Головна » 2014 » Січень » 7 » Хрещення Русі: таємниці та факти. Розслідування.
15:53
Хрещення Русі: таємниці та факти. Розслідування.
Хрещення Русі - це велика проблема, що до цих пір залишається актуальною в історичній науці. Труднощі її рішення полягають в тому, що вже в давнину існували і боролися між собою різні версії цієї події. Але, як не дивно, всі ми знайомі тільки з одною, офіційною точкою зору. Як усі ми звикли вважати, Хрещення Русі відбулося з волі князя Володимира, за візантійським обрядом. Саме з цього обряду прийняла хрещення бабуся Володимира, княгиня Ольга. А хрестив її особисто імператор Костянтин. Але чи так це було насправді?
Хрещення Володимира
Давайте подивимося, що ж пропонують нашій увазі опоненти офіційної теорії. Крім Візантії, як джерело давньоруського християнства з давніх пір називали Болгарію, Моравію, Рим, Хазарію, ірландських місіонерів, варягів. Незважаючи на різноманітність варіантів, вважалося, що християнство прийшло в Київську Русь з якогось одного джерела. Висловлювали версії про те, що з якихось політичних міркувань Володимир проводив декілька різних обрядів хрещення. Справа ускладнюється ще й тим, що і в Західній Європі, і на Сході існувало безліч різних тлумачень християнського віровчення і, як наслідок, діяло безліч різних громад і церков, розрізнялися часом лише окремими нюансами. До того ж історія давньоруського християнства була сильно спотворена стараннями пізніших літописців, що виконували «замовлення» офіційної влади, і переписувачів книг, які редагували тексти в інтересах сучасних їм навчань. Це часом призводило до плутанини і грубих нестикувань. Саме таких, яких чимало в одному з основних документів, що оповідають про хрещення Русі, - «Повісті минулих літ».
Якщо вірити історичним джерелам, у другій половині X століття, ще до хрещення, Русь прославилася подвигами перших християнських подвижників : діяльністю княгині Ольги, мученицькою смертю двох варягів - християн. Власне, християни на Русі з'явилися ще в часи правління князя Ігоря (цей факт був зафіксований в тексті договору з греками ). У той час вже мали в Києві свою соборну церкву. Язичників і раніше було багато, але коли справа доходила до прийняття серйозних рішень, всі руси виступали єдиним фронтом, і ніяких протиріч на релігійному ґрунті серед них не існувало. По суті, всі відмінності тут стосувалися лише того, що християни приносили клятву ім'ям свого Бога, а язичники клялися Перуном і своєю зброєю. Крім того, збереглися документальні відомості про хрещення русів за патріарха Фотія (близько 876 р.), при Ігнатії (помер в 879 р.). А частина подунайских ругов - русів з Ругіланд ще в V столітті прийняла християнство у формі аріанства. Згодом ці племена опинилися на території майбутньої Великої Моравії, де християнство почало затверджуватися з VIII століття. Там же в 935 році прийняв хрещення ще один представник княжого дому Русі - Олег Ольгович, син Олега Віщого, який привів на батьківщину велику групу моравських русів - християн.
Мабуть, саме вони і стали першими християнами, що з'явилися в Києві; створити велику громаду в столиці Київської Русі могли якраз тільки переселенці, в 40 -х роках X століття потрапили в Придніпров'ї з Моравії. На користь цього твердження говорять виявлені археологами поховання за християнським обрядом. Проводилися вони за дивним каноном, в якому змішувалися власне християнський обряд і язичницькі традиції ( у слов'ян-язичників практикувалося спалення тіл, а тут археологи зіткнулися з похованнями померлих, в яких були присутні, проте, прикраси, зброя, останки коней і іноді рабів). Аналоги таких поховань вченим вдалося виявити тільки на християнських кладовищах в Моравії. Київські поховання цього типу з'являються саме під час князювання Ігоря.
Наступний крок
Наступний крок до зміни державної релігії був зроблений в середині X століття, коли княгиня Ольга хрестилася в християнську віру, прийнявши ім'я Олена. А ось на власного сина, Святослава, Ольга вплинути не змогла в даному питанні : якщо вірити літопису Нестора, князь протягом усього свого життя залишався переконаним язичником. Як, власне, і онук Ольги Володимир Святославович. Володимир Великий, майбутній хреститель Русі, в перші роки свого правління чітко дотримувався лінії власного батька. Більше того, він провів реформу російського язичництва, відразу ж після сходження на княжий престол встановивши на київському пагорбі, поблизу свого палацу, зображення шести найвпливовіших язичницьких богів - Перуна, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Симаргла і Мокоші. Згодом дослідники іменували дане капище, головним богом якого був оголошений Перун, «Пантеоном Володимира».
Чесно кажучи, такий хід князя був цілком зрозумілий: опинившись біля керма держави, він прийшов до необхідності створення єдиної системи вірувань і єдиної ієрархії вищих сил, які відповідали б насамперед державним інтересам. Не можна виключити також припущення, що таким чином Володимир сподівався протистояти постійно посилювалася християнській громаді.
Як переконаний язичник, свою позицію Володимир відстоював дуже жорстко. Археологічні дослідження «Перунова пагорба» показали, що для підстави шести ідолів стародавні будівельники використовували уламки плінфи і шиферу. На уламках періодично виявляється штукатурка зі слідами фрескового розпису, дуже схожою на живопис, яка застосовувалася для прикраси християнських церков. Знахідка археологів ясно говорить про те, що ідоли встановлювалися на залишках зруйнованого християнського храму. Хто ж зруйнував святиню, залишається невідомим, проте, судячи з усього, зробити це могли тільки Святослав або ж Володимир.
А це означає, що в Київській Русі після смерті княгині Ольги почалися справжнісінькі гоніння на християн з боку влади.
Головна сторінка
Допомогти сайту
Завантаження 
Козацькі книги (51)
Гетьмани та кошові
Книжки про козаків
Козацькі приказки
Вірші про козаків
Звичаї козаків
Походи козаків
Козацький форум
Козацькі легенди
Козацький словник
Козацькі ігри на PC
Козацьке аудіо 
Козацька галерея 
Фільми про козаків
Кухня козаків
Козацькі випроби
Книга згадок
Написати Кошовому
Додати матеріял 
Хрещення Русі - це велика проблема, що до цих пір залишається актуальною в історичній науці. Труднощі її рішення полягають в тому, що вже в давнину існували і боролися між собою різні версії цієї події. Але, як не дивно, всі ми знайомі тільки з одною, офіційною точкою зору. Як усі ми звикли вважати, Хрещення Русі відбулося з волі князя Володимира, за візантійським обрядом. Саме з цього обряду прийняла хрещення бабуся Володимира, княгиня Ольга. А хрестив її особисто імператор Костянтин. Але чи так це було насправді?
Наступний крок до зміни державної релігії був зроблений в середині X століття, коли княгиня Ольга хрестилася в християнську віру, прийнявши ім'я Олена. А ось на власного сина, Святослава, Ольга вплинути не змогла в даному питанні : якщо вірити літопису Нестора, князь протягом усього свого життя залишався переконаним язичником. Як, власне, і онук Ольги Володимир Святославович. Володимир Великий, майбутній хреститель Русі, в перші роки свого правління чітко дотримувався лінії власного батька. Більше того, він провів реформу російського язичництва, відразу ж після сходження на княжий престол встановивши на київському пагорбі, поблизу свого палацу, зображення шести найвпливовіших 
