1. Біжить з-під Полтави великий гетьман,

Розбитий Мазепа втікає.

Кругом тільки тирса, як білий туман

До ніг йому вслід поникає.

2. Спинився гетьман відпочинку знайти

На давніх могилах у степу.

Ой, місяцю, місяцю, згинь, не світи,

З-за хмар не дивись на Мазепу.

3. Прощай, Україно, і ви, козаки,

Відважні сини України.

Чи доля коли ще пошле вам роки

Піднять нашу волю з руїни?

4. Блиснуло вогнем — і земля прорекла:

"Будь певен: пора ця настане.

Ми рабство здолаєм, кайдани порвем,

Ми звільнимось, батьку Іване!

5. Батурин і Сейм, Біла Церква і Рось,

Весь край наш — і степ, і Карпати,

Тебе не забудем, що б нам не прийшлось,

І будем повік шанувати!»