Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Настрій під устрій Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Чат козаків Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Як Ви потрапили на наш портал?
Всього відповідей: 778

Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Сувій однодумців


Книгобачення. Український видавничий портал.

Рідне

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2009 » Січень » 30 » Річка, відома загибеллю козацького війська
14:51

Річка, відома загибеллю козацького війська


null
Селянин їхав кіньми неквапливо, тому запитальний погляд подорожнього не просковзнув повз увагу.

-Далеко за Кременець зібралися? - по-українськи запитав акуратно вдягнутий панич років тридцяти. На плечі в нього висіла якась плоска скринька, під пахвою тримав чи то загорнуті папери, чи величеньке дзеркало.

Зустріти показну особу, яка б говорила не по-польськи і не по-російськи, було в дивину. Припинивши коней і зацікавлено окинувши поглядом незнайомця, візник уточнив:

-А вам, якщо зволите, куди дорога стелиться?

-Узагалі-то я звик на поштових... Та вранці поки дістався з Почаєва, припізнився до відправки. Ото й думаю: де пішки, а де, може, підвезуть. Усе ж таки Кременець - місто повітове. Мені б до Верби, на поштову станцію.

-Е, я тільки на півдороги, але хочете - підвезу. А там поряд шлях із Радивилова, хтось трапиться.

Примостившись на возі, Тарас Шевченко роздивлявся вкриті осінньою позолотою чудові краєвиди, згадував теплі зустрічі в Почаєві з дотепним настоятелем лаври Григорієм, обмірковував, наскільки вдалося за кілька днів передати на чотирьох малюнках вигляд тієї незрівнянної святині. Цікавий край - Волинь. Це ж звідти, з Почаївської гори, від Успенської церкви, він уперше зміг зазирнути аж через австрійський кордон і хоч віддалеки побачити й замалювати далекий монастир на пагорбі, здається, Підкамінський.

-А ви чому з Почаєва завернули аж на Кременець? До Верби краще було б навпрошки, - порушив мовчання селянин.

-Хотів ще раз поглянути на замок Бони, на храми, на будівництво палат для ліцею. Та й шлях тут гомінкий. Я і в Почаїв через Кременець їхав недавно.

-Значить, мандруєте?

-Можна й так сказати. Хоча я по службі: маю завдання замалювати давні пам"ятки, церкви.

-Для виставок? Значить, у пакунку не дзеркало?

-Не дзеркало, малюнки тут. А оце, у скриньці, фарби, пензлі, - усміхнувся Тарас, і його бакенбарди, що переходили в обрамляючу борідку, надали обличчю якогось безпосереднього, довірливого вигляду. - Але картини не для виставок. Друкую на продаж. Цей край уже півстоліття як від Польщі перебраний Росією, а хто в ній знає Волинь? Та й уся Україна наша мало вивчена.

Селянин згідливо кивнув. І знову запала мовчанка.

Якби ж то все так просто було! Не було б, Тарасе, в тебе добрих помічників Будкова, Стороженка, Михайла Грабовського, князя Цертелєва - чи зміг би втілювати в життя свої задуми про "Мальовничу Україну"?

...Заговорили про тутешній побут, про податки, настрої людей.

-Такі, як я, із вільних людей, ще скрегочемо зубами, але терпимо, - зважував

слова візник. - А кріпакам голод і холод, їй-богу, вижити не дають. Ось кажете:

в Росії ми; так, у Росії, а польські поміщики як панували тут понад двісті літ,

так і панують. Народ бунтується, не хоче коритися ляхам. Може, чули: до кордону,

в Радивилів, на всяк випадок стягнуто додаткове військо?

Підвода підстрибнула на вибоїні і з"їхала зі шляху до переліска.

-Я вас посеред дороги не лишу. Отам моє село Пусті Івани, чи Пустоіванне.

Заїду на хвильку додому, а відтак підвезу до шляху на Вербу.

За переліском відкрилися поля, річка з іще не пожухлою під кінець жовтня

буйною травою. Вона оздоблювала високі береги, встеляла широкі заплави.

-Пляшівка, або Пляшева на неї кажуть, - пояснив селянин.

-То це та сама річка, відома загибеллю козацького війська в 1651 році? -

зацікавився Тарас. Згадалася розповідь Миколи Костомарова, котрий мандрував десь

тут два роки перед цим.

-Річка та сама, тільки до Берестечка звідси верст із десять буде, не менше.

-Ну, ви їдьте, а я ось пройдуся, роздивлюся, помилуюся, згадаю наших

лицарів-козаків.

-Чекайте ген там, за селом, я швидко...

Як це він село назвав? Пусті Івани? Справді, пусто й голо живеться тутешнім

Іванам. Та й де їм по-людському живеться по всій згорьованій Україні? От би

братів Микиту і Йосипа викупити з кріпацтва, та катма грошей. Сестра Марія, із

трьох літ сліпа, десь знемагає, хворобами обсаджена, може, поки він ото їздить,

її Бог до себе забрав...

А природа на Волині гарна всюди. Річка мов розчиняється в навколишніх луках,

не підступитися. А ставки - наче все небо в них замилувалося. Край села, більше

схожого на хутір, побачив криничовину. Джерело било пружно й життєрадісно,

виказуючи свою незнищенну силу. "Наче народ наш" , - змайнула думка. І ще спало

на гадку: воно - ніби уособлення героїв-козаків, чий волелюбний дух пробивається

крізь товщу літ і донині напуває спраглі душі, не даючи їм затягтися намулом

волячої покори.

Відклавши картини й скриньку, присів, зачерпнув повні пригорщі дзвінкої води і

пив її так, буцім з нею передавалася йому сила козацької вольниці.

Над"їхав селянин.

-Добра в нас вода. Кажуть, отут її пив сам Іван Богун, коли з полком ішов від

Вишнівця на бій до Берестечка.

-Попив і я - і мовби зачарувала вона мене потребою поглянути на берестецькі

поля, - зізнався Тарас, - Як туди дістатися?

-Якщо так, готовий вас підвезти до містечка Козина. Це недалечко. Там і замок

Тарнавських попутно побачите. Хоча, далебі, дивитися особливо нема й чого:

Богунові козаки добрий "бенкет" там улаштували, коли з-під Берестечка відходили.

Одні згарища залишилися, замок до пуття і не відбудували. А від Козина, не

сумніваюся, авжеж далі чимось під"їдете.

Видно, сама доля підказувала: треба їхати, все довкола так живо говорило про

козацьку минувшину; треба не проминути нагоди й побачити те трагічне поле,

спробувати осмислити ту славу й неславу, помолитися за полеглих; тужливо

уклякнувши над їх кістками, промовити: "Мир вашим душам, наші святі праведники".

...Згодом Шевченко, пишучи повість "Варнак" і згадуючи, мабуть, із поїздки

1846-го і Пустоіванне, вкладе у світосприйняття свого героя таке: "...Милуюсь на

прозорий невеликий ставок, увінчаний зеленим очеретом і греблею, обсадженою в

два ряди старими вербами, що пустили свої віти в прозору воду. А нижче старий,

як і її господар, млин при одному колесі, з лотками, що солодко шепочуться. На

поверхні ставу плавають гуси й качки... На березі, коло греблі, маленький

човник, перекинутий догори дном, а під навісом старого млина розвішана

рибальська сіть. А кругом хутора - дубовий ліс непрохідний, тільки в одному

місці ніби просіка, як наче навмисне для повноти пейзажу. І в цю просіку далеко

на горизонті синіють, як величезні бастіони, відрости Карпатських гір...

Час від часу навідував мене Прохір Кичатий... він мало було не потрапив у

руки поліції в Кременці...

...Я думав, як би тільки зібратися з силами і пуститися просто в Почаїв

помолитися святій заступниці почаївській..."





Автор: mike13


Введіть скриньку:

Також може зацікавити:

Переглядів: 1479 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:


Чим зайнятись?
Реєстрація
Реєстрація на сайті

Останнє з ради

1. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

2. МІСТА

3. Наш спеціалізований ...

4. ЧИ СПРАВДІ МОЖНА ЗАР...

5. Прислів'я та при...


Народне слово:
Московські чернетки

Грецькі вісточки

Османський ярмарок

Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика


Всього онлайн: 5
Вільних мандрівників: 5
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!