась попід хмари. Аж тут їй перед вратами небесними загородили путь: з одного боку Пресвяті Ангели Пречисті, а з другого боку Сила Нечиста.

І кажуть Чорти: «Заберем ми його в пекло вогняне на вічні муки, за безчинства його, за те що шаблею в літа молоді убив багато люду, спустив величезні ріки людських сльоз та крові»

Кажуть Ангели: «Е ні, Сила Нечиста! Не буть по твоєму! Кров та сльози він проливав не безневинного люду, а ворогів, що нападали на його землю. Рубав він їх честно, у бою, захищаючи власну домівку. За це йому належить місце у Чертогах Райських!»

Аж ту ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 3940 | Дата: 04.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

меч єдностіДавня козацька легенда, яка передавалася з покоління в покоління.

Після знищення московськими військами Січі, говорить легенда, – козаки розділилися. Частина їх пішла на Кубань, частина – за Дунай, а частина – в Галичину.

Лише, коли всі вони зберуться разом, козацькі ковалі-характерники почнуть з їхніх шабель кувати Меч Єдності.

Куватимуть вони його довго: багато випробуваннь буде і невдалих спроб, приходитимуть все нові і нові козаки, і кластимуть свої шаблі на чарівне ковадло. Гудітимуть з натуги велетенські міхи, червонітимуться в вогні шабельні леза, перековуючись під ударами молотів в чарівний клинок. Сипатимуться іскри з-під ковальс ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 2785 | Дата: 03.09.2016 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

"За компанію і жид повісився..."
Існує така легенда про походження цього крилатого вислову.
Компанія- котел у запорізьких козаків. Він мав велике значення для козаків, як хоругва чи литаври. З одного котла їли всі.

Одного разу, коли козаки вирішили виступити в похід, виявилось, що немає грошей. Тоді вони позичили гроші в жида, заклавши свій котел з золота - "компанію". Той дав гроші, не шкодуючи, бо вважав, що козаки не повернуться живими, і продав той котел іншим купцям. А от і ні, похід вдався, козаки повернулися з багатою здобиччю. Як тільки жид забачив їх, то побіг і повісився, злякався, що з ... Глянути далі »

Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 5912 | Дата: 03.05.2015 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (6)

легенди про козаківСіч - ото в запорожців кріпость. Коло неї були окопи, вали, а всередині дзвіниця була така, що в неї й гармати ставлялися... А жили вони скрізь по степах кущами, в землянках, або по-їхньому, бурдюгах: так чоловік по п'ятнадцять, двадцять, а то й менш.

У Січі - так там жили все по куренях, по скільки там сот чоловік. Та й курені були великі. Ставлялись курінь до куреня причілком, а в них були стовпи й сволоки. А в бурдюзі так просто все було: одні двері та одне віконце, - маленьке та таке, як тарілочка, кругле, - а то й зовсім без вікна.

Оце викопа козак яму, обставить її чим там попало, обліпить, обмаже, поставить піч хліб пекти, зробить кабицю страву варити та й живе. Димарів тоді не було. Зимою як розпалить камінь, так він аж горить - уже холодно не буде.
Де в яких землянках було і вбранство: по стінах висіла зброя всяка, а на покуті стояли образи, - усі розмальовані, під золотом. Попід стінами ставляли лавки, ослончики, щоб було де сісти. ... Глянути далі »
Категория: Легенди, перекази | Переглядів: 4394 | Дата: 04.12.2013 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Пошукові собаки

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:

Останнє з ради

1. Обыграть казино тепе...

2. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

3. Улюблена гра

4. Ваш улюблений гетьма...

5. Залежність від УСЬОГ...


Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика

Всього онлайн: 1
Вільних мандрівників: 1
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!