Після нового року Хмельницький прибув до Київа. В Київі дзвонили в дзвони, стріляли з гармат. Велика сила народа вийшла на привитання Хмельницького. З цїлою козацькою старшиною Богдан в'їхав у Київ через давнї »3олоті ворота« князя Ярослава. Коло церкви святої Софії стріли його митрополит та духовенство, а студенти київо-могилянської академії співали йому вірші...
В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним і за його родом ще й усю Лубенщину: усі землі на річці Сулі з містами Хоролом, Ромнами, Прилуками, усі землі до самої тодішньої московської границі, котрими з давніх-давен обладували канівські міщани...
В Переяславі, після ради 8 генваря 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький з козацьким військом прийняв присягу на підданство московському цареві Олексієві Михайловичу перед московськими посланцями. Після того московські посланці мали через тиждень виїхати до Києва, щоб прийняти присягу од духовенства, київських козаків та городян. Богдан Хмельницький послав свого генерального писаря Івана Остаповича Виговського поперед посланців до Києва...
Хоч би ви й знали Красноставці на правобережній Україні, то вони тепер не те, що в давнину. Тепер усе на світі перемінилося, переіначилось, а з колишніх Красноставців тільки й слави, що став великий, розлогий зостався та й той став не такий тепер, як колись-то, не та й глибина. Здебільшого комишем поріс, а то й висох зовсім...
Давнина України. Початок козаччини. Перші часи життя Війська Запорозького. Неволя бусурманська. Гетьман князь Дмитро Вишневецький (Байда). Самійло Кішка (перше гетьманування). Люблінська унія та її наслідки. Гетьман Іван Свірговський. Гетьман Богдан Ружинський (Богданко). Шах та Підкова. Баторієві одміни в устрої козаччини. Самійло Зборовський. Богдан Микошинський. Гетьман Михайло Ружинський. Кулага...
На горбочку, бiля Базавлука, там, де рiчка, падаючи в Днiпро, розлилася просторим, як море, лиманом Великi Води, за часiв Запорозької Сiчi стояли три хати, а понавколо хат, поприсiдавши до землi, мов паляницi на черiнi, жовтiли солом'яними стрiхами комори, повiтки, сажi й iншi будiвлi хлiборобсько-скотарського господарства. За межею тих будiвель, далеко нагору, розстилався степ, а од хат униз збiгали до лиману кучерявi садки та зеленi, обсадженi тополями й вербами, левади...
У козаків-запорожців був дуже гарний звичай, щоб біля всякого статечного козака, не кажучи вже про військову старшину, був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами, а пізніше — молодиками. Джура доглядав коня та зброю свого названого батька-запорожця, ходив разом з ним у походи й навіть; у бойовищах ставав йому в пригоді, набиваючи рушницю, викрешуючи вогню на люльку та приносячи пити. Таким хлопцям, джурам чи молодикам, доводилось під час свого юнацького життя зазнати багато всяких пригод та небезпеки, й через те, доходячи парубочих літ, вони набували собі великого хисту й ставали найзавзятішими козаками...
Ще до Богдана Хмельницького, а саме року 1635-го, був на Запорозькiй Сiчi за кошового отамана Іван Сулима. За своїх молодих лiт Сулима придбав собi великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме пiд час славних походiв гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима й Кафу турецьку в Криму здобував, i Трапезунд за Чорним морем аж двiчi руйнував, i околицi Царгорода вогнем випалював, та тiльки пiд час одного з морських походiв, коли запорозькi чайки викинуло хуртовиною на турецькi береги, вiн попався туркам у бранцi...
Драма у віршах видатного українського поета, письменника, прозаїка та літературознавця Миколи Куліша, була написана у 1884 році і присвячена оспівуванню постатті легендарного ватажка запорізьких козаків Дмитру Байді Вишневецькому. Автор ідеалізує свого героя. Він мужній, харизматичний, розумний, козак -відчайдух, який, здається, не боїться навіть пекла...
Еге, добродію! сидимо оце ми з вами на пасіці - ні гадки!.. Божа бджола гуде, кругом гречки біліють... а колись гули кругом мене не такі бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманці - сама січова воля, добродію... Переїв я всякого хліба: помагав і панам панувати, помагав навпослі і гайдамакам-братчикам. Ге! вже того не буде, що було, а було ж воно нащось. Тим-то, нічого гріха таїти, признаюсь вам, добродію, який я був дурний колись... на свою рідну браттю ставав до бою! Далебі!.. Родився я на Подоллі,- то моя рідна Вкраїна, а се вже мені на старість чужа сторона рідною стала,- шибнула доля, куди схотіла. Родився ж я в державах князя Любомирського, коли чули, під Попонним...
Після поразки повстання полковник десять років сидів "зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким. Коли повстання підняв Богдан Хмельницький, Шрам став першим його помічником, у боях заробив багато шабельних шрамів, за що його тепер і прозвано Шрамом. Постарівши, постригся в попи. Тепер у походи ходив його син Петро. Коли ж на Україні знову почалися чвари і роздори, люди знову обрали Шрама полковником...
Опис книги: Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Невеликому, але дуже важливому, який став предтечею Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою...
Опис книги: Автор на основі аналізу етнонімів простежує передумови, етапи та процес формування назви «Україна». Також у книзі підіймається питання про вживання у нашій мові слова «єврей»...
Необхідність написання цієї книжки була мною усвідомлена після проголошення Акту про незалежність України, коли спостерігалось надзвичайне зростання інтересу широкої громадськості до Української держави Богдана Хмельницького і українсько-російського договору 1654 р. Як довелося переконатися з радіо- і телепередач, виступів на мітингах, особистих бесід, у більшості людей існують найфантастичніші уявлення про цей період історії України...
Про існування козаків і їхню назву Західна Європа довідалася з польських хронік. У нашу мову ця назва (по-російськи «казак») перейшла з реляцій сімнадцятого століття в її польському звучанні. Довший час північні учені намагалися розтлумачити етимологію цього слова. Одні виводили його із слов'янського «коза», мовляв, козаки бігають, наче кози; інші із слова «коса», що означає «заплетене волосся, лезо, вузька смуга суходолу, що виступає у воду»...
Після гетьмана Юрія Хмельницького на Україні стали два гетьмани. На східній Україні, на чорній раді в Ніжині 1668 року, козаки й народ вибрали гетьманом Івана Брюховецького, на західній Україні, в Корсуні, козацька старшина настановила гетьманом Павла Тетерю.
Од того часу Україна розділилась на дві половини по Дніпро: Полтавщина й Чернігівщина зостались під московським царем; Київщина, Волинь та Поділля знов піддались під польського короля.
Опис книги: Один з найвідоміших творів Миколи Гоголя по праву вважається: «Тарас Бульба».
В книзі розповідається про антипольське повстання що розпочалося на Запорізькій Січі і перекинулось в центральну Україну. В ході повстання один із синів старого отамана Бульби зраджує свою Батьківщину та свого батька, і переходить на сторону поляків покохавши знатну польку.
За це Тарас Бульба відрікається від свого сина і вбиває його. Прототипом Бульби виступив Тарас Федорович (Трясило) що підняв антипольське повстання у 1630 році.