17 вік. Річ Посполита обійнята вогнем, спровокованим сваркою православного полковника Богдана Хмельницького з паном Чаплінським, який запоров на смерть сина полковника. Ображений Хмельницький підняв Запорізьку Січ, призвав кримських татар під буттям на чолі Туган-бея, розбив війська короля Владислава. На тлі диких грабежів, погромів, грандіозних батальних сцен благородний шляхтич Ськшетуський і жорстокий козацький отаман Богун добиваються любові красуні-польки. Хіт польського прокату! Цей історичний блокбастер буде покрутіший за багато голлівудських епопей! Переглянути можна тут.

Постійні суперечки з турками вимусили козаків створити свою флотилію. І роль козацького флоту в становленні кордонів сучасної України не можна недооцінювати – саме завдяки запорожцям АРК Крим зараз знаходиться на території нашої держави, а не Туреччини. Морські походи козаків Наше славне козацтво — явище єдине в своєму роді в світовій історії. Воно покликалося до життя саме потребою захисту батьківщини, а не з метою грабежів торговельних шляхів, як це інколи представляють окремі дослідники. І якщо козаки пускалися в погоню за ордою аж до берегів Чорного моря, то не тільки відібрати загарбане хижаками-кочівниками, а в першу чергу врятувати ясир. У багатьох випадках це вдавалося, зокрема, коли ворога вдавалося наздогнати в степу. До морського походу запорожці готувалися дуже старанно. Його організація охоплювала такі етапи: вибори старшого — похідного отамана, визначення мети походу, розподіл козаків на екіпажі, вибір місця і часу для будови чайок, забезпечення їх необхідним оснащенням та озброєнням. За кілька тижнів до походу на Дніпрі на численних островах збирали матеріал для будови і оснащення чайок. Кожен загін-екіпаж у складі якого було 50-70 козаків, будував чайку для себе протягом кількох тижнів. Залежно від того, яким великим мав бути похід, від кількості його виставлялась флотилія величиною від кільканадцяти до 80-100 чайок. Таке швидке створення величезних флотилій можливе було завдяки досконалій організації. Для будівництва використовували липу, вербу, ситник, яких у районі Дніпра було вдосталь. Так, великі бори тягнулися правим берегом Дніпра, в районі порогів та на багатьох його островах. Щодо самої чайки, то слід сказати, що був це великий морський човен, у якому могло вміститися від 50 до 70 чоловік, — з оснащенням, озброєнням та провіантом. Головною його частиною, як свідчить французький інженер Боплан, був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липового або вербового дня, поширюваний вгору. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і видовжуючи його із зростанням висоти, а човен забезпечували жердинами. Міцно спаяні дошки обводили колодою з липової кори і обливали їх смолою. будова чайки будова чайки Потім ззовні на обох бортах колодою з липового лика і дикої вишні прив'язували снопи очерету. Снопи ці не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли наповнився він водою. Охороняли вони також екіпаж від куль, які летіли низько, й водночас сповнювали роль буферів. Воду, яка вливалася до середини, в... Читати далі »

Щоб закачати будь-який файл з розділу козацьких пісень чи відео роликів, вам потрібно зареєструватися, всі інші файли можна закачувати без реєстрації

Історія славного війська Запорізького назавжди запишеться світлою сторінкою в пам’яті українського народу. І це не дивно, адже яку визначну ролю в житті України впродовж більше ніж двох століть відігравала Cіч. Ґрунтовне дослідження Запоріжжя вченими-істориками почалося в ХІХ столітті. І продовжувалось у совєтський час. Особливого значення вивчення історії козацтва набуває зараз. В літературі знайшли відображення численні аспекти та проблеми суспільно-політичного устрою війська, побуту козаків, тощо.

Та все ж є деякі питання, які не були достатньо висвітлені в дореволюційній та совєтській історіографії, і одне з них – питання озброєння Запорізького війська. Плідно вивчати історію будь-якого військового формування чи досліджувати ту чи іншу військову подію, битву, облогу за участю козаків неможливо, не беручи до уваги бойових характеристик козацької зброї, стану озброєння окремих частин і таке інше. Письмові джерела, на жаль, дають мало інформації щодо зброї тих часів – як козацької, так і будь-якої іншої. Тому великого значення при розгляді цього питання набувають матеріяльні пам’ятки, а саме зразки козацької зброї, що дійшли до нашого часу і зберігаються, як правило, в фондах історичних та краєзнавчих музеїв.

Одна з таких збірок козацької зброї зберігається у Дніпропетровському історичному музеї ім. О. Поля. Жоден музей в Україні та, мабуть, і в світі не має такої різнобічної, добре підібраної колекції. За 143 роки свого існування музей зібрав близько сорока зразків козацької зброї. Це зібрання дає найбільш повне уявлення про озброєння запорізьких козаків у XVI-XVIII століттях.

Початок створення цієї колекції зброї пов’язаний з ім’ям відомого катеринославського колекціонера та громадського діяча Олександра Поля (1828-1890). В 1888 році він відкрив у Катеринославі приватний музей українських старожитностей, який налічував близько 5 000 експонатів. Серед них було й кілька десятків зразків запорізької вогнепальної і холодної зброї – це рушниці, гармати, списи, шаблі, луки, тощо. Після смерті О.Поля музей було закрито, а зібрана колекція зберігалась в одному з катеринославських банків, поки в 1906 році не була передана на тимчасове зберігання до нещодавно створеного Катеринославського обласного музею імені Поля. Його було урочисто відкрито у травні 1902 року, а очолив його відомий український історик Дмитро Яворницький (1855-1940), який впродовж майже сорока років очолював музей. За цей час музей з невеличкого і маловідомого провінційного зібрання... Читати далі »