Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Настрій під устрій Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Чат козаків Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Хто такі козаки?
Всього відповідей: 1034

Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Сувій однодумців


Книгобачення. Український видавничий портал.

Рідне

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2016 » Серпень » 31 » Про що говорили козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу
10:09

Про що говорили козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу


Пугу-Пугу!

Нещодавно я надибав чудовий твір одного школяра. Мені, на жаль, не вдалось знайти його імені, проте не можу не показати його вам.

Темою твору є: «Про що говорили козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу».

Коли стрілянина ляхів припинилася, козаки жваво попливли на вузьких човнах, дружно гребли веслами, обережно минаючи мілини, здіймаючи птахів і згадуючи подвиги свого отамана. Вони згадували, як Бульбу обрали кошовим під Дубно, коли всі розділилися на дві групи, як славно говорив він про козацьке товариство. А тим, хто не брав участь битві під Дубно, розповідали деякі епізоди з неї. Один, вже немолодий козак, який «понюхав пороху», розповідав двом молодим запорожцям про те, як Тарас, рятуючи товариша, один кинувся на загін вершників.

Кілька запорожців згадали його промову під Дубно. Вони розуміли тоді, що для багатьох це буде останній бій, але за святу Русь готові були віддати свої життя. «Так, - говорили козаки , - хороший товариш був Тарас. Не дарма говорив слова про товариство: він надихав нас на подвиг і сам зробив багато подвигів в славу товариства і рідної землі. Адже як він рубався з ляхами, скільки їх в капусту скришив? І от не вберегли ми його. Не хотів Тарас люльку залишати на чужій землі, а довелося залишатися самому. Але і в останні хвилини свої не думав він про смерть, а думав про нас, про своїх товаришів: «До берега, хлопці, до очерету, там човни, беріть все і йдіть!» - Кричав Тарас. І ось ми на волі, а він у сирій землі.

«А коли стратили Остапа, - говорили інші козаки, - хоч і сильно сумував Тарас, але не занепав духом , не пішов відлежуватися в свій хутір, а став страшно мстити ворогам за Остапа і вбитих товаришів».

«— Боже мій! Яка людина була! Мій батько з ним у трьох походах... Кажуть, під Дубно він сина молодшого власноруч вбив, не витерпів сорому від зрадника...

— Зате за старшого його, Остапа, всі уманці, як один, все б віддали. Ті, хто залишився в живих під Дубно, розповідають про нього, як про казкового богатиря...

— Ніякий він не казковий, а козацький. Козацький син і козацький отаман. Син Тараса Бульби і товариш його. Розумієш?»

І ще багато про що говорили вони. Про те, звідки і коли прийшов Тарас із синами на Січ, згадали, як заради Вітчизни не пошкодував Тарас життя свого молодшого сина – зрадника. «Не пошкодували б і ми життя за Тараса. Тепер наша черга мстити за нього ворогам і оберігати улюблену Вітчизну».

Життя Тараса Бульби – подвиг, а подвиги гідні пісні. Хто ж такий Тарас Бульба? Це представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя. Він любив свою рідну Україну і нічого не знав вище та прекрасніше удалого козацтва, бо відчував і те й інше в кожній краплі крові своєї.

«— А я на Січ пізніше прийшов. Я вперше про нього від кобзаря Перебенді почув... Гадав, прикрасив — такого не буває. А побачив на очі — відразу ж з ним у похід пішов. Тепер знаю, він справді жива легенда...

— На жаль, не жива... — і обернувся на згасаюче полум'я.

— Ні, жива! Ми пам'ятатимемо. Ми дітям, онукам розповімо — значить буде жити у пам'яті. Він як... як Господь на хресті за усіх нас смерть прийняв... Як же можна таке забути!»

І довго ще лунали на Дністрі голоси.

Хочу висловити велику подяку учню, творцю цього твору від усього порталу «Пугу-Пугу! Козак з лугу». Надіюсь, що ви, читачі, збагатились новими знаннями про Тараса Бульбу. До нових зустрічей.





Автор: eduard_sobotnyk


Введіть скриньку:

Також може зацікавити:

Категорія: Цікаве | Переглядів: 183 | | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:


Чим зайнятись?
Реєстрація
Реєстрація на сайті

Останнє з ради

1. Капусняк

2. Mount and Blade: Чес...

3. Конкурс! Ваша УЯВА Й...

4. Конкурс до дня народ...

5. Патріотичні пісні!!!


Народне слово:
Московські чернетки

Грецькі вісточки

Османський ярмарок

Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика


Всього онлайн: 3
Вільних мандрівників: 3
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!