Сама суть комунізму: "единственый" народ! НАвіщо їм щоб УКРАЇНЦІ знали свою історію правдиву? - тоді буде помітно явну різницю між двома абсолютно різними культурами!
Наведу приклад з літератури : твір " Бояриня" - всі ми його вивчали, або вивчатимемо у 10 класі. Там яскраво описано, дику культуру московитів, де дівчина обмежена в побуті і цілком залежною від чоловіка, культура практично монгольська, не дарма їх називають монголослов'янами. У цьому ж самому творі наводиться опис української культури і побуту. Розумна демократія, дівчина є незалежною, що само собою виховує вірність без розпусти. Питання: чому віршики Українки про любов комуністи дозволили, а простенький твір про "Бояриню" - ні?! - а тому що він яскраво передає нам "отличия народов", те що якраз потрібно приховати.
Загалом Україна - Русь ніколи не вела загарбницьких воєн ( єдине заперечення - походи на Візантію, але це не обгрунтовувалось інаковіррям!") Після прийняття християнства, жодного агресивного походу на християн з боку України не спостерігаємо. Це закономірно. Українці - Арійці, принесли разом із собою агрономію і хліб, мир. Ось чому в нас завжди панувала демократія! Сильна людина ніколи не дозволить собі перевіряти свої сили на побратимах. 

Інколи перечитуючи хроніки  Світових воєн мене аж жах бере, не тому що було багато страждань, чи знущань, плюндрувань та іншого, хоча це в першу чергу заслуговує уваги. Я лякався від того, що з людьми робить ідеологія. Цілком можливо, що якби я народився у ті часи, то став би запеклим комуністом. Прикро визнавати, але історії козацтва мабуть також би не знав, і хто зна про що б говорив. Я просто віддався би ідеології! Це ж чудово! - Самому свято вірити у якусь перемогу, бачити , що ти не один, таких багато. Але от щоб ідеалізувати Леніна, чи ще гірше Сталіна, то -ні, тут би "відданість" закінчилась. Хоча хто його зна. Як на мене ідеологія - це добре, твереза, національна (НЕ НАЦИСТСЬКА) думка, що несе в собі відродження.  Кажуть нам потрібно чекати лідера, хіба ми їх не маємо?! Проблема тільки  в самореалізації, якої держава нам не забезпечує. От такий майже ліричний пост вийшов. Надалі писатиму про саму державу, що воно є і чи потрібна вона нам.
А загалом українці хороші люди і Бог з нами! Слава Україні