Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Настрій під устрій Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Чат козаків Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Хто такі козаки?
Всього відповідей: 1163

Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Сувій однодумців


Книгобачення. Український видавничий портал.

Рідне

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2009 » Січень » 26 » Байдині походи
17:12

Байдині походи


Засновник першої козацької Січі на острові Хортиця князь Дмитро Вишневецький, названий народом Байдою, неодноразово бував на землях нинішньої Херсонщини, котрі в XVI столітті належали татарам і туркам. Нащадок давнього литовського роду Гедиміновичів, він був призначений польським королем Сигізмундом Августом на Черкаське та Канівське староство. Оцінивши страшну загрозу з боку ханського Криму, прийшов до висновку: боротися із загарбниками треба в самих чужинських землях, будувати козацькі гнізда прямо серед Дикого поля, в татарських володіннях; з них не оборонятися від наскоків ногайських загонів, а самим нападати на поселення бахчисарайського володаря.

Тоді ординці менше нападатимуть на землі України, Польщі, Литви, не плюндруватимуть їх. Перше укріплення на дніпровому острові, за ревучими порогами з охочими до пригод козаками-відчайдухами, потерпілими від татарських жорстокостей людьми, збіглими від панської наруги селянами князь Дмитро спорудив 1554 року. Це дало змогу малими силами повести боротьбу з підлеглими кримського хана Девлет-Гірея.

Успішний похід у чужинські володіння Вишневецький здійснив на початку літа 1556 року. У союзі з набраними московським дяком Ржевським у Путивлі ратними людьми, черкаськими та канівськими козаками запорожці хороброго Байди спустилися на байдаках в пониззя Дніпра, пересікли лиман і напали на турецьку фортецю біля виходу в Чорне море Ачі-Кале (Очаків), взяли її штурмом, захопили добрий полон. Мав намір князь Дмитро збагатитись на гармати, яких на Хортиці не вистачало, однак не встиг. Турчини отямилися, почали насідати на запорожців; довелося, відбиваючись від переслідуючого ворога, відступати до човнів.

Повертаючись Дніпром на Січ, козаки з московитами вирішили напасти на фортецю Іслам-Кермен, що була на лівобережжі навпроти острова Тавань. Та несподівано на них напав великими силами ногайський калга, що саме прикочував до річки. Довелося 300 січовикам та путивлянам утікати на дніпрове плесо. Сховавшись у густих плавневих нетрях, вони одірвались від переслідувачів і згодом, частково суходолом, часткою Дніпром, дісталися Хортиці.

Ще один похід відважного запорожця відбувся через кілька місяців — восени 1556 року. Дяка Ржевського з путивлянами вже не було — повернулися у свою Московію. тож козаки розраховували тільки на власні сили. Все добре підготували, побудували нові байдаки, закупили зброю.

Туманним жовтневим ранком козацька флотилія покинула Хортицю і, ховаючись у річкових гілках та протоках, непомітно підібралася до Іслам-Кермена, зненацька напала на місто, здобула добре укріплений замок. Козаки одразу заходилися вантажити захоплені гармати, вогненне зілля, ядра. Забрали все, що знайшли, і, одбиваючись від яничар, що підоспіли на поміч одноплемінникам з укріплень на Тавані і самого Кизи-Кермена, прослизнули в плавні.

До Січі козаки добралися без пригод. Гармати урочисто встановили на фортечних валах. Бачився князю Дмитру його хортицький первісток надійним укриттям для побратимів-волачоїбів, осередком життя просторого, вільного, широкого.

Між тим, існувати першій Січі лишалося лише півроку. Взимку на неї все-таки напав хан Девлет-Гірей. Вишневецький довгий час успішно, при допомозі іслам-керменських гармат, захищався. Але коли на поміч татарам прибули послані султаном яничари і волоським господарем — ратники, коли скінчились харчі, загинули чи то розбіглись козаки, то й сам полишив фортецю і подався до Черкас. Звідти рушив до Москви, став підданим Івана Грозного. Тричі з російськими військами ходив на Крим і завдав ханові багато шкоди.

Не порозумівшись з московським самодержцем, князь Дмитро в 1563 році повернувся до польського короля Сигізмунда Другого. Через рік волоські бояри запросили його до себе господарем. Як написав у своїй книзі "Історія України-Русі" Микола Аркас, Вишневецький зібрав 4 тисячі козаків і пішов у Молдавію. Внаслідок зради потрапив до рук турків, котрі відправили його до Константинополя султанові. Селім Другий, сердитий за походи на васальний Крим, наказав скинути Вишневецького з високої вежі на вмуровані в стіни гаки. За один з них Байда зачепився ребром і повис над морем. Перемагаючи біль, він лаяв султана, його бусурманську віру. Три дні висів, конаючи в нестерпних муках. Якийсь турок вистрілив у козацького ватажка з лука і вбив його.

Народ України не забув героїчного подвигу князя Дмитра Вишневецького, гідно оцінив і назавжди лишив у своїй історичній пам'яті, створив пісні про нього.





Автор: mike13


Введіть скриньку:

Також може зацікавити:

Переглядів: 1833 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
1 INDRA • 19:49, 27.01.2009 [Матеріал]
Отакими повинні бути більшість новин! Супер, +2%
avatar
Пошук

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:


Чим зайнятись?
Реєстрація
Реєстрація на сайті

Останнє з ради

1. Характеристика козак...

2. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

3. МІСТА

4. Наш спеціалізований ...

5. ЧИ СПРАВДІ МОЖНА ЗАР...


Народне слово:
Московські чернетки

Грецькі вісточки

Османський ярмарок

Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика


Всього онлайн: 1
Вільних мандрівників: 1
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!