Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?

Категорії розділу
Битви [1]
Історична нотатка [8]
Культура, побут і життя козаків [4]
Легенди, перекази [0]
Думи і балади [1]
Походи [1]
Вітання [2]

Січова рада:
Що таке ГОПАК?
Всього відповідей: 265

Куток у тенетах:
створити сайт

Слухати козацькі пісні:



Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Всього онлайн: 3
Вільних мандрівників: 3
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:


Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Пошта

Залиш свою скриньку для низового козацтва:


Головна » 2010 » Квітень » 17 » Підкамінь
21:46
Підкамінь
Підкамінь - селище міського типу Бродівского району Львівської області, Україна. Розташоване на мальовничому узгір’ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Територія Підкамінського ключа знаходиться в межах Вороняцького і Кременецького кряжів, які, простягаючись із заходу на схід, нагадують гірський хребет з висотами, що перевищують 400 м над рівнем моря. На південь від Підкаменя височить горбогірне пасмо Подільських Товтр, прозваних в народі Медоборами. Саме ж селище знаходиться безпосередньо на стику цих височин.
Більше п’яти з половиною століть налічує його писемна історія. Згідно писемних джерел, саме 1441 рік вважається першою згадкою про «місто під Каменем». За цей поважний вік не одна подія відбулася на цій благодатній місцевості, зробивши Підкамінь однією з найбільших перлин краю. А відомий він, насамперед, своїми історичними пам’ятками, на першому місці серед яких знаходиться монастир «Походження Дерева Хреста Господнього» студитського уставу.
Завдяки географічному розташуванню, сприятливому для проживання людей клімату і багатому на воду, родючі ґрунти, рослинний і тваринний світ ландшафту, територія сучасної Підкамінеччини приваблювала до себе людність починаючи із стародавніх часів.
Одним із свідків минулого є унікальна пам’ятка природи – скелястий велетень, розташований на високому узгір’ї на північно-східній околиці селища, прозваний в народі «Каменем». Звичайно, що 16-ти метровий кам’яний останець своєю величчю завжди привертав до себе увагу. В очах наших далеких предків він порівнювався з чимось духовним, надприродним. Знахідки у підніжжі Каменя фрагментів посуду висоцької культури ранньозалізного часу (ХІ-VII ст. до н.е.) та періоду Галицько-Волинської держави (ХІ-ХІІІ ст.), засвідчують використання його, у першому випадку, в ролі ідола, обереги місцевих жителів і землі від усього злого, а у другому – наскельного храму-фортеці. Можливо саме із цими часами пов’язується ніша, зроблена у формі стилізованого серця із західного боку Каменя. Там могли відбуватися язичницькі обряди давніх мешканців цієї території, приносилися жертви для умилостивлення богів.
На вершині кварцового пісковика чиясь рука видовбала 6 ям-могил глибиною 0,4 – 0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев’яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець Тустань і Бубнище. Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудований церква оборонного характеру. І ніби за історичною спадковістю до сьогоднішнього дня у західній околиці пам’ятки збереглися кам’яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.
Можливо, із слов’янських часів походить й стародавня назва гори, де зараз височіє монастир – «Рожаниця». Завдяки історико-етнографічним дослідженням встановлено, що язичницькі божества Роду, Рожаниці у наших далеких предків ототожнювалися з процесом родючості і народження.
В глибині Рожаницької гори, на схід від Каменя, знаходяться дві печери із слідами людської діяльності. Дослідженнями Бродівського краєзнавчого музею у 2001 р. встановлено, що вони мали природне походження і в давнину могли використовуватися як печерні церкви або каплиці. Однак, на початку XVIII ст. звідти почали видобувати камінь для спорудження монастирських оборонних укріплень, вирізаючи його за допомогою пил і відколюючи залізними і дерев’яними клинами.
Навпроти Каменя, на пагорбі, височить монастир «Походження Дерева Хреста Господнього». У недалекому минулому це був домініканський римо-католицький кляштор «Успіня Пресвятої Богородиці, Хреста Господнього, Апостолів Петра і Павла та всіх Святих».
$IMAGE1$
Переглядів: 527 | Додав: Tarakan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0  
1 kr@vchenko   (18.04.2010 13:41)
Дуже схоже на моє рідне містечко! happy

Ім`я *:
Email:
Код *:
Зайди в курінь!
Пcевдо:
Пароль:

Пошук

Чим зайнятись?!
Слухати козацькі пісні
Слухати музику!
Зворотній зв'язок
Написати листа!
Заробіток на сайті
Заробити гроші!
Гаряче обговорення на форумі
Гаряче обговорення!

Що тут у нас?

Народне слово:

Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко

Гукнеш?
 
200

Сувій однодумців
:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]

Слово Оріїв - свіжий погляд на світ

Відкрий для себе спорт

Святослав Хоробре

iсторико-краєзнавчий сайт

Школа Бойового Гопака 'ХОРС', м.Павлоград

Кнопка СОУ

Військо

Історія

Книгобачення. Український видавничий портал.

Народний оглядач

 Хмельницька обласна федерація Бойового Гопака



Хостинг від uCoz