За скільки можна «купити» Батьківщину?

Невід’ємним атрибутом та ознакою кожного народу і влади є державні символи – Прапор, Герб, Гімн. Вони користуються величезною пошаною серед громадян. Так, коли піднімають жовто-блакитний стяг чи лунають перші акорди національного гімну, в єдиному подиху завмирають серця усіх небайдужих українців.

Історія використання української символіки досить давня і сягає ще часів київського князя Володимира Святославовича. На князівських стягах давні слов’яни зображували поганських богів, тотемні знаки, а після прийняття християнства – Ісуса Христа і святих. Трохи згодом усталилися постійні земельні герби, на основі яких пізніше сформувалися національні символи. Синьо-жовтий стяг – один з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Таке колірне сполучення датують XIII століттям, а походить воно від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева у синьому полі. Згодом українці почали використовувати різноколірні полкові, сотенні, курінні прапори, котрі називали корогвами.

Як уже згадувалось вище, історія сполучення блакитного та жовтого кольорів бере свій початок з XIII століття. Саме тоді надзвичайного поширення набули прапори з поєднанням цих кольорів. Дослідники походження українського прапора розповідають, що 1758 року розроблено спеціальну заготовку для виготовлення прапорів Лубенського полку: на одному боці на блакитному полі було зображення козака із самопалом у золотому щиті, а на другому – полкова або сотенна емблема. За свідченням сучасників, у жовті жупани та в блакитні шаровари й кунтуші були вдягнені гайдамаки Ґонти під час повстання 1768 року.

Згідно історичних фактів, саме під блакитно-жовтими, а також червоними стягами виходив народ на масові демонстрації під час лютневої революції 1917 року. Жовто-блакитний прапор вперше підняли українські січові стрільці на початку ХХ століття. Це знамено було символом українських формувань, що воювали в австро-угорській армії. На державному рівні жовто-блакитний прапор вперше запропонував міністр морських справ Української Народної Республіки Дмитро Антонович на засіданні Малої ради 18 січня 1918 року. Проте після перемоги більшовиків і встановлення радянської влади було затверджено червоне полотнище із золотою абревіатурою. А синьо-жовтий прапор, як і національні прапори інших народів СРСР, піддавався сталіністами ганьбі. 3 серпня 1991 року – після провалу путчу Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) у Москві – група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради тоді ще Української Радянської Соціалістичної Республіки. А 4 вересня прапор замайорів на куполі парламенту.

Протягом останнього часу національні кольори Державного Прапора стали надзвичайно популярними. Відродилися традиції його визнання як символу українського народу. Нині громадяни на знак вірності українській державі синьо-жовте знамено вивішують не лише на державних установах, але й на приватних будинках. Проте, набувши популярності, прапор став і предметом досить прибуткового бізнесу. За підрахунками експертів, загальний обіг продукції на вітчизняному ринку становить близько 80 мільйонів доларів на рік, з них близько 4 мільйонів припадає на предмети з національною символікою.

Місцеві підприємці стверджують, що жовто-блакитний прапор користується неабияким попитом у споживачів. Тому його вартість за останній час надзвичайно зросла. Тернополяни купують прапори у подарунок, як сувенір, чи просто для себе. Стяг завширшки один метр і завдовжки 70 сантиметрів у місцевих магазинах можна придбати від 19 до 160 гривень. Від трьох гривень коштує прапор маленького розміру. Вартість національного знамена залежить від якості тканини. Для прикладу, прапор з атласу та з вибитим гербом і обшитими китицями вартує близько 160 гривень.

Таємницею залишається точне місце пошиття державних знамен. За словами продавців, «товар» їм привозять з місцевої швейної фабрики. А останнім часом на пошитті стягів почали робити бізнес і звичайні місцеві підприємці. Адже торгувати прапорами нині досить вигiдно: їх часто замовляють державнi установи, партiї, різноманітні організації та пересічні громадяни.
Щомiсяця продається до 100 прапорів різних розмірів та відтінків. Продавець одного із місцевих магазинів пані Наталя каже, що найчастіше купують стяги стандартних розмірів – завдовжки метр, пошитих з крепдешину.

Заради цікавості я вирішила зателефонувати на швейну фабрику і замовити пошиття прапорів. Мені відповіли, що з радістю пошиють стяги будь-якого розміру, проте за умови, якщо я замовлю не менше 50 штук. Цiна ж залежатиме вiд тканини і оздоблення прапора. Проте, додали, вона буде значно нижчою, нiж у магазинi.

У рамках проведеного дослідження виявилося, що охочих заробити на національній символіці чимало. Прапори в Тернополі можна купити як в крамницях українських сувенірів, так і в книгарнях та магазинах канцелярських товарів. Відрадно лише те, що останнім часом відродження і популяризація української національної символіки набуває масштабного характеру.

Наталя КОЛЕСНИК

Довідка
Стаття 20 КУ твердить: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів…».