Легенда про Степана Плаха

Ні, паничу, не так ви розказуєте; а це ось як було. У Мазепи родився син. Цар Петро був кумом. От як уже були на підпитку, то Петро й призвав до себе козака Степана Плаху. А той Степан Плаха такий був чоловік, що знав усе, що буде наперед за сто літ.
– Скажи, – каже, – Степане Плахо, що зо мною буде?
– А от що з тобою буде, царю, – каже, Плаха, – через тридцять літ твій крещеник воюватиме на тебе.
– Брешеш, Степане, – каже Петро, – чи то можна, щоб моє дитя підняло на мене руки?
Та й звелів забить Плаху в кайдани і посадить у темницю, не подавать йому ні пити, ні їсти, тілько ріжок з табакою положити коло його.
– От же, – каже, – тобі, Степане, ріжок табаки. Коли твоя правда, то ти в темниці будеш жить тридцять літ одною табакою; а коли брехня, то згинеш.
Посадив, та й байдуже опісля на того Плаху. А Мазепенко тим часом росте, і скоро сповнилося йому тридцять літ, зараз зібрав свою ватагу, гайда в степ, та й забушовав!
– Гей, каже, царю, давай на погуляньє!
Петро жахнувся. Знав, що ніякою силою не одоліє.
Мазепенко бо цей такий був ломусь, що поставив пушку на долоні, та як стрелив із Бикова, то досягнув аж у Остер і розбив в Острі церкву. І досі стоїть та церква розбита.
Узяли царя Петра думки, та гадки: сумує на столиці, не може жодної ради приложити. Коли ж де взявсь старий солдат:
– А що, – каже, – царю! Бач тепер, що правду казав Степан Плаха.
– Який Степан Плаха?
– Який! А забув хрестини в Мазепи? Там Степан Плаха тобі сказав, як у око вліпив, що твій хрещеник через тридцять літ воюватиме на тебе.
То Петро аж за голову вхопивсь.
– Зараз, зараз випустіть його з темниці!
Прийшли до Степана царськії слуги, та як глянули на його, то аж за серце їх заколупило. На тому Степані Пласі вже тільки кожа та кості, увесь аж мохом обріс, і борода до пояса. Біля його ріжок, але в ріжку вже пусто. Як би ще днем, або двома, Петро опізнивсь, то тілько б і бачили Степана Плаху!
От-то зараз розбили на йому кайдани, понесли на носилках до Петра, бо куди вже йому самому йти! Принесли до царя, то царь аж сльозами вмився.
– Прости, – каже, – мене, Степан Плаха, за твою обіду! Прийшлось і мені тепер круто. Мазепенко гасає по степу, та зове на погуляньє.
То Плаха тоді:
– Все забуваю, та ще й з біди тебе визволю. Дай тільки мені вигуляться на волі!
От і пішов гулять. П’є Степан Плаха день, п’є другий, п’є третій. І як вигулявся, то бере з собою одинадцять козаків, а сам дванадцятий, та й гайда в степ. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв, та й об’їхав їх кругом. Як об’їхав, то козаки мазепенкові мов подуріли і стали один одного колоть та рубать. А Мазепенко навтікача, а Степан Плаха з козаками за ним; скоро настиг, зараз його і проколов списом. Але то бісова тварь! Ізожрав один спис, ізожрав другий, ізожрав третій, і так всі одинадцять списів поїв, та вже як ударив його Плаха своїм дванадцятим, тоді вже йому і капут. А потім узяв Степан Плаха Мазепенка, спалив, та й попел по степу розвіяв. То оце в пам’ять тому Пласі і ярмарок у нас на Остап’ї.
От з-за того вражого Мазепенка розгнівався дуже цар Петро на Вкраїну. Зараз шле указ, щоб рубили в пень увесь народ.
Уже й шаблі повиймали, щоб рубать.
А тут усюди у труби смутно, та жалібно вигравають, а по церквах молебни правлять, щоб одвернув Господь гнів царський.
Аж ось шле Петро другий указ: велить всім голови здіймать.
То вже й шаблі подпускали, але ще таки не здіймають. А тут усюди у труби смутно, та жалібно вигравають, а по церквах молебни правлять, щоб помилував Господь невиннії душі.
Колі ж шле Петро третій указ: прощає увесь народ. Тоді вже всюди скоки та музики. Звеселився весь люд християнський.

Джерело: http://ua.raskazka.net/stepan-plaha/

Також може зацікавити:

• Легенда про Богданову каплицю
• Легенда про відважного козака
• Легенда про запорізьких козаків
• Легенда про козака Чорнобая
• Легенда про те, як Б.Хмельницький за полонених платив
• Легенда про Війни Б. Хмельницького