У цій книзі розповідається про побут юних козаків,- звичайних хлопців та дівчат з міст та сіл,що потрапили до Дитячого табору "Козацька фортеця" устрій якого наближений до умов справжньої Запорізької Січі. Але це не просто книга про пригоди, це книга про дітлахів, що змогли переглянути життєві орієнтири, стати на шлях піднесення, навчитись бути лідерами. Дитяча книга про справжню козацьку дружбу, хоробрість, чесність, кмітливість та уміння перемагати. Читаючи книгу, Ви поринете у вир справжнього життя козаків.
"За вікном змінювалися краєвиди. Київ давно лишився позаду. Мені не терпілося якнайшвидше потрапити до табору. Але їхати треба було кілька годин. Я задивився у вікно. Ох, і краса ж навколо! Ми мчали повз безкраї поля, засіяні соняхами та пшеницею, степи, лісосмуги, через села, в яких перехожі зацікавлено озиралися на колону різнокольорових автобусів. Кури і гуси тікали з дороги, а собаки захоплено гавкали вслід.
Мабуть, у давнину так само дивилися люди на козацьке військо, яке на конях під корогвами вирушало в похід."
З книги Наталії Приступ "Пригоди у Козацькій Фортеці"
Особисто від мене, я люблю читати красиву літературу про козаків. В дитячі та підліткові роки прочитав багато. І друзям радив, вдячні посьогодні всі мені, що не дивились "Том і Джері", а бачили перед собою красивіший світ. Щодня читаю своєму братчику цю книгу. Він у захваті. Хотів б і я, хоч на хвилинку зануритись в той світ, який він бачить, коли читаю книгу її, помітно в його очах, коли прочитую чергову пригоду, із захватом він слухає її.