Дани́ло Павлович
Апо́стол
(14 грудня) 1654, Великі Сорочинці — † 17 (28січня) 1734) — український
військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття,
миргородський полковник в 1683—1727 роках, гетьман Лівобережної України в
1727—1734 роках. Данило Апостол народився в селі Великі Сорочинці на
Полтавщині. Походив з відомого козацько-старшинського роду Апостолів, які майже
80 років з 1659 по 1736 роки тримали в своїх руках полковницький уряд у
Миргородському полку (Павло, Данило, Павло Апостоли) і мав молдавське боярське
походження. У 1682 році обраний миргородським
полковником, у 1687 звільнений з посади гетьманом Іваном Мазепою як прибічник
Івана Самойловича. У 1693 році знову обраний на полковий уряд до 1727 року.
Відзначився під час Азовських походів, у 1696 разом з гадяцьким полковником Боруховичем
розбив на річці Ворсклі війська кримського хана та гетьмана ханської України
Петрика. Здобував фортеці Кизикермен і Очаків.
|