Вони виникли ще в XV-XVI столітті у боротьбі українського народу проти феодального гноблення та іноземних загарбників . В цих піснях ідеться про польову сторожу козаків , їх постій і пожежу , що відбулася у в степу , про потоплення турецького корабля і бурю на морі , а також про смерті козаків на полі бою .
Найголовніше, що в
козацьких піснях йдеться про молодих козаків, які дали в жертву свій час, а в деяких випадках - життя. Ці жертви вони зробили заради своєї країни і свободи інших людей.
Найчастіше в цих піснях йдеться про прощання з родиною, битви з ворогами, а також героїчні подвиги козаків.
Прикладом, таких пісень є народна пісня "А вже років двісті", "В полі доля стояла" та ще багато інших.
Також в них оспівується доля людей, що були проти кріпацтва.
Переважно в
козацьких піснях йдеться не про вчинки героя, а про його емоції .
Козацьке життя у ліричних піснях змальовано, як правило, поза межами битв, звитяжних подвигів. Їхнє життя в походах, було позбавлене миттєвостей відпочинку.
Я можу вам розказати, про одну жартівливу й бадьору
козацьку пісню "Ой на горі женці жнуть". Вона виконується в ритмі козацького маршу.
У першому варіанті пісні виявленно, що у ній не було епізоду з жінкою Петра Сагайдачного.
В тих самих роках було створено пісню "Засвистали козаченьки", створена в честь перемоги у травні 1648 році, Богданом Хмельницьким польських військ.
Також популярною є пісня Марусі Чурай "Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі", саме в опері "Тарас Бульба" і "Чорноморці" була використана ця пісня.
Ще популярною була
козацька пісня про Морозенка, прототипом якого вважають Станіслава Мрозовицького, що загинув у 1649 р. при облозі Збаража.
Козацькі пісні, як найдавніший пласт суспільно-побутової лірики, зберігають також деякі елементи міфологічного мислення. Хоч у них нема чітко виражених фантастичних картин, але, наприклад, в образі козака поряд з оспівуванням його природних здібностей , може говоритися про його надприродні вміння чи силу - перед ним відступають не тільки вороги, а й втікають звірі, бо «чують його силу»;
Козацькі пісні співались по всій Україні, але осередками їхньої популярності були Лівобережжя та Правобережжя. Там найчастіше відбувалися події, що не можна було не оспівувати. Так, заспівно-приспівний характер пісень “Ой на горі та женці жнуть” або “Засвистали козаченьки” свідчить про появу нової контрастної драматургії в мелодії.
Ряд відомих пісень любили співати кобзарі, лірники трактуючи їх у стилі дум.
Отже
козацькі пісні в XV-XVI столітті користувалися шаленою популярністю. Звичайно, сучасний світ не дуже згадує про ці пісні, але все-таки знає їх та інколи співаэ чи просто слухає.
Пісенна спадщина часів козаччини в Україні дуже велика, і це пов’язано як із характером історичних та соціальних подій,
так і з менталітетом українців. Формування культури, особливо усної народної творчості, було сприятливим через насиченість
подій, велику кількість військових конфліктів та лідерів народних повстань. Тривалий час
пісні про козаків складалися не лише козаками,
а й всіма іншими верствами народу, в тому числі такими, що вважалися противниками покозачення. Наприклад, багато молодих польських, руських
та литовських шляхтичів, які в певних випадках ставали на шлях козацтва, провокували складання пісень про козаків. Досить несподівано проявлялися
основні лінії пісень козацької доби – вони були не просто пов’язаними із війнами, а й торкалися ліричних мотивів, любові, дружби, природи, обрядів
і соціально-побутових подій.
Козацькі пісні виникали як в запорозькій Січі, так і під час походів, на зимівниках і просторах козацьких паланок,
вперто намагаючись відтворити народну мудрість Київської Русі, хоч як їх і не пригнічували вороги. А зараз ми маємо багато хороших історичних пісень.