Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Як Ви ставитесь до професійних свят в Україні?
Всього відповідей: 662

Теревені
 
200

Сувій однодумців
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.

Бібліотека української літератури: книги, біографії, реферати, твори

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2014 » Квітень » 18 » Куліш
18:35

Куліш

Куліш — страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів.

  • Куліш було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша.
  • Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень.
  • Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був куліш із салом, шматком м'яса (навіть солонини) або рибиною.
  • Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно повністю розварювалося і утворювалася кашоподібна маса.
  • Переважно куліш готували з пшоном, але подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (Південне Поділля). Іноді на Правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватчаний), маслянці (сколотчиний).
  • Смачним вважався густий куліш, а не такий, у якому крупина за крупиною ганяється з дубиною.Куліш готували на обід у польових умовах, а вдома звичайно на вечерю.
  • Він і зараз є однією з улюблених народних страв.

Козацький куліш





Автор: INDRA


Також може зацікавити:

Категорія: Козацька кухня | Переглядів: 5049 | | Теги: фото, Куліш, рецепт, страва | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Східняк • 16:28, 16.09.2014
На мою думку, куліш то є куліш, а польова каша - то є ритуальна, чисто чоловіча страва. Скільки маю знайомих, польву кашу готують виключно чоловіки, готують на свято, готують за одним своконвічним рецептом, який , на мій подив, збігається в різних містах Слобожанщини. Я порівнював "технологію" з Білгородщини, Луганщини, Донеччини - скрізь нащадки козаків та чумаків готують цю страву ніби по єдиному підручнику. Ви мабуть помітили, що в Грузії шашлик НІКОЛИ не доручають готувати жінкам, так само і польову кашу готують виключно чоловіки, от куліш може зварити і будь-яка жінка, навіть дівчинка, а справжня "ПОЛЬОВА КАША" - виключно чоловіча справа!!!
Треба зауважити, що ця страва є "твором вільної композиції", але деякі технологічні етапи мають виконуватись обо'язково, в такому разі навіть у студентському гуртожитку можна зварити смачну страву, базуючись на половині цибулини, 1 кортоплині, шматочку сала завбільшки з сірникову коробку та випадково знайденій сардельці (Жменька пшона у нашадка козаків, гадаю, завжди знайдеться)
  
Якщо пройтись Мережею за допомогою доброї пошукової системи, то знайдеться приблизно по півмільйона статей на тему "кулішів" та "кулЄшЄй", пімільйона статей про "польову" разом з "полЄвою" кашами, до яких треба додати ще 5-10 тисяч рецептів "чумацьких каш" обома "братніми" мовами. Таким чином матимемо, без врахування решти слав'янських мов, понад 1,5 міліона статей.

Я ділю цей "кулінарний спадок" на дві частини: 
1) Рецепти на тему "як це варила баба Маня, моя бабуся, сусідка тощо";
2) Руцепти "від мого прадіда, старого бджоляра чи від онука атамана чумацької валки".

Пропоную відкинути всі нашарування, які привнесли жіночі руки та розум, зіпсовані впливом  досвіду кухні з її набором каструльк, мисочек, полумисків, ножичків на кожну операцію та чотирма, як мінімум, газовими комфорками під руками. Всі ці "зручності" привнесли до рецептури такі "ізврати", як готування вселяких "зажарок" на окремій пательні, відбирання частини бульону та його охолодження, щоб розбовтати 3-4 яйця, або використання "тушонки" з бляшаної банки. Гадаю, втомлений за день "головний костратор" не мав ані часу ані бажання заморочувати собі голову та витрачати зайвий час, коли навколо "нарізають кола" з десяток або більше голодних парубків, кожен вагою близько десятої частини тонни.

Отже, вважатимемо, що було багаття, казан, захалявний ніж на велика дерев'яна ложка з довжелезним держаком, або якесь "весло" (той, хто хоч раз спробував варити польову кашу без цього девайсу, обов'язково вистругає собі його у першому ж гайку).
  



Спочатку у казан кидається сало, весь час мішати, як підтопиться, засипається друбненько різана цибуля, колі зазолотавиться, кидати м'ясо шматочками (баранина, свинина, або на свято - півень), коли м'ясо "підрум'янилося", кидають картоплю кубиками по 10-20мм. І тільки коли буде готова картопля, на сцені з'являються вода та промите пшоно. Хвилин через 20 вливають яйця, при скаженому перемішуванні, щоб вони у окропі перетворилися на тоненькі ниточки. Не жаліти перця, лаврушкі, солити за смаком. за хвилину до фіналу засипати дрібно різані зелену цибулю, укроп, петрушку та влити чарку горілки. Другу чарку випити кухарю та починати різати хліб. За цей час каша трошки "настоїться" і....
Смачного!!!!!!!
avatar
0
2 Східняк • 17:46, 18.09.2014
А тут величезний реферат по темі. Власникам повільного, лялькового інтернету краще і не пробувати читати, бо літер забагато. Нажаль поле тексту не може вмістити весь реферат, тому  я заливаю тільки початок, а весь текст знайдете за допомогою пошуковиків

Вісник ЛНУ іменіТараса Шевченка № 14 (177), 2009  УДК 812.161.4-2 І. А. Ткаченко
Я НЕ УАЙЛЬДА МАЮ ІДЕАЛОМ, А ЧУМАКА, ЩО ВАРИТЬ КАШУ З САЛОМ…”: 
СЕМАНТИКА ОБРАЗУ СТЕПОВОГО КУЛЕШУ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Важливу роль вестетичному увиразненні образу степу в українській літературі та його художній поетизації відіграють смакові образніелементи та образи-одороніми (запахи і аромати). Особливе місце в художньо-літературнійрецепції степу належить смаковій характеристиці степових реалій – квітам, травам, їжі. Письменники можуть не вживати прямі смаконазви, проте семантичне поле смак представлене опосередковано черезхудожньо-контекстну актуалізуацію інших рецепторів, зберігаючи естетику смакової модальності. Цікавлячись феноменом степу в українській літературі, його поетикою і поезією в цілому, об’єктом уваги статті обрано характерну образотворчу деталь в художньому тексті – образ-символ степового кулешу в його системному вияві, зокрема через естетичну призму смаку і запаху.
ComForm">
avatar
Пошукові собаки

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:

Останнє з ради

1. Обыграть казино тепе...

2. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

3. Улюблена гра

4. Ваш улюблений гетьма...

5. Залежність від УСЬОГ...


Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика

Всього онлайн: 1
Вільних мандрівників: 1
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!