У пісні «Їхав козак за Дунай» змальована поетична картина Семеном Климовським, яка відображає картину, коли молодому парубку доводилося покидати рідних, рідний дім, неньку і йти на військову (козацьку) службу.  
  Козацька служба – це священний обов’язок, справа честі, вияв любові до рідної землі, Батьківщини. Але тепер друзями козака є вороний кінь та зброя ясна. А його кохана дівчина нехай чекає його з війни зі славою. 
 
  Дівчина розуміє, що може більше не побачити свого миленького коханого, без якого їй не бачити радості й щастя, тому страждає і плаче. Народна пісня «Їхав козак за Дунай» побудована на емоційному діалозі, в якому є багато повторів, звертань, ласкаво-пестливих слів.
 
  Слова пісні: Семен Климовський
 
 
 
 
 
 Їхав козак за Дунай, 
Сказав: "Дівчино, прощай!" 
Ти, конику вороненький, 
Неси та гуляй.
  
 
– Постій, постій, козаче! 
Твоя дівчина плаче. 
Як ти мене покидаєш – 
Тільки подумай!
  
– Білих ручок не ламай, 
Карих очей не стирай, 
Мене з війни зо славою 
К собі ожидай!
  
– Не хочу я нічого, 
Тілько тебе їдного. 
Ти будь здоров, мій миленький, 
А все пропадай!
  
– Царська служба – довг воїнський, 
Їхати пора до війська, 
Щоб границю захищати 
Від лютих ворогів.
  
– І без тебе, мій любезний, 
Враг ізгине лютий, дерзкий. 
Ти на війну не ходи, 
Мене не остав!
  
– Що ж тогди козаки скажуть, 
Коли ж побіди докажуть, 
Що довг царський я забув 
І себе й людей.
  
– Ой мій милий, мій сердечний. 
Коли ж рок судив так вічний, 
Ти на войну поїжджай. 
Мене не остав!
  
– Ой я тебе не забуду, 
Поки жить на світі буду! 
Зоставайсь, здоровенька, 
Прощай, миленька.
  
Свиснув козак на коня, – 
Зоставайся, молода. 
Я приїду, як не згину 
Через три года!
 
  
 
		
	
 
 
  
 
 
 Автор:   INDRA   
  
 
 
 
 Також може зацікавити:
 
  |