Тарас Бульба

"Осібно на цьому тижні у західній пресі стояли матеріали, присвячені російсько-українському конфлікту навколо Миколи Гоголя. Вони виділялися як своєю розлогістю та аналітичністю, так і подекуди незвичною емоційністю.

Так, Марі Жиґо із Le Monde, окресливши основні конфліктні елементи, найбільшої ваги придала дещо «націоналізованому» перекладу творів Гоголя на українську мову. Вважаючи, що для перекладу цих творів на українську державну мову «давно вже настав час», Жиґо водночас без жодної симпатії поставилася до таких знахідок на кшталт перекладу слова «российский» як «український».

Авторка також не без іронії нагадала, що це лише зараз Росія виносить Гоголя у ранг свого національного символу, а за життя письменника місцева влада ставилася до нього дещо по-іншому. Сучасні Гоголю критики, писала вона, називали його описання Росії «брехливим», навіть знаходячи для цього очевидну причину - адже, наголошували вони, письменник був «українцем». Втім, слід також відзначити, що французька журналістка була далекою і від визнання за Гоголем чисто української ідентичності.

Звернули увагу на цю дискусію і американські газети. The New York Times проілюструвала конфлікт за допомогою нового фільму Владіміра Бортка «Тарас Бульба», назвавши його «залпом у культурній війні між Росією і українською прозахідною владою». Особливу увагу вони звернули на слова самого російського режисера, для якого сам фільм був такою собі декларацією про єдність і
неподільність українського і російського народів.

На цій темі зосередилося й інше видання, The Wall Street Journal. На думку тамтешніх журналістів, вага, яку зараз Кремль надає Гоголю, пов'язана з тим, що письменник й сам не міг розділити у собі українську та російську ідентичність, а тому є ідеальним символом такої неподільності і зброєю супроти тих українців, яких ідея російсько-української єдності не надто надихає.

При цьому, на думку WSJ, в українських «претензіях» на Гоголя немає нічого скандального - навіть український президент, писало видання, визнав твори письменника одним з найвищих здобутків саме російської культури. Єдине, з чим українці таки перегнули палку, на думку американців був уже згаданий вище переклад.

Водночас фільм «Тарас Бульба» у виданні назвали не інакше, як «пропагандистською машиною».

Мало того, що російські фільммейкери, на думку видання, виявилися ще менш вірними оригіналу, аніж українські перекладачі, так і сам фільм Бортко, з огляду на сюжет, можна вважати каменем в огород українців, що надають перевагу українсько-польській, а не українсько-російській дружбі. З цієї точки зору вже сам вибір цього твору Гоголя для екранізації у The Wall Street Journal назвали «красномовним».

«Ніхто не знає, як сам Гоголь поставився би до цих дискусій, якби він був живим сьогодні», - писали американці на завершення, маючи на увазі не стільки питання кінофільму, скільки усю українсько-російську «гоголіаду» в цілому."

Трейлер нехай побуде на головній, та й народ прокоментує думаю його. Ну бачте, раз такі "гіганти" сперечаються то питання гостро стоїть. Моя думка така : Ми мали "Огнем і мечем" - Польський фільм, тепер "Тараса Бульбу" - російський, тепер, як на мене, влада повинна простимулювати зйомку НАШОГО фільму на студії Довженка!