1595 рік – почалося повстання під проводом козацького ватажка Сиверина Наливайка. А по двох літах він був схоплений разом із своїм побратимом, відвезений до Варшави і там страчений.
Легенда каже, що дуже хотілося шляхтичам насолодитися смертю ненависного їм козацького отамана. І зробили вони велетенського мідного бика, такого, що у порожнечі його черева двоє людей могло вміститися – Сиверин і його побратим. І спорядили того бика хитрим пристроєм: від найменшого звуку у порожнечі мідного шлунку бик починав ревіти. Встановили те диво для страти на площі – під черевом дрова для вогнища, аби там козаків засмажити. А як від криків конаючих бик на всю площу ревітиме – порадіють шляхтичі, свою перемогу святкуючи. Але сталося так, що дізнався Наливайко про ті «шляхетні» задуми. І як опинилися козаки зв'язаними у бику мідному серед площі – померли там, один одному плече закусивши, без жодного звуку.