Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Чи потрібно запровадити смертну кару?
Всього відповідей: 968

Теревені
 
200

Сувій однодумців
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.

Бібліотека української літератури: книги, біографії, реферати, твори

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2016 » Вересень » 4 » Легенда про Степана Плаха
12:33

Легенда про Степана Плаха

Ні, паничу, не так ви розказуєте; а це ось як було. У Мазепи родився син. Цар Петро був кумом. От як уже були на підпитку, то Петро й призвав до себе козака Степана Плаху. А той Степан Плаха такий був чоловік, що знав усе, що буде наперед за сто літ.
– Скажи, – каже, – Степане Плахо, що зо мною буде?
– А от що з тобою буде, царю, – каже, Плаха, – через тридцять літ твій крещеник воюватиме на тебе.
– Брешеш, Степане, – каже Петро, – чи то можна, щоб моє дитя підняло на мене руки?
Та й звелів забить Плаху в кайдани і посадить у темницю, не подавать йому ні пити, ні їсти, тілько ріжок з табакою положити коло його.
– От же, – каже, – тобі, Степане, ріжок табаки. Коли твоя правда, то ти в темниці будеш жить тридцять літ одною табакою; а коли брехня, то згинеш.
Посадив, та й байдуже опісля на того Плаху. А Мазепенко тим часом росте, і скоро сповнилося йому тридцять літ, зараз зібрав свою ватагу, гайда в степ, та й забушовав!
– Гей, каже, царю, давай на погуляньє!
Петро жахнувся. Знав, що ніякою силою не одоліє.
Мазепенко бо цей такий був ломусь, що поставив пушку на долоні, та як стрелив із Бикова, то досягнув аж у Остер і розбив в Острі церкву. І досі стоїть та церква розбита.
Узяли царя Петра думки, та гадки: сумує на столиці, не може жодної ради приложити. Коли ж де взявсь старий солдат:
– А що, – каже, – царю! Бач тепер, що правду казав Степан Плаха.
– Який Степан Плаха?
– Який! А забув хрестини в Мазепи? Там Степан Плаха тобі сказав, як у око вліпив, що твій хрещеник через тридцять літ воюватиме на тебе.
То Петро аж за голову вхопивсь.
– Зараз, зараз випустіть його з темниці!
Прийшли до Степана царськії слуги, та як глянули на його, то аж за серце їх заколупило. На тому Степані Пласі вже тільки кожа та кості, увесь аж мохом обріс, і борода до пояса. Біля його ріжок, але в ріжку вже пусто. Як би ще днем, або двома, Петро опізнивсь, то тілько б і бачили Степана Плаху!
От-то зараз розбили на йому кайдани, понесли на носилках до Петра, бо куди вже йому самому йти! Принесли до царя, то царь аж сльозами вмився.
– Прости, – каже, – мене, Степан Плаха, за твою обіду! Прийшлось і мені тепер круто. Мазепенко гасає по степу, та зове на погуляньє.
То Плаха тоді:
– Все забуваю, та ще й з біди тебе визволю. Дай тільки мені вигуляться на волі!
От і пішов гулять. П’є Степан Плаха день, п’є другий, п’є третій. І як вигулявся, то бере з собою одинадцять козаків, а сам дванадцятий, та й гайда в степ. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв, та й об’їхав їх кругом. Як об’їхав, то козаки мазепенкові мов подуріли і стали один одного колоть та рубать. А Мазепенко навтікача, а Степан Плаха з козаками за ним; скоро настиг, зараз його і проколов списом. Але то бісова тварь! Ізожрав один спис, ізожрав другий, ізожрав третій, і так всі одинадцять списів поїв, та вже як ударив його Плаха своїм дванадцятим, тоді вже йому і капут. А потім узяв Степан Плаха Мазепенка, спалив, та й попел по степу розвіяв. То оце в пам’ять тому Пласі і ярмарок у нас на Остап’ї.
От з-за того вражого Мазепенка розгнівався дуже цар Петро на Вкраїну. Зараз шле указ, щоб рубили в пень увесь народ.
Уже й шаблі повиймали, щоб рубать.
А тут усюди у труби смутно, та жалібно вигравають, а по церквах молебни правлять, щоб одвернув Господь гнів царський.
Аж ось шле Петро другий указ: велить всім голови здіймать.
То вже й шаблі подпускали, але ще таки не здіймають. А тут усюди у труби смутно, та жалібно вигравають, а по церквах молебни правлять, щоб помилував Господь невиннії душі.
Колі ж шле Петро третій указ: прощає увесь народ. Тоді вже всюди скоки та музики. Звеселився весь люд християнський.

Джерело: http://ua.raskazka.net/stepan-plaha/

 





Автор: Ладзьо


Також може зацікавити:

Категорія: Легенди, перекази | Переглядів: 2434 | | Теги: Цар Петро, легенда, Петро Плаха | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar
Пошукові собаки

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:

Останнє з ради

1. Обыграть казино тепе...

2. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

3. Улюблена гра

4. Ваш улюблений гетьма...

5. Залежність від УСЬОГ...


Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика

Всього онлайн: 2
Вільних мандрівників: 2
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!