Козаки - оборонці нашої землі

Я впевнений у тому, що українське козацтво відіграло значну роль у становленні нашої країни і вплинуло на формування специфічних рис національної культури, народного характеру і самосвідомості. Я вважаю, що вже самим фактом свого існування і своєї діяльності козацтво надихало своїх співвітчизників на національну незалежність, на боротьбу проти феодального гноблення.

З давніх-давен нашому народові приходилося відстоювати права на свободу і вільне існування, адже наша земля завжди була щедрим і багатим краєм, на який зазіхали і сусіди, і більш віддалені країни. Із історії України відомо, що саме козаки присвячували усе своє життя боротьбі за волю своєї рідної країни. Вони самовіддано захищали кордони України він нападів ляхів, татар, турків та інших ворогів. Були часи, коли підкорити український народ намагалися польські завойовники. І саме козакам під проводом Богдана Хмельницького ми повинні завдячувати тим, що цього не сталося. Козацькі війська у всі часи боронили рідний народ і свою землю, прагнули свободи, незалежності і утворення власної самостійної держави.

Сьогодні нам, нащадкам славетних козаків, добре зрозуміло, який безцінний внесок зробило українське козацтво у справу розвитку національної культури і освіти. Адже саме запорожці були оборонцями і покровителями православних братств, які в ті часи виникали по всій країні. Найбільш усього в цьому напрямку відзначився гетьман П. Сагайдачний. Він зі своїм козацьким військом записався до Київського братства і по всій Україні допомагав утримувати школи, в яких мали змогу вчитися усі бажаючі. Запорозькі козаки прикладали багато зусиль для того, щоб наш народ мав якомога більше освічених і вчених людей, які б могли захищати своїх співвітчизників від нападів на їх віру, від посягань на культуру та традиції.

На мій погляд, українське козацтво зіграло свою роль і у формуванні ментальності нашого народу. Ми й сьогодні захоплюємось героїзмом козаків, які, не зважаючи ні на що, йшли на смерть заради волі рідної країни. Вони були нескореними, гордими і благородними. Однак, я вважаю, що найголовнішою рисою козацької ментальності, яка через деякий час стала рисою будь-якого українця, була висока громадська свідомість. Саме ця риса найважливіша й сьогодні. Крім того, українські козаки відрізнялися своєю щедрістю, безкорисливістю, чесністю, добросердечністю і вірністю у дружбі. Вони були винахідливими, поміркованими і в той же час простими, вони поважали старших, а понад усе цінували свободу.

Усі ці чесноти вплинули на формування менталітету українського народу. Тому ми повинні гордитися своїми славетними предками і наслідувати їх. Та при цьому зовсім не треба бездумно переносити в сьогодення все, що було доречним і логічним в епоху козацтва. Пишаючись героїзмом запорозьких козаків, не слід забувати, що то була доба незрозумілих і заплутаних інтриг, доба кривавих воєн, які назавжди залишали відбиток у їхніх серцях, дуже часто перетворюючи ці серця у кремінь. Серед представників українського козацтва найбільше цінувалася кмітливість, військовий досвід і сміливість. Безперечно, ці якості чудові і теж варті наслідування. Але людина вразлива, чутлива і лагідна не мала ніяких шансів виділитися серед козацького гурту, навіть якщо б була талановитою.

Я вважаю, що взірцем для наслідування нащадками могли б стати і ті козацькі чесноти, які перетинаються з християнською мораллю. Насамперед, це глибока повага до старших людей і заслужених воїнів, без яких не проходила жодна козацька рада. Саме їхні слова були найвагомішими і досить часто ставали вирішальними. На мою думку, цей звичай не заважило б відродити і зараз, бо, нажаль, в наш час життєвий досвід і мудрість старших людей не мають ніякої ваги.  Не менш мені імпонує і чесність козаків навіть до своїх ворогів, а також вірність у дружбі. Мені гірко і боляче спостерігати, як іноді заради власної вигоди люди паплюжать своїх колишніх друзів, а щодо ворога – взагалі, не соромляться будь-яких засобів.А ще мені здається, що у козаків не зайвим би було запозичити винахідливість і кмітливість у повсякденному житті. Сучасне суспільство розбестило людей благами цивілізації, тому досить часто вони відчувають себе безпорадними, опиняючись без звичних засобів існування. А найголовніше, що потребує відродження у сьогоденні, – це висока громадська свідомість наших козацьких предків. Нашим сучасникам потрібно дбати про культурне і духовне відродження народу, потрібно навчитися пишатися тим, що ми – українці.

Дану статтю взято з Українські твори

Також може зацікавити: