В козаків завжди мусили бути напоготові свіжі коні. Тому за коней відповідали так, як ніколи. Кожен мав свого коня, найчастіше в кожного козака був один кінь, або два. Були й піші козаки. Коней покривали різними засобами захисту, найчастіше це були рядна, обшиті кольчугами. Сідло робили в кількох екземплярах. Старалися надто не перевантажувати коня, бо він міг швидко втомитися. Тому коням заздалегідь готували багато паші, особливо на зиму. Так і повелося, що козак без коня, як без шаблі – не козак.