Головна » 2009»Лютий»6 » Рік Сонячного Тура сприятиме оновленню України
21:25
Рік Сонячного Тура сприятиме оновленню України
Згідно зі східною традицією, із 26 січня починається рік Сонячного Тура, Вогняного Бика. Цю тварину ще називають буйволом або волом. У давнину на нього казали ”вріш” на санскриті, ”рус” — в іранських мовах, ”гал” і ”галілей” — у карпатських говірках. Корову ж називали ”галоха”.
Спільне в цих назвах те, що корені ”тур”, ”рус”, ”вол”, ”гал”, ”вір” в арійських мовах позначають силу. А її найвиразнішим уособленням і був бик-тур-гал-рус.
Так, у північноєвропейській міфології головним богом-силовиком був Тор — двійник слов’янського Перуна і кельтського Тараніса. Український вираз ”торувати шлях” означає прокладати його силою. У давньоірландській мові слово ”гал” значить ”мужність, відвага”, а в давньобритонській — ”сила, потуга”. Українське слово ”воля” означає внутрішню силу духу. Віра — це також духовна сила: ”Істинно кажу вам: коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого” (Матвій 17:20).
Синонімом ”життєвої сили” є українське ”ярість”. Найбільшою силою володіє Сонце, тому має імена Ар, Ра, Яр, Ярило. Найдавніша з відомих держав на українській землі називалася Аратта. Вона існувала ще до Шумера, тобто до ІІІ тис. до н. е. Згодом, у V–X ст. н. е., в середньому Подніпров’ї була держава з назвою Артанія. Її столицю в районі нинішнього міста Черкаси арабські та перські мандрівники називали Арта. Українському ”ярість” відповідає санскритське ”галі”. Слово ”галлія” перекладається з галльської мови як ”сила”. Тож назви держав ”Галлія”, ”Таврія”, ”Аратта”, ”Волинь” і ”Русь” означають те ж саме — ”силу”. Причому силу світлу, сонячну, яру, яскраву.
А наші предки завжди культивували силу, тому й називали себе аріями — тобто ”ярими”, ”потужними”. Ще турами, таврами, туренами, русами, етрусками, русенами, русинами, волинянами, полянами (”вогненними”, ”палаючими”), сіверами-сувірами (”найпотужнішими”), а також вендами (”славними”), галлами (”сильними”) і вандгалами-вандалами (”славними галлами”). У частині північно-німецьких джерел Русь означається Вандалією (”Славною Галлією”), а її правителі — ”королями вандалів”. Це родичі тих вандалів, що захопили Рим і завоювали північну Африку, де заснували королівство Вандалія, область якого назвали Русіка.
Для українців Сонячний Тур був символом святості й могутності Творця Всесвіту. Поряд із ним священною твариною була корова, що уособлювала матінку Землю-годувальницю. Сонце й Тур — найпоширеніші символи-образи Трипільської цивілізації, що дала початок Індоєвропі. Бог Зевс у вигляді тура викрадає красуню Європу й робить її матір’ю європейських народів. Джерело цієї легенди відбито у трипільській кераміці, де вельми поширений образ жінки на спині тура. У традиції Шумера й Русі найшляхетніших богатирів називали яр-турами й буй-турами. Про це свідчать шумерська література і ”Слово о полку Ігоревім”. Не забудьмо й короля Артура-Яртура та його вчителя друїда Мерліна. Легенди кельтів-галлів приписують йому походження зі скіфських племен, які жили поблизу дніпровських порогів.
Джерелом сили українці вважали істинний світогляд. Так його й називали — віра, тобто сила. Пам’ятаєте, за що передусім воювали козаки? За віру і звичай, тобто за істинний світогляд та його правильну практичну реалізацію.
Рік Сонячного Тура — це рік Сонячної Сили, Волі й Віри. Він буде щасливим для тих, хто шукає силу. Сприятиме тим, хто гартуватиме волю і правильний світогляд. Винагороджуватиме тих, хто плекатиме в собі віру — ”силу, що пересуває гори”. Він резонуватиме з іменами давніх українських держав і наснажуватиме Україну сонячною енергією.
Головна сторінка
Допомогти сайту
Завантаження 
Козацькі книги (51)
Гетьмани та кошові
Книжки про козаків
Козацькі приказки
Вірші про козаків
Звичаї козаків
Походи козаків
Козацький форум
Козацькі легенди
Козацький словник
Козацькі ігри на PC
Козацьке аудіо 
Козацька галерея 
Фільми про козаків
Кухня козаків
Козацькі випроби
Книга згадок
Написати Кошовому
Додати матеріял 
Згідно зі східною традицією, із 26 січня починається рік Сонячного Тура, Вогняного Бика. Цю тварину ще називають буйволом або волом. У давнину на нього казали ”вріш” на санскриті, ”рус” — в іранських мовах, ”гал” і ”галілей” — у карпатських говірках. Корову ж називали ”галоха”.
Спільне в цих назвах те, що корені ”тур”, ”рус”, ”вол”, ”гал”, ”вір” в арійських мовах позначають силу. А її найвиразнішим уособленням і був бик-тур-гал-рус.
Так, у північноєвропейській міфології головним богом-силовиком був Тор — двійник слов’янського Перуна і кельтського Тараніса. Український вираз ”торувати шлях” означає прокладати його силою. У давньоірландській мові слово ”гал” значить ”мужність, відвага”, а в давньобритонській — ”сила, потуга”. Українське слово ”воля” означає внутрішню силу духу. Віра — це також духовна сила: ”Істинно кажу вам: коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого” (Матвій 17:20).
Синонімом ”життєвої сили” є українське ”ярість”. Найбільшою силою володіє Сонце, тому має імена Ар, Ра, Яр, Ярило. Найдавніша з відомих держав на українській землі називалася Аратта. Вона існувала ще до Шумера, тобто до ІІІ тис. до н. е. Згодом, у V–X ст. н. е., в середньому Подніпров’ї була держава з назвою Артанія. Її столицю в районі нинішнього міста Черкаси арабські та перські мандрівники називали Арта. Українському ”ярість” відповідає санскритське ”галі”. Слово ”галлія” перекладається з галльської мови як ”сила”. Тож назви держав ”Галлія”, ”Таврія”, ”Аратта”, ”Волинь” і ”Русь” означають те ж саме — ”силу”. Причому силу світлу, сонячну, яру, яскраву.
А наші предки завжди культивували силу, тому й називали себе аріями — тобто ”ярими”, ”потужними”. Ще турами, таврами, туренами, русами, етрусками, русенами, русинами, волинянами, полянами (”вогненними”, ”палаючими”), сіверами-сувірами (”найпотужнішими”), а також вендами (”славними”), галлами (”сильними”) і вандгалами-вандалами (”славними галлами”). У частині північно-німецьких джерел Русь означається Вандалією (”Славною Галлією”), а її правителі — ”королями вандалів”. Це родичі тих вандалів, що захопили Рим і завоювали північну Африку, де заснували королівство Вандалія, область якого назвали Русіка.
Для українців Сонячний Тур був символом святості й могутності Творця Всесвіту. Поряд із ним священною твариною була корова, що уособлювала матінку Землю-годувальницю. Сонце й Тур — найпоширеніші символи-образи Трипільської цивілізації, що дала початок Індоєвропі. Бог Зевс у вигляді тура викрадає красуню Європу й робить її матір’ю європейських народів. Джерело цієї легенди відбито у трипільській кераміці, де вельми поширений образ жінки на спині тура. У традиції Шумера й Русі найшляхетніших богатирів називали яр-турами й буй-турами. Про це свідчать шумерська література і ”Слово о полку Ігоревім”. Не забудьмо й короля Артура-Яртура та його вчителя друїда Мерліна. Легенди кельтів-галлів приписують йому походження зі скіфських племен, які жили поблизу дніпровських порогів.
Джерелом сили українці вважали істинний світогляд. Так його й називали — віра, тобто сила. Пам’ятаєте, за що передусім воювали козаки? За віру і звичай, тобто за істинний світогляд та його правильну практичну реалізацію.
Рік Сонячного Тура — це рік Сонячної Сили, Волі й Віри. Він буде щасливим для тих, хто шукає силу. Сприятиме тим, хто гартуватиме волю і правильний світогляд. Винагороджуватиме тих, хто плекатиме в собі віру — ”силу, що пересуває гори”. Він резонуватиме з іменами давніх українських держав і наснажуватиме Україну сонячною енергією.
