Матеріал взято з www.unovolia.pp.ua Це малі вирізки з довшої статті, яку у львівській тюрмі „Бриґідки"
весною 1934 року написав провідний діяч ОУН Зенон Коссак. Лекційною
працею про український націоналізм користувалися українські політичні
в'язні в тій тюрмі. Праця не має заголовку, ні підпису автора з
конспіративних причин. Її переписували в'язні і передавали іншим.
Один
примірник зберігся завдяки тому, що його з оригіналу переписали тодішні
політичні в'язні — Василь Крупа і А. Глушко в місяцях травні-липні 1934
року. Копію з тюрми виніс Василь Крупа і склав її до диспозиції
Архіву-музею ім. Степана Бандери при Головній Управі Ліги Визволення
України в Торонто. Кожний суспільно-політичний рух мусить мати своє
обґрунтування у філософії, а на її основі мусить мати свій світогляд.
(Світогляд – це знати суть існуючої дійсності, знати відношення людини
до окружаючого світу й зовнішнього окружаючого світу до людини.) І так,
коли візьмемо комунізм, то побачимо, що він має своє обґрунтування у
філософії матеріалізму, а на його основі будує матеріалістичний
світогляд, який каже, що умови (об'єкт) впливають на хід людської
думки. Це твердження у дальшу чергу доводить, що початком і підставою
всього є матерія. Таке філософічне охоплення справи дало нові погляди
на суспільне життя. Матерія – це основа всього, — каже філософія
матеріалізму. Коли ж матеріалісти прийшли до вирішення суспільних
питань, тоді сказали: підставою всього в житті суспільства є економія.
На економії будується все інше, як наука, культура, мистецтво і т. д.
Бачимо, що світогляд, на якому спирається той чи інший рух, вказує нам
шлях даного руху. Тому не може бути ніякого суспільно-політичного руху,
який не мав би свого світогляду. Так само і український націоналізм має
свій світогляд, на якому опирається. Український націоналізм як
світогляд має своє обґрунтування у філософії волюнтаризму. Волюнтаризм
- це філософічна система, яка признає першість у житті волі. Воля,
хотіння є чинником нематеріальним, тому філософія волюнтаризму признає
першість нематеріальному чинникові - волі, з того виходить, що він є
явищем ідеалістичним. Ідеалізм у противагу до матеріалізму каже, що
ідея (хотіння) впливає на хід людської думки, на умови (об'єкт). Бачимо
тут протилежне зіставлення понять, що говорять аж надто ясно про
незгідність цих двох світоглядів. В основу волюнтаризму входять два
поняття: воля і енергія. Німецький філософ Шопенгауер, творець
волюнтаризму, працю щодо якого він не докінчив, каже: „Світ це воля,
світ це вічне хочу, що є основою всякого життя". Приймаючи таке
твердження, бачимо, що початок світу лежить у нематеріальному викликові
волі. Воля знову у своєму діянні дає початок енергії. Енергія — це
діюча сила і є у своєму початку нематеріальна. Вчені фізики кажуть, що
розбиваючи матерію на атоми, мікроми, доходять до нематеріального
елементу енергії і від цієї енергії поворотною дорогою можуть дійти до
матерії. Такий науковий доказ говорить про вагу нематеріального
елементу волі й енергії в житті. Коли воля є причиною космічного укладу
земської кулі, тоді воля переходить на людей, які являються частиною
всієї природи. Є та різниця, що воля, яка керує космосом, є підсвідома,
а людина, як найбільш досконала істота в природі, наділена розумом, має
свідому волю. Звідси приходимо до твердження, що людська свідома воля
являється частиною підсвідомої волі всесвіту, значить, людина являється
частиною природи, хоч панує над нею і її оформлює... Щоби будувати
нове, треба заперечити існуюче. Коли український націоналізм заперечує
стан поневолення української нації, коли заперечує стан визиску, коли
заперечує цей стан, де панує соціальна нужда, а на це місце дає нове
життя, то цей рух є революційним... Кожний суспільно-політичний рух, що
хоче бути переможним, мусить звернути велику увагу на виховання своїх
визнавців. Так є у всіх народів, які стремлять до перемоги й розросту.
І український націоналізм стоїть перед цим завданням, а це завдання
його надто велике, бо стоїть перед перевихованням всієї української
нації й здобуттям державної незалежності. І це велике завдання
виповнить українська нація тоді, коли її молодь буде великою,
шляхетною, високоідейною, дисциплінованою, сильною, характерною, коли
віддасть себе всеціло рухові й буде його гідно заступати. Це виховання
є незвичайно важне, воно має захопити кожного націоналіста(-ку), коли в
дійсності лежить їм на серці добро справи і батьківщини. Немає нічого
кращого, нічого гіднішого, немає більшого щастя в житті людини, як бути
борцем за краще майбутнє свого народу і батьківщини. Це є те, що
підносить людину на вершини життя, робить з неї героя, велетня, борця
за краще майбутнє. До того допровадити може людину лише безмірна любов
до свого рідного. З безмежної любові націоналіста до України постане
Українська Незалежна Держава. І так є у всіх народів. Прикладом цієї
безмежної любові до свого рідного є Д. Данилишин, який в обличчі смерті
виявив таку велику любов до свого рідного, що з його грудей неслися мов
молотом ковані слова: „Я жалую тільки того, що не можу більше працювати
для Неньки України». Слова ці – це повний вираз любові аж до
самовідречення. Хто в собі витворює такі почування, цей мусить здобути
собі гідність найкращого борця... www.banderivets.org.ua/