Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця є одним з семи чудес України.
Мешканці міста Запоріжжя називають Хортицю - "острів".
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський порог. Хортиця витягнута із північ-заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.
Острів до останнього часу зберігав ліси в прибережних балках, а в післявоєнні часи був залісений лісовим господарством в північній частині, де грунти є пісчаними. В південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослим, які зберіглися тількі на острові, але в давнини зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.
З геологічної точки зору, Хортиця являє собою частину Українського кристалічного щита. Доліна Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпрогесу русло Дніпра перетинало дев'ять порогів. Безпосередньо біля о. Хортиці не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості. Хортиця й прилягаючі до неї острови оголошені геологічним заказником «Дніпровські пороги».
Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 млн. років, у першу чергу – граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі висотою 40-50 м, що спадають до півдня.
Флора Хортиці нараховує більше 1000 видів вищих рослин, з яких 15% є ендеміками. На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні групування істотно відрізняються від материкових.
У Воскресенському літопису під 1223 роком названий Варязьким островом.
Костянтин Багрянородний називає острів Святого Григорія (гадають просвітника Вірменії, що колись мандрував на Русь по Дніпру), що мало бути надане християнами у оточенні київського князя Ігоря.
В руських літописах він називається Хортичем, Кортицьким, Городецьким, Ортинським, Інтрським островом. Вперше назва Хортичий острів згадана у зв'язку з походом князя Святослава Ізяславича проти половців 1103 року.
Еріх Лясота, Боплан називають його Хортицею та Хіртицею. Польський хроніст Мартин Більський — Хорчика. Василь Зуєв й князь Мишецький — Хортиц У атласі Дніпра 1786 року адмірала Пущина — Хитрицький. Рігельман — Хордецький острів.
Дослідники виводять назву від тюрксько-половецького „орт”, „орта”, що означає „середній”. Слово Хортиця також виводять від «хорт» - «пес», і від давньослов'янського бога Хорса
Згідно версії В. Фоменка, грецька назва Хортиці — острів Святого Георгія, походить від імені скіфів-землеробів, де грецьке георгія означає землеробоство.
Завдяки стратегічному положенню Хортиця мала багате історичне минуле. Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.
1965 року острів Хортиця став державним історико-культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорозького козацтва. Археологічні і історичні знахідки здебільшого зберігаються в Запорізькому історичному музеї у північній кінцівки острова.
На острові багато назв пов'язаних з перебуванням запорожців: урочище Сагайдачного, Січові ворота, Козача могила, Совутина скеля та інші.
У 15 сторіччі Хортиця стала центром формування протидії Польщі зі сторони козаків. Козаки будували тут, як і на інших островах «засіки». Саме на Малій Хортиці ( можливо в 10 км на північ від Хортиці, або на острові Байди), у 1550-х pp. князь Дмитро Вишневецький-Байда збудував фортецю, що планувалася польським урядом для контролю над рухом козаків через Дніпро і на Хортиці. У січні 1557 рр. турецько-татарські війська напали на фортецю і згодом зруйнували. На острові Байда були виявлені залишки дерев'яних укріплень, оборонні, господарчі споруди та житлові приміщения 16 сторіччя.
У 1596—1648 рр. з короткими перервами на Хортиці перебувала залога реєстрових козаків; звідти починали повстанські походи Тарас Федорович-Трясило (1630), Іван Сулима (1635). Богдан Хмельницький 1648 розгромив на Хортиці польську залогу.
У 1660—1670-х pp. Хортиця була військовою базою Івана Сірка.
В балках Молодняга i Липова відкриті зимовники запорозьких козаків 18 сторіччя, де знайдені цвяхи, кераміка, ножі та інше.
Багато пам'яток з російсько-турецької війни 1735-1739 років, в якій брали участь запорожці.
У 1736 poці на Хортиці була заснована Запорозька верф, і для її захисту побудовані фортеця та ретраншемент. Декілька десятків чайок верфи затонуло біля острова.
Монумент на честь розгрому запорізькими козаками на чолі з Б.Хмельницьким польських гнобителів у січні 1648 р.
До зруйнування Січі (1775) Хортиця належала до володінь Запорізької Січі. Під час російсько-турецької війни 1735—1739 рр. на Хортиці збудовано укріплення, залишки яких збереглися.
Головна сторінка
Допомогти сайту
Завантаження 
Козацькі книги (51)
Гетьмани та кошові
Книжки про козаків
Козацькі приказки
Вірші про козаків
Звичаї козаків
Походи козаків
Козацький форум
Козацькі легенди
Козацький словник
Козацькі ігри на PC
Козацьке аудіо 
Козацька галерея 
Фільми про козаків
Кухня козаків
Козацькі випроби
Книга згадок
Написати Кошовому
Додати матеріял 
