Григорій Тискиневич — гетьман Запорозького козацтва. В певних джерелах зазначається, що 1609 року брав участь в поході на Крим. Одним з перших серед козацтва подав голос проти утисків з боку уніатів.
Роки служби-1610

З життєпису
1610 року о. Антоній Грекович, який був делегатом унійного митрополита Іпатія Потія, намагається повністю підпорядкувати Святу Софію, гетьман Тискиневич пише листа київському підвоєводі Михайлу Мишці-Холоневському, в ньому підтримує зусилля православних церковників, а підвоєводі пропонує вбити Грековича як пса, де тільки його стріне.

29 травня 1610 року виступив з рішучим протестом-пересторогою проти намагання уніатів позбавити храмів православних та, зокрема, проти спроб покатоличити Київські храми.

Хроніст записав його слова з його послання до церковних провідників Києва й усієї України, гетьман заявив: «Разом з народом православної віри, старовинної релігії хочемо стояти при духовних особах, що не відступали і не відкинулись її, і проти завзяття напасників головами своїми її боронити».

Дослідник історії Зеновій Федунків висловлює гіпотезу, що гетьман похований у Бурштині. Федунків у рукописі «Опис нерухомого майна, відомості про прибутки та історію церкви Воздвиження Чесного Хреста у м. Бурштині» знайшов лист вельможі Августа Олександра Чорторийського — писав митрополитові Атанасію Шептицькому про «одсадження до церкви поминальним способом Грегоржа Тискиневича».

При кінці листа до Мишки-Холоневського гетьман пише, що на землю «його королівської милості» великою силою рушили кримські татари. Козацтво рушає на злучення з польськими силами, а під Бурштином, припускає історик, Тискиневич загинув.

Джерело:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87