Козацтво вже з початку XVI століття являло собою організовану військову силу, до того ж корисну і потрібну державі для захисту границь. Тому, цілком накласти на нього свою руку і перетворити них у кріпаків для магнатів і шляхти не було можливим, а для держави недоцільним. Та й козацтво зовсім не було однорідною масою. Поряд з козачою біднотою, існували і козаки, що вийшли з православної шляхти і володіли більш-менш великими маєтками, селами, хуторами, господарство в яких мало чим відрізнялося від господарств інших поміщиків. Крім того найбідніші і середні козаки мали різні зобов’язання по відношенню до тих козаків, що займали різні посади —
... Глянути далі »
Запорозька Січ — це один з тих світових феноменів, над яким
замислювались і який намагалися з'ясувати багато поколінь
дослідників.
«Лотри, розбійники»,— лементували на сеймах і в сенаті
польські шляхтичі. Скаженіючи від зненависті, вони вимагали
знищити Запорозьку Січ, стерти з лиця землі козацтво.
«Славне Запорожжя»,— казали селяни про Січ. Вони тікали туди
від феодалів, там шукали порятунку від тяжкого, нестерпного гніту.
Запорозьких козаків — «святих лицарів, захисників Вітчизни» —
оспівав народ у своїх думах, піснях, легендах.